Ірландська поліція зупинила авто з вибухівкою на кордоні з Північною Ірландією

Транспортний засіб зупинили поблизу міста Каррікмакросс у графстві Монаган, що приблизно за 10 кілометрів від відкритого кордону між Республікою Ірландія та Північною Ірландією.

Про це повідомляє Reuters.

Водійку транспортного засобу, 30-річну жінку заарештували. Їй висунули звинувачення. Вона постане перед спеціальним засіданням окружного суду Трім, що на північний захід від Дубліна.

Заарештовано також 40-річного чоловіка, його утримують під вартою та допитують.

"Це був великий вибуховий пристрій, а не просто компоненти. Він потенційно міг би завдати значної шкоди", – заявив на пресконференції комісар поліції Ірландії Джастін Келлі.

Поліція припускає, що до перевезення вибухівки можуть бути причетні радикальні республіканські угруповання, які виступають проти британського управління Північною Ірландією та не підтримали Белфастську угоду 1998 року.

Reuters зауважує, що майже 3600 людей загинули під час тривалого конфлікту між націоналістами, які прагнули об'єднаної Ірландії, пробританськими юніоністами, які хотіли, щоб Північна Ірландія залишилася провінцією Сполученого Королівства, та британськими військами.

Що відомо про протистояння у Північній Ірландії

Гостра фаза конфлікту в Північній Ірландії тривала понад 30 років (а саме 28 років і 9 місяців). Він розпочався у серпні 1969 року та завершився у квітні 1998 року. Головні причини формувалися століттями та базувалися на глибокому розколі суспільства за національними, релігійними та соціальними ознаками. 

Республіканці-католики прагнули виходу зі складу Сполученого Королівства та об'єднання з Ірландією. Юніоністи-протестанти хотіли залишитися частиною Великої Британії. До того ж населення було і залишається поділеним на дві великі громади: корінних ірландців-католиків та нащадків британських переселенців-протестантів. Протестантська більшість повністю контролювала місцевий парламент у Стормонті. Вони роками маніпулювали межами виборчих округів, позбавляючи католиків впливу на владу.

Католики мали значно вищий рівень безробіття, ніж протестанти. Їм систематично відмовляли у першочерговому отриманні соціального житла та престижної роботи. Королівська поліція Ольстера майже повністю складалася з протестантів. Католики сприймали її не як захисника, а як репресивний орган британської влади.