Кінець валютного концтабору. Що дасть закон про валюту

НБУ представив законопроект “Про валюту” ще влітку 2017 року. В травні цього року Рада проголосувала за нього в першому читанні. А 21 червня 2018 народні обранці ухвалили 13-сторінковий закон у цілому, врахувавши понад 200 зауважень та пропозицій.

То що змінить закон про валюту для українців

Міняємо Lanos на Tesla

Досі валютні операції в Україні регулював Декрет 1993 року. За словами Віталія Шапрана, головного фінансового аналітика рейтингового агентства “Експерт-Рейтинг”, на базі декрету за 25 років НБУ “наплодив” громіздку систему підзаконних актів (108), які стримують розвиток економіки. Окрім того, декрет не відповідає тим вимогам, які накладає на Україну Угода про асоціацію з ЄС.

Натомість така зарегульованість та складність не завадила за 25 років незалежності вивезти з країни 4-5 річних ВВП, - вважає Віталій Шапран: “При тому що валютне регулювання в Україні було найсуворішим в Європі”.

“Новий проект закону “Про валюту”, запропонований НБУ, - це як революція, відкладена у часі. Пострадянське репресивне валютне регулювання має піти в історію, натомість пропонуються правила цивілізованих валютних відносин” - пояснює в коментарі Еспресо заступниця директора Центру економічної стратегії Марія Репко. - “Концептуально це регулювання відрізняється від Декрету 1993 року, за яким ринок працює сьогодні, приблизно як автомобіль Tesla відрізняється від Ланоса”.

Головною новацією ухваленого закону є принцип “дозволено все, що прямо не заборонено”.

Економісти порівнюють ухвалення нового закону з виходом України з валютного концтабору, а в НБУ новацію називають своєрідним “безвізом” для капіталу.

"Закон "Про валюту і валютні операції" створить комфортні, прозорі та безпечні умови для ведення бізнесу в Україні і відкриє двері іноземним інвесторам. А українці отримають право інвестувати в цінні папери на глобальних ринках та розміщувати кошти на рахунках будь-яких банків світу", - пояснює переваги Голова НБУ Яків Смолій.

Коли та як саме проводити валютні операції бізнес та населення вирішуватимуть самостійно, отримувати дозвіл регулятора буде непотрібно.

“Безвіз” для капіталу

Гривня залишиться єдиним засобом платежу, але буде дозволено широкий спектр операцій з валютою, які раніше українцям були недоступними.

Українці отримали можливість інвестувати в цінні папери на глобальному ринку та розміщувати кошти на банківському рахунку в будь-якому банку світу.

Нагадаємо,  в лютому 2018 в Україні набрав чинності дозвіл вільно купувати, дарувати, передавати у спадщину іноземні цінні папери. Для цього потрібно подати заяву до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку та отримати відповідний дозвіл.

Раніше в Україні дозвіл на придбання ЦП могли отримати тільки емітенти, у яких є активи в нашій країні. Окрім того, іноземні ЦП могли обертатися тільки на біржі.

Що ж до валютних операцій, то до кризи для їх проведення потрібно було отримувати дозвіл Нацбанку. Це передбачало збір пакету документів та чекання на дозвіл НБУ. До слова, часто Нацбанк міг відмовити в проведенні операції. А під час кризи 2014 року (до літа 2017 року) в НБУ й поготів їх забороняли.

На першому етапі буде скасований весь валютний контроль за операціями на суму менше 150 тис. грн - близько $5,5 тис (а це близько 40% всіх операцій з валютою).

Також будуть скасовані санкції у вигляді зупинення зовнішньоекономічної діяльності за порушення строків розрахунку за валютним контрактом (тобто держоргани не зможуть блокувати роботу бізнесу).

Також банки зможуть проводити валютні операції без додаткових ліцензій, бізнес зможе отримувати кредити у нерезидентів без їх реєстрації.

Закон скасовує встановлений для бізнесу максимальний термін розрахунків за експортно-імпортними контрактами в межах 180 днів і санкції за порушення у вигляді штрафу в розмірі 100% від суми операції і заборони на проведення зовнішньоекономічної діяльності.

“Тільки припинивши робити з гривні збиткову валюту, яку не можна продавати, ми зможемо повернути до неї довіру і зупинимо втечу капіталу з країни. Заборони привели нас до злиднів - давайте подивимося що зробить свобода”, - покладає надії на закон колишній Голова Ради директорів Національного депозитарію України Роман Сульжук.

Контрольована свобода

Вільний рух капіталу відкриє українцям широке поле можливостей, але зробить українську економіку більш вразливою до різноманітних шоків, передбачити які зазвичай неможливо, застерігають в НБУ.

“Більша свобода покладає на Національний банк, який відповідно до закону відповідає за цінову і фінансову стабільність, ще більшу відповідальність. Ми повинні мати достатньо можливостей, щоб запобігати потенційним ризикам і загрозам”.

Регулятор має намір скасовувати валютні обмеження поступово і обережно і при наявності сприятливих макроекономічних умов, щоб не похитнут фінансову стабільність, до настання повної свободи проведення валютних операцій за принципом “дозволено все, що прямо не заборонено законом”.

Також попри оголошену лібералізацію, Національний банк залишив за собою право встановлювати тимчасові обмеження у ручному режимі при виникненні кризових ситуацій до 6 місяців.

Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через сім місяців перехідного періоду з дня набрання ним чинності. Півроку триватиме доопрацювання нормативно-правових актів Національного банку, після чого Національний банк оприлюднить їх для завчасного ознайомлення громадськості. В НБУ обіцяють, що закон буде введено в дію через 30 днів після оприлюднення відповідних нормативно-правових актів.

Втім повна лібералізація валютного регулювання прив'язується до прийняття Верховною Радою пакету законів з протидії ухиленню від податків – так званий пакет анті-BEPS (base erosion and profit shifting), пояснює Марія Репко:

“Складність полягає в тому, що для прийняття пакету анти- BEPS потрібно також прийняття закону про амністію капіталів, і цей момент надзвичайно чутливий у політичному плані”.