Сосиска для Юлі, 6 років для Гриба і пристрасті Ляшка за Гройсманом

Огляд політичних подій тижня від Марини Данилюк-Ярмолаєвої

Політв’язень Гриб: 6 років колонії 

Дива не сталося, маємо ще одного політичного в’язня у Росії. 

22 березня у російському Ростові-на-Дону оголосили вирок Павлу Грибу — 6 років колонії загального режиму. 

Пашу викрали 24 серпня 2017 року на території Білорусі. Юному українцю, хворому портальною гіпертензією, інкримінують схиляння до теракту російської школярки Тані Єршовоі з Сочі, з якою вони познайомились у Вконтакте.

Шестирічний вирок і обставини викрадення — коли Білорусь спочатку нічого не повідомляла про обставини зникнення хлопця, а потім вуаля — і його справою зайнялось російське ФСБ, позбавляє ілюзій про дружню країну Білорусь і про безпечність поїздок туди українців. 

Це також показова історія про так звану безпечність російської соціальної мережі Вконтакте, якою користуються мільйони українських підлітків. Де є гарантія, що за аватаркою симпатичної школярки не ховається черговий "солсберецький турист"? 

За день до вироку Паша Гриб виступив із останнім словом — обвинувачень не визнав, ФСБ назвав бандитами та убивцями та побажав усім українським патріотам з гідністю пройти полон. 

Їхати чи ні? Що робити, якщо виграє не "ваш"

Кожна нова соціологія із лідерством Зеленського, Порошенка та Тимошенко - привід для масової істерії на сторінках Facebook — їхати чи ні за кордон, якщо переможе ворожий кандидат. 

Коли до першого туру лишається усього тиждень кількість відбірних "страшилок", шантажів і похмурих замальовок майбутнього, за якими ввижається то неуспішний досвід із президентом 404 Януковичем, то руками Кремля, то Путіна з табуретом біля коня.

Поки чоловіки 35+ то шукають домашній бункер на наступну п’ятирічку, то виписують детальні плани із еміграції — життя не стоїть на місці. Хто б не виграв вибори, в плані економіки це нічого не змінить — бо жоден штаб не пропонує реальних рецептів для видужання економіки. Хто їздив на заробітки за кордон — і привозив гроші додому, і далі буде їздити.

Країна — це не безлика територія, це — люди, які в ній живуть. Якщо вам потрібен стусан саме 31 березня, щоб поїхати, то може не відкладати поїздку на потім? Бо потім на вокзалах аншлаги будуть і Польща не гумова. Щодо вибору президента — ми самі відповідаємо за блазнів, принцес і міцних господарників, яких ми приручили.

"Сосисочна політика". Як політики хот-догами мірялись

Чим ближче до виборів тим реальніше побачити на АЗС якогось політика, який хом‘ячить придорожній фаст-фуд.

Між переїздами від міста до села, від турне до зустрічі в клубі — тим відчайдушніше стикаються кордони між небожителями і шукачами президентства.

Юлія Тимошенко уже пила на камеру каву, торт їла, прийшла черга скуштувати сосиску.

Футблогерська діяльність лідерки "Батьківщини" стала об’єктом обговорення як критиків, так і об’єктом наслідування соратників. Сам же хот-дог претендує на звання нового обличчя української політики. 

 

Ляшко проти Гройсмана. Кому віддадуть серця і голоси бабусі?

Можна дивитися на вогонь, воду і як Олег Ляшко сперечається із прем`єр-міністром Володимиром Гройсманом. Заради добробуту людей і політичних дивідентів уже на парламентських виборах. Державних мужів розібрали на цитати, загальна тональність розмови на уряді свідчить про нелегкі часи, які чекають нас під час коаліціади восени після парламентських виборів. 

Цікаво, що раніше по телефону прем`єр і головний радикал спілкувалися миліше.

А присутня під час цирку в.о. міністра охорони здоров`я Уляна Супрун показала майстер-клас дзену.
 

Шерше ля Марі. Луценко сказав, чого нікого не посадили

Генеральний прокурор України Юрій Луценко потрапив у скандал на порожньому місці, в інтерв`ю розповівши про те, що посол США Марі Йованович передавала йому списки тих, кого не можна чіпати. Із Вашингтона відповіли, що подібне — це витвір уяви. Блогери тепер сміються, куди ще передавали списки. І чи не було в списку недоторканних, скажімо, кума Путіна Медведчука, який почуває себе пречудово. 

Тепер же Юрій Віталійович список має або оприлюднити, щоб країна бачила касту привілейованих. Або ж маємо здогадуватись самі: чи є серед них Насіров, Гладковський та Юра Єнакієвський.