Топ-5 політичних скандалів: Ватне "Євробачення", міряння "сітками" від Юлі та Петра і тарифи від Зеленського

Огляд політичних подій тижня від Марини Данилюк-Ярмолаєвої

Кримськомистецькі пристрасті: "Чий Крим?"
 
Пристрасті навколо конкурсу Євробачення-2019 набирають обертів. 
Фіналістки національного відбору Анна та Марія Опанасюк (дует ANNA MARIA) мають непоганий вокал, а от на чутливі питання: "а Крим чий?", а що таке "безсмертний полк" відповісти так і не можуть. Завершилось інтерв`ю тим, що обурений глядач зателефонував на прямий ефір і обізвав мисткинь нецензурним словом.
 
Сестри Опанасюк походять з Криму і живуть зараз у Києві, пікантності їх образу додає той факт, що рідні батьки панянок — колаборанти, а за версією дівчат — просто  "дуже люблять Крим і працюють там на благо людей". Але тут є одне але, одна справа, якби рідні співачок були медсестрою і сантехніком, а не людьми, які дотичні до прав людей на окупованих територій та окупаційних адміністрацій.
 
Батько Анни і Марії Опанасюк ‒ Олександр Опанасюк ‒ відомий у Криму суддя, який чимало років очолював Центральний районний суд Сімферополя, а 2012 року був довічно призначений суддею Апеляційного суду Криму. Після окупації пан Опанасюк перейшов на службу Росії і був призначений суддею Верховного суду Криму. Мама двійнят зробила ще кращу кар’єру. Зараз вона займає посаду віце-прем’єра в підконтрольному Росії уряді Сергія Аксьонова, у 2014 отримала нагороду "За повернення Криму" від окупантів, буквально у грудні 2018 стала ще й лауреатом премії "юрист року РФ" за "правозахисну діяльність".
 
Це формулювання особливо щемне, якщо згадати долю політв’язнів із Криму чи список військовополонених у Керченській протоці моряків. Поки одні матері збирають останні кошти на адвокатів та передачки в «Матросскую тишину», доньки колаборантів претендують бути лицем країни на міжнародному пісенному конкурсі.
 
Втім, щоби не зациклюватися виключно на Анні і Марії, згадаємо про інших митців, які навчилися лавірувати між окупованим Кримом і Україною, якщо їм це вигідно. 
 
Днями кілька видань написали про колись популярну завдяки талант-шоу на СТБ художницю по піску Ксенію Симонову: "переможниця першого сезону проекту Україна має талант, художниця з Криму Ксенія Симонова посіла третє місце в найпопулярнішому талант-шоу світу America's Got Talent: Champions". 
 
Все би нічого, і можна було порадіти за мисткиню, але вона...малює анімацію на честь Ніколая ІІ. За часи окупації отримувала уже нагороди там від окупаційної адміністрації і в 2018 отримала медаль "уповноваженого з прав людини РФ"...
 
Далі ще краще. Пам’ятаєте таку собі доктора Лізу, яка у грудні 2015 загинула в катастрофі ту-154 над Чорним морем, це той самий літак, який летів розважати російських військових у Сирії? Доктор Ліза часто відвідувала "ДНР", стверджувала, що там нема російських військ, а ще гірше крала і вивозила із притулків українських сиріт. МЗС України не раз звертало увагу, що складно встановити кількість викрадених дітей. Так от пані Симонова зробила слізну пісочну анімацію і про неї 
 
 
Дві раптові історії про те, чи може бути мистецтво без відповідальності і громадянської позиції? Спочатку півкраїни милується на анімації про царя та "дєди воєвалі". Далі виправдовує куці відповіді двох дорослих співачок про те "чий Крим?", що батьки не відповідають за дітей — далі можна спокійно спостегати як тінейджери слухають російський реп і підсіли на голку умовного Дудя.
 
#МоваНаЧасі 

Поки колаборанти і мімікруюча вата намагаються отримати практичний інтерес із України, нам своє діло робити далі: декомунізувати і душу, і тіло, і розум. 

21 лютого, у Міжнародний день рідної мови – активісти з Києва започаткували в соцмережах флешмоб #МоваНаЧасі. Бажаючі фотографувалися із написом “Мова на часі!”, та поширювали фото у Facebook, Twitter або Instagram з відповідним коментарем і хештегом, наголошуючи на потребі спілкуватися українською.
Крім того, флешмоб спонукає Верховну Раду до ухвалення в другому читанні закону “Про забезпечення функціонування української мови як державної” №5670-д, який має сприяти розвитку української в усіх сферах суспільного життя. Голосування з цього приводу в парламенті заплановано на наступний тиждень.

