Днями, працюючи за комп'ютером, слухала крізь відчинене вікно, як граються діти: вигуки, гупання м'яча, сміхи, біготня - діти є діти. І зненацька хтось з них завів нескладно: "Ще не вмерла України…". І так само нескладно, так само по-дитячому, але дуже щиро, підхопили цей спів інші дітлахи - і залунало на всю вулицю! Здається, що всі, хто зі своїх домівок почув цей дитячий хор, підбігли до своїх вікон, щоб просто подивитися на це приємне видовище. У такі моменти не виникає сумнівів: Україні - бути!
Бути - якщо росте таке покоління, яке не те що не боїться, а в найкращі миттєвості життя може вільно виконати свою пісню-святиню. Бо воно нічого протизаконного не робить, а просто прославляє свою землю.
А між тим творення Гімну України не овіяне такою свободою - автора слів Павла Чубинського "за шкідливий вплив на розум простолюду" було відправлено на проживання в Архангельську губернію під нагляд поліції. Але - про все по порядку в нашій добірці найцікавіших фактів про цей символ української державності та незалежності.
1. Народження майбутнього Гімну. Зірка Чубинського
Як усе геніальне, народження Гімну відбулося просто і цікаво. Глибокої осені у київській квартирі на Великій Васильківській 122 (нині - 106) проходила вечірка. Її господар - Павло Чубинський - відома особа у богемних київських колах: у 23 роки він уже доктор правничих наук, журналіст, автор публікацій у популярному журналі "Основа". Його гості - сербські студенти - заспівали патріотичну пісню "срце бије и крв лије за своју слободу", послухавши яку, Павло Чубинський схопив олівець та записничок, побіг у свій робочий кабінет і менш ніж за годину повернувся вже з готовим майбутнім Гімном.
Польські студенти також буди на вечірці, і з цим фактом пояснюють ще й таку версію, що на Чубинського в процесі творення пісні справила вплив й "Єще Польска нє зґінела".
Звичайно, слава пісні швидко докотилася до поліції, і Павло Чубинський був покараний: його відправили на проживання в Архангельську губернію.
Павло Чубинський.
2. Визнання і офіційні версії
Перша офіційна публікація поезії Павла Чубинського з’явилася у журналі "Мета" у 1863 році , в номері 4. І звучала так:
Ще не вмерла Україна,
И слава, и воля!
Ще намъ, браття-молодці,
Усміхнеться доля!
Згинуть наші вороги,
Якъ роса на сонці;
Запануємъ, браття й ми: У своїй сторонці.
Душу, тіло ми положимъ: За свою свободу: И покажемъ, що ми браття: Козацького роду.
Гей-гей, браття миле,
Нумо братися за діло!
Гей-гей пора встати,
Пора волю добувати!
Наливайко, Залізнякъ: И Тарас Трясило: Кличуть насъ изъ-за могилъ: На святеє діло.
Изгадаймо славну смерть: Лицарства-козацтва,
Щобъ не втратить марне намъ: Своєго юнацтва.
Душу, тіло ми пложимъ: За свою свободу: И покажемъ, що ми браття: Козацького роду.
Гей-гей, браття миле,
Нумо братися за діло!
Гей-гей пора встати,
Пора волю добувати!
Ой Богдане, Богдане: Славний нашъ гетьмане!
На-що віддавъ Украіну: Москалям поганимъ?!
Щобъ вернути іі честь,
Ляжемъ головами,
Назовемся Украіни: Вірними синами!
Душу, тіло ми пложимъ: За свою свободу: И покажемъ, що ми браття: Козацького роду.
Гей-гей, браття миле,
Нумо братися за діло!
Гей-гей пора встати,
Пора волю добувати!
Наші браття Славяне: Вже за зброю взялись;
Не діжде ніхто, щобъ ми: По-заду зістались.
Поєднаймось разомъ всі,
Братчики-Славяне:
Нехай гинуть вороги,
Най воля настане!
Душу, тіло ми пложимъ: За свою свободу: И покажемъ, що ми браття: Козацького роду.
Гей-гей, браття миле,
Нумо братися за діло!
Гей-гей пора встати,
Пора волю добувати!
