Коли завмираєш з правицею на серці… Топ-вісімка найцікавішого про Гімн України

Днями, працюючи за комп'ютером, слухала крізь відчинене вікно, як граються діти: вигуки, гупання м'яча, сміхи, біготня - діти є діти. І зненацька хтось з них завів нескладно: "Ще не вмерла України…". І так само нескладно, так само по-дитячому, але дуже щиро, підхопили цей спів інші дітлахи - і залунало на всю вулицю! Здається, що всі, хто зі своїх домівок почув цей дитячий хор, підбігли до своїх вікон, щоб просто подивитися на це приємне видовище. У такі моменти не виникає сумнівів: Україні - бути!

Бути - якщо росте таке покоління, яке не те що не боїться, а в найкращі миттєвості життя може вільно виконати свою пісню-святиню. Бо воно нічого протизаконного не робить, а просто прославляє свою землю.

А між тим творення Гімну України не овіяне такою свободою - автора слів Павла Чубинського "за шкідливий вплив на розум простолюду" було відправлено на проживання в Архангельську губернію під нагляд поліції. Але - про все по порядку в нашій добірці  найцікавіших фактів про цей символ української державності та незалежності.

1. Народження майбутнього Гімну. Зірка Чубинського

Як усе геніальне, народження Гімну відбулося просто і цікаво. Глибокої осені у київській квартирі на Великій Васильківській 122 (нині - 106) проходила вечірка. Її господар - Павло Чубинський - відома особа у богемних київських колах: у 23 роки  він уже доктор правничих наук, журналіст, автор публікацій у популярному журналі  "Основа".  Його гості - сербські студенти - заспівали патріотичну пісню "срце бије и крв лије за своју слободу", послухавши яку, Павло Чубинський схопив олівець та записничок, побіг у свій робочий кабінет і менш ніж  за годину повернувся вже з готовим майбутнім Гімном.

Польські студенти також буди на вечірці,  і з цим фактом пояснюють ще й таку версію, що на Чубинського в процесі творення пісні справила вплив й "Єще Польска нє зґінела".  

Звичайно, слава пісні швидко докотилася до поліції, і Павло Чубинський був покараний: його відправили на проживання в Архангельську губернію.

Павло Чубинський.

2. Визнання і офіційні версії

Перша офіційна публікація поезії Павла Чубинського з’явилася у журналі "Мета" у 1863 році , в номері 4. І звучала так:

Ще не вмерла Україна,

И слава, и воля!

Ще намъ, браття-молодці,

Усміхнеться доля!

Згинуть наші вороги,

Якъ роса на сонці;

Запануємъ, браття й ми: У своїй сторонці.

Душу, тіло ми положимъ: За свою свободу: И покажемъ, що ми браття: Козацького роду.

Гей-гей, браття миле,

Нумо братися за діло!

Гей-гей пора встати,

Пора волю добувати!

Наливайко, Залізнякъ: И Тарас Трясило: Кличуть насъ изъ-за могилъ: На святеє діло.

Изгадаймо славну смерть: Лицарства-козацтва,

Щобъ не втратить марне намъ: Своєго юнацтва.

Душу, тіло ми пложимъ: За свою свободу: И покажемъ, що ми браття: Козацького роду.

Гей-гей, браття миле,

Нумо братися за діло!

Гей-гей пора встати,

Пора волю добувати!

Ой Богдане, Богдане: Славний нашъ гетьмане!

На-що віддавъ Украіну: Москалям поганимъ?!

Щобъ вернути іі честь,

Ляжемъ головами,

Назовемся Украіни: Вірними синами!

Душу, тіло ми пложимъ: За свою свободу: И покажемъ, що ми браття: Козацького роду.

Гей-гей, браття миле,

Нумо братися за діло!

Гей-гей пора встати,

Пора волю добувати!

Наші браття Славяне: Вже за зброю взялись;

Не діжде ніхто, щобъ ми: По-заду зістались.

Поєднаймось разомъ всі,

Братчики-Славяне:

Нехай гинуть вороги,

Най воля настане!

Душу, тіло ми пложимъ: За свою свободу: И покажемъ, що ми браття: Козацького роду.

Гей-гей, браття миле,

Нумо братися за діло!

Гей-гей пора встати,

Пора волю добувати!

Друг і однодумець Павла Чубинського Микола Лисенко відразу ж поклав ці вірші на музику, затим музику на ці вірші створив і Кирило Стеценко. Проте остаточно пісня-гімн "Ще не вмерла Україна" утвердилась у свідомості українського народу саме в співавторстві Павла Чубинського і Михайла Вербицького.

3. Композитор отець Вербицький

Отець Михайло (Вербицький), відомий на той час композитор, почитав видатні слова в журналі і відразу запалився ідеєю створення відповідної музики. 

Отож Гімн "Ще не