 

 
 
Виборчі технології. Між "сітками" і "пірамідами"

Навіяне виборами: "сітка" на "сітку", піраміда на піраміду, район на район. Чим ближче до 31 березня, тим скоріше протистояння між виборчими штабами головних кандидатів нагадує розбірки у Південному Бронксі.
 
Поки Юлія Тимошенко та міністр МВС Арсен Аваков натякали, що знають про технологію "сіток" у штабах Петра Порошенка, СБУ та ГПУ з ДБР повідомили, що знайшли слід "сіток" самої Юлії Тимошенко. 
 
Експерти, соціологи кажуть, що технологія агітаторів, яка йменується "сіткою" не є чимсь кримінальним і явним криміналом типу "каруселей" чи вкидів стосів бюлетенів, втім моральний душок після двостороннього використання таких технологій лишається. Адже це метод стимулювання виборів через психологічний настрій, мізерні гонорари і використовують для цього традиційно найнезахищеніших — пенсіонерів та одиноких активних стареньких, які із блокнотами ходять від квартири до квартири.
 
Хоча офіційна соціологія показує лідерство Зеленського, за внутрішньою —  Юлія Тимошенко і Петро Порошенко йдуть ніс в ніс, тому долю виходу одного з цих кандидатів в другий тур вирішить саме "сітка", спрямована на найбідніших.
 
"Сітка" не є ноу-хау на виборах, так динозаври української політики з початку 2000-х вигравали у конкурентів мажоритарку, так Леонід "Космос" Черновецький свого часу із молодою командою двічі приходили до влади у Києві.
 
Безвідносно до того, хто переможе на виборах — ми знаємо, що ця перемога сталася через те, що у нас одинокі та пенсіонери шукають способи додаткового заробітку та виживання. Це вони стукали у ваші двері і дисципліновано переконували підтримати їх сезонного роботодавця.
 
 
 
 
Слуга народу і тарифи. Технології від Зеленського
 
Гуморист і лідер рейтингу кандидатів у президенти Володимир Зеленський пішов у легкий популізм, зрозумілий абсолютно для усіх. Новоспечений політик нарешті подався у зрозумілу для усіх тему — «тарифного геноциду». 
 
"Хочу підняти питання, яке хвилює всіх українців: "т" починається, на "повний капець" закінчується. Правильно – тарифи на комуналку", - зазначає кандидат у своєму черговому ролику. 
 

Цікаво, що політичні заяви пан Зеленський робить не відриваючись від знімального майданчику свого проекту, на який підсіли мільйони людей у ютубі.

Поки економісти міркують, куди заведе ця заява, та кажуть, що Зеленський не розуміє, наскільки складною є система тарифоутворення, чому Україні доводиться дотримуватись домовленостей 10-річної давності з МВФ і як це пов’язано з втриманням економіки від кризи — нарід захоплено реагує на швидке вирішення проблеми у коментарях. По ходу поки професійні політики мірялися з’їздами — команда Зеленського нащупала важливий тренд: виборець хоче, щоб його читали, швидко реагували на його пропозиції і був фідбек.
 
Злочин і кара. Як покарали догхантера
Історія про те, що якщо правоохоронна система зволікає, у гру вступає суд Лінча.Так, у Києві біля станції метро Лук'янівська невідомі побили Олексія Святогора, якого зоозахисники звинувачують в насильстві над тваринами. 
 
Інцидент стався вчора, 21 лютого, близько 17:00, після закінчення засідання в Шевченківському суді, на якому розглядалася справа Святогора, і де нешановному пану загрожує п`ять років ув’язнення 
Його оголосили в розшук і затримали в минулому році, проте через декілька самовідводів суддів почати судовий процес довгий час не вдавалося. 
Тепер пані і панове у соціальних мережах дискутують можна бити катувальників тварин чи ні. Так, одна група попереджає однодумців Святогора — «вас битимуть на кожному кроці, часи толерантних зоозахисників закінчилися, за справу беруться чоловіки». Інша частина суспільства попереджає, що прагнення досягнути справедливості будь-якою ціною може перетворити людей  у живодерів серед свого виду.