Друг і однодумець Павла Чубинського Микола Лисенко відразу ж поклав ці вірші на музику, затим музику на ці вірші створив і Кирило Стеценко. Проте остаточно пісня-гімн "Ще не вмерла Україна" утвердилась у свідомості українського народу саме в співавторстві Павла Чубинського і Михайла Вербицького.
3. Композитор отець Вербицький
Отець Михайло (Вербицький), відомий на той час композитор, почитав видатні слова в журналі і відразу запалився ідеєю створення відповідної музики.
Отож Гімн "Ще не вмерла Україна" у 1865 році вже був опублікований з нотами.
Михайло Вербицький.
"Ще не вмерла Україна" вперше почав використовуватись як державний гімн у 1917 році, але законодавчо не був затверджений. У царській Росії пісня вперше була опублікована 1908 році в антології "Украінська Муза".
4. Офіційний Гімн Карпат
1939-го року "Ще не вмерла Україна" затверджений гімном Карпатської України.
5. Радянізація пісні
Навіть як варіант Гімну для України, тоді як створювалися гімни для кожної республіки, "Ще не вмерла Україна" в Радянському Союзі не розглядався. Україна мала бути "між рівними - рівна, між вільними - вільна", і в контексті мала звучати комуністична партія.
Тому автором радянського гімну для УРСР став Павло Тичина з віршом "Живи, Україно, прекрасна і сильна" (музика Антона Лебединця), який існував у 1949-1991 роках.
6. "Ще не вмерла Україна" Чубинського і Вербицького лунала під час проголошення Акту Злуки.
7. Затвердження Державного Гімну в незалежній Україні
Проект закону "Про Державний Гімн України" запропонував у 2003 році тодішній президент Леонід Кучма. Соцпартія і Компартія відмовилися від участі в голосуванні.
Державний Гімн України (до 6 березня 2003 року)
Ще не вмерла України ні слава, ні воля.
Ще нам, браття українці, усміхнеться доля.
Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці,
Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці.
Душу й тіло ми положим за нашу свободу,
І покажем, що ми, браття, козацького роду.
Станем, браття, в бій кривавий від Сяну до Дону,
В ріднім краю панувати не дамо нікому;
Чорне море ще всміхнеться, дід Дніпро зрадіє,
Ще у нашій Україні доленька наспіє.
Душу, тіло ми положим за нашу свободу,
І покажем, що ми, браття, козацького роду.
А завзяття, праця щира свого ще докаже,
Ще ся волі в Україні піснь гучна розляже,
За Карпати відоб'ється, згомонить степами,
України слава стане поміж ворогами.
Душу, тіло ми положим за нашу свободу,
І покажем, що ми, браття, козацького роду.
6 березня 2003 року Законом України "Про Державний Гімн України" затверджено текст Державного Гімну України, в основу якого покладено пісню "Ще не вмерла Україна" на музику Михайла Вербицького із словами першого куплету та приспіву твору Павла Чубинського.
Офіційно затверджений Державний Гімн України складається лише з одного куплету та приспіву:
"Ще не вмерла України і слава, і воля,
Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля.
Згинуть наші воріженьки, як роса на сонці.
Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці.
Приспів:
Душу й тіло ми положим за нашу свободу,
І покажем, що ми, браття, козацького роду".
8. Ювілейна монета
У 2005 році введено ювілейну монету номіналом 10 гривень "Державний Гімн Украї́ни" (серія "Відродження Української державності"), присвячену державному символу і випущену на відзначення 140-ї річниці його першого публічного виконання.
Ювілейні монети.
Під час всенародних потрясінь, на хвилях революцій національна пісня єднала мільйонів українців і досі зігріває наші серця.
"Гімн України - дивовижний. Це унікальний твір: це - Гімн України, але в ньому є ознаки літургійного початку. У ньому затонула якась пам’ять про літургію, про всеношну. У цьому простому наспіві немов дме вітер, немов гілки дерев співають, – описує свої особливі враження від нашої головної пісні відомий композитор Валентин Сильвестров.
Зі святом, співочий народе! Нехай ніхто не наступить на горло нашій пісні!