Віталій Портников: Кремль спекулює мертвими солдатами

Але навіщо Кремль спекулює мертвими солдатами, навіщо перетворює день закінчення Другої Світової війни на ілюстрацію до серіалу "Гра престолів"?

Акція "Безсмертний полк" - прекрасна ілюстрація того, як народна ініціатива приватизується владою і перетворюється на пропаганду.  Її ініціатори просто бажали вшанувати пам'ять своїх родичів.  Але в Кремлі швидко зрозуміли, які переваги створює переведення акції на державний рівень.

 По-перше, це допомогло довести, що населення підтримує офіційну версію історії країни.  Друга Світова з трагедії перетворилася просто на перемогу, на парад, на якому жертви - статисти на портретах.  Путіну вдалося остаточно поховати "солдатську правду" про війну, яка навіть в роки радянського режиму протистояла брехні політпрацівників і маршалів.

 По-друге, вдалося остаточно поховати ідею національного примирення самих росіян.  Для багатьох з них - а це сотні тисяч людей - війна була продовженням Громадянської, тому вони і воювали на боці Гітлера проти Червоної Армії.  У цих людей теж є нащадки і спадкоємці, але з портретами родичів вони не ходять.  Як не ходять з портретами родичів нащадки репресованих сталінським режимом у роки війни - жителів окупованих територій, представників вигнаних народів, солдатів, які загинули від рук радянських спецслужб.  Режим штучно виділив «перший сорт» росіян - тих, хто може пройти поруч з Путіним.

 По-третє, було вирішено довести, що ті на пострадянському просторі і в світі, хто не підтримує кремлівську акцію - мало не прихильники Рейху.  Це допомогло виправдати війну проти України, мобілізувати людей радянського мислення серед емігрантів, сприяти відродженню сталінізма.

 По-четверте, це допомогло мінімізувати ефект від дійсно важливих акцій, що не тривають кілька годин і щодня нагадують про жертви сталінських репресій.  Наприклад, акції "Остання адреса", чиї організатори встановлюють таблички на будинках вбитих Сталіним.  І в результаті російське суспільство остаточно перетворилося на суспільство без справжньої пам'яті, так що сюжет модного блогера про Колиму викликає захоплення навіть у представників ліберальної публіки.  Путіну вдалося домогтися деградації власного народу.

 Яке це має відношення до пам'яті жертв?  Ніякого!  Російська влада завжди була байдужа і до мертвих, і до живих.  Від живих ветеранів завжди відбріхувалися подачками, як від мертвих тепер портретами.

 Тому не потрібно влаштовувати альтернативні акції і носити «свої» портрети.  Ми - не росіяни, наші близькі заслуговують пам'яті, а не біснування.  А пам'ять - це чесна розмова про історію.  Пам'ять - це національне примирення.  Пам'ять - це доглянуті могили і не занедбані кладовища.  Пам'ять - це медична та соціальна допомога останнім солдатам війни і її дітям.  Пам'ять - це пам'ятний знак на будинку жертви репресій.

 Жива пам'ять - це коли кожен день, а не раз на рік.