"Центр" Гавриша та Рабиновича
Коріння партії "За життя" йдуть ще у 90-і роки. Вона була зареєстрована 9 грудня 1999 року як "Всеукраїнське об'єднання "Центр“.
На парламентських виборах 2002 року брала участь у блоці "Народний рух України за єдність". За багатомандатним округом блок отримав 0,16 %, посівши 24 місце серед 33 учасників виборів. У жовтні 2004 року головою партії було обрано Степана Гавриша, який був відомий як координатор прокучмівської більшості у Верховній Раді.
На парламентських виборах 2006 року партія брала участь у виборах у складі "Опозиційного блоку "Не так!“. Блок одержав 1,01% голосів, посівши 11-е місце серед 45 учасників.
У 2007 році в.о. голови партії став заступник Гавриша - Віктор Головко.
На парламентських виборах 2007 року партія брала участь у складі виборчого блоку КУЧМА. Блок набрав 0,10 %, зайнявши 18 місце серед 20 учасників перегонів.
У березні 2014-го року лідером партії "Центр" обрали Вадима Рабиновича. В цьому ж році партія увійшла до складу "Опозиційного блоку".
Партія брала участь у виборах до Верховної Ради VIII скликання в складі "Опозиційного блоку". "Опозиційний блок" посів тоді четверте місце, отримавши 9,43% голосів виборців.
У липні 2016 року партія "Центр" залишила "Опозиційний блок" і змінила назву на "За життя". У програмі партії було тоді зазначено, що вона виступає за позаблоковий статус України.
Наприкінці липня 2018 року з партією "За життя" об'єдналася ГО Віктора Медведчука "Український вибір".
Також Вадим Рабинович і один з лідерів "Опозиційного блоку" Юрій Бойко підписали угоду про співпрацю на виборах президента в 2019 році. Інші лідери "Опозиційного блоку" (Вадим Новинський і Борис Колесніков) не підтримали дій Бойко і виключили його з партії.
Після цього Бойко з частиною "Опозиційного блоку" (Партія розвитку України) приєдналися до "За життя", яка в грудні 2018 року змінила назву на "Опозиційну платформу - За життя". Головами партії стали Рабінович і Бойко, а політраду очолив Віктор Медведчук.
Читайте також: З ким і з чим йде на вибори "Слуга народу"? Хто є хто у списку партії Зеленського
Бойко, Рабинович, Медведчук
В ході з'їзду партії 6 червня цього року був представлений список кандидатів. У першу десятку партійного списку увійшли переважно відомі представники проросійських політичних сил.
Експерти зазначали, що у першій десятці списку можна побачити людей з груп Бойка-Льовочкіна та Медведчука-Рабіновича. Семеро – народні депутати від фракції "Опозиційного блоку", ще двоє – позафракційні. На перших позиціях списку немає людей, пов'язаних з Рінатом Ахметовим. Його представники пішли на вибори окремим списком у складі Опозиційного блоку.
Очолює список позафракційний нардеп Юрій Бойко. До листопада 2018 року він був співголовою фракції "Опозиційний блок" у Верховній Раді.
Другий номер списку – нардеп Вадим Рабинович. 2014 року він балотувався як самовисуванець на посаду президента України, отримавши майже 2,3% голосів (сьоме місце).
Третім номером списку йде скандально відомий політик, екс-голова Адміністрації президента Кучми і екс-віце-спікер парламенту Віктор Медведчук. Його зараз вважають фактичним власником групи телевізійних каналів, в яку входять 112, NewsOne та ZIK. У 2014-2018 роках Медведчук брав участь у перемовинах щодо врегулювання ситуації на Донбасі. На цих переговорах кум Володимира Путіна виступав як сірий кардинал, який просував російські інтереси.
Підприємець з Луганської області Наталія Королевська у минулому була соратницею Юлії Тимошенко - четверта. Двічі (2006 та 2007 року) її обирали до Верховної Ради від БЮТ. Екс-міністр соціальної політики в уряді Миколи Азарова.
На п’ятому місці списку йде позафракційний нардеп Сергій Льовочкін. У 2010-2014 роках він очолював Адміністрацію президента Віктора Януковича. Запевняє, що подав у відставку через розгін "Беркутом" Євромайдану 30 листопада 2013 року.
На шостому місці йде заступник голови у ГО Медведчука "Український вибір – право народу" екс-суддя Конституційного суду Василь Німченко. Останнім часом він став відомий як один з найзапекліших критиків мовного закону. У залі Верховної Ради Німченко демонстративно відмовлявся говорити українською мовою.
Нестор Шуфрич. Був одним з лідерів очолюваної Медведчуком СДПУ(о). До парламенту Шуфрича обирали п'ять разів, з них двічі – у мажоритарних округах. Колишній депутат від Партії регіонів.
Шуфрич двічі був міністром з питань надзвичайних ситуацій – у 2006-2007 роках (в уряді Віктора Януковича) та у 2010 році (в уряді Миколи Азарова).
На восьмому місці у партійному списку йде Сергій Ларін. Нардеп від "Опоблоку», якого ЗМІ зараховують до групи Фірташа-Льовочкіна. Екс-депутат Партії регіонів.
Позафракційного нардепа-мажоритарника з Луганщини Сергія Дунаєва ЗМІ теж пов'язують з групою Фірташа-Льовочкіна.
Замикає першу десятку Тарас Козак. Він є номінальним власником групи каналів 112, NewsOne та ZIK.
Відмова від НАТО і російська мова
"Опоплатформа" виступає за позаблоковий статус України та рішучу відмову від євроатлантичної інтеграції. Вони пропонують змінити політичний устрій на парламентську республіку.
Також партія Рабиновича та Бойка вимагає скасувати закони про українську мову, люстрацію, декомунізацію. "Опозиційна платформа" є одним з рішучих захисників позицій Російської православної церкви в Україні.
У програмі партії ключове місце займає пропозиція почати прямі переговори "з усіма сторонами конфлікту" на Донбасі. На практиці це означає визнання Києвом терористичних організацій "ДНР" і "ЛНР" і невизнання Росії як країни-агресора.
Рабинович виступає за скасування медичної реформи, здійснюваної Міністерством охорони здоров’я під керівництвом Уляни Супрун.
Також у програмі партії є така далекосяжна пропозиція як "розширення повноважень місцевої влади", що станеться після переходу до прямих виборів керівників областей. Очевидно, що така пропозиція має на меті розпочати процес федералізації України. Обрані на прямих виборах лідери регіонів зможуть заявити, що вони мають більш широкий вотум довіри, ніж призначені президентом керівники ОДА.
"Опозиційна платформа" виступає за продаж землі сільськогосподарського призначення лише після рішення загальнонаціонального референдуму.
За даними різних опитувань, "Опоплатформа" може посісти друге місце на виборах, що дозволить їй претендувати на місце віце-спікера Ради для кума Путіна - Віктора Медведчука.