Закон про валюту набув чинності ще в липні 2018 року, проте повною мірою його положення повинні запрацювати за місяць після оприлюднення нормативної бази.
Й ось сьогодні, 8 січня, Національний банк затвердив і опублікував усі нормативно-правові акти, які є обов'язковими для нової ліберальної системи валютного регулювання, передбаченого законом "Про дозвіл і валютні операції". Тож вже 7 лютого закон про валюту повинен запрацювати повною мірою.
Які нові можливості з’являться в українців вже через місяць.
Як можна обмінювати валюту в Україні
Донедавна українці могли купувати валюту лише у ліцензованих пунктах обміну (банки та небанківські фінансові установи) та класти її на депозит. Всі інше, у тому числі онлайн купівля-продаж - зась. Втім у 2019 році чимало зміниться.
Зокрема, валюту можна буде обмінювати через:
Банки та небанківські фінансові установи
Головна зміна: НБУ пом'якшив умови видачі ліцензій на торгівлю валютою небанківським фінансовим установам.
Зокрема, з 7 лютого удвічі зменшено мінімальний розмір власного капіталу НФУ до 5 млн грн із 10 млн грн за умови, що фінансова установа здійснюватиме таку діяльність із використанням не більше ніж 50 структурних підрозділів.
Кожне наступне збільшення кількості структурних підрозділів на 50 одиниць потребуватиме збільшення мінімального власного капіталу на 5 млн грн замість 10 млн грн.
Також прибрали вимогу про наявність у НФУ не менше ніж п'яти структурних підрозділів, приміщення яких відповідають вимогам Нацбанку.
Відомо, що НФУ та поштові оператори матимуть шість місяців перехідного періоду, тобто до 7 серпня 2019 року.
Банкомати та термінали
Окрім звичних банків та небанківських установ, з 1 січня 2019 року НБУ дозволив українцям купувати та продавати іноземну валюту через платіжні термінали та банкомати.
Придбати-продати валюту в терміналах та банкоматах банків можна без наявності карткового рахунку. Операції проводяться винятково з готівкою.
Користувач може обміняти гривні на долари, євро або іншу валюту, яку запропонує апарат. Протягом 15 хвилин можна буде провести зворотну операцію.
За новими правилами, якщо сума валютно-обмінної операції не перевищує встановлений на сьогодні добовий ліміт (150 тис. грн), банки та інші фінустанови тепер не мають права вимагати у клієнта надання особистих даних і підпис на квитанції або документі РРО.
3. Поштові відділення
З 7 лютого, згідно з постановою НБУ "Про затвердження змін до окремих нормативно-правових актів НБУ”, громадяни зможуть також купувати та продавати іноземну в поштових відділеннях.
Згідно з документом, оператори поштового зв'язку зможуть отримати в НБУ ліцензії на проведення банківських операцій за наявності понад 50 структурних підрозділів, які розташовані на 50% території України.
Обов’язкова вимога: не менше ніж 50% доходів підприємств має бути від діяльності у сфері надання поштових послуг. Крім того, враховуватиметься відповідность вимогам до фінансового стану, структури власності, репутації та профпридатності керівного складу.
4. Онлайн
8 січня НБУ оприлюднив 8 основних постанов, які замінили попередню базу з 56 нормативно-правових актів у сфері валютного регулювання.
Згідно з ними, з 7 лютого в Україні дозволяється оnline-купівля іноземної валюти фізичними особами.
Щоправда, є ліміт - до 150 тис. грн/день в готівковому еквіваленті.
З часом в Нацбанку ліміт у 150 тис грн на день планують збільшити або взагалі скасувати.
Які ще можливості дає закон: без валютних ліцензій та у 10 разів більша сума переказів
Та закон про валюту цінний та важливий не лише через ширші можливості купівлі-продажу валюти, а завдяки зняттю низки обмежень, які створюють найбільше додаткових труднощів для ведення зовнішньоекономічної діяльності і стримують нові іноземні інвестиції в Україну.
"Закон "Про валюту і валютні операції" створить комфортні, прозорі та безпечні умови для ведення бізнесу в Україні і відкриє двері іноземним інвесторам. А українці отримають право інвестувати в цінні папери на глобальних ринках та розміщувати кошти на рахунках будь-яких банків світу", - пояснює переваги голова НБУ Яків Смолій.
Згідно з постановами НБУ, загалом із 7 лютого будуть введені в дію понад 20 послаблень у царині валютного регулювання, зокрема:
Читайте також: Кінець валютного концтабору. Що дасть закон про валюту
Чому це ще не повна свобода
Втім про повну лібералізацію валютних операцій в Україні завдяки впровадженні закону поки говорити зарано, пояснює в коментарі Еспресо.TV заступниця директора Центру економічної стратегії Марія Репко.
“Закон поки не скасовує вимогу для бізнесу повертати експортну виручку у валюті в Україну, а лише продовжує максимальний термін розрахунків за експортно-імпортними контрактами з 180 днів до 365. Щоправда, НБУ скасував “драконівські” санкції за порушення цього терміну”, - каже Репко.
З нею погоджується заступник голови Стратегічної групи радників з підтримки реформ Павло Кухта та пояснює, що для звичайних громадян це справді валютна лібералізація, втім поки обмежена:
“Українці тепер можуть інвестувати за кордон до 50 тис. євро як фізособи та до 2 млн євро як юрособи, фізособам не треба буде отримувати е-ліцензії, купувати валюти можна на 150 тис. грн щодня, у тому числі без необхідності йти в банк чи обмінник. Також в 10 разів збільшився ліміт на перекази іноземної валюти за кордон без відкриття рахунку для фізичних осіб – з 15 до 150 тис. грн/рік. Фізособі для цього буде достатньо пройти в банку стандартну процедуру контролю”, - пояснює Кухта.
Втім нова система валютного регулювання залишає Національному банку право запроваджувати заходи захисту у сфері валютних операцій у разі виникнення обставин, що загрожують стабільності фінансової системи.
Регулятор залишив за собою право встановлювати тимчасові обмеження у ручному режимі при виникненні кризових ситуацій до 6 місяців.
“Щоб не піддавати українську економіку ризикам, знімати обмеження у НБУ планують поступово - ”при поліпшенні макроекономічних умов”. Втім, коли цей день настане - поки невідомо”, - каже Репко.
У Нацбанку розробили дорожню карту скасування валютних обмежень. Для цього Верховна Рада повинна схвалити пакет законів з протидії ухиленню від податків – так званий пакет анти-BEPS (base erosion and profit shifting), пояснює Павло Кухта: “Це означатиме, що нагляд за валютними операціями відбуватиметься відповідно до міжнародних вимог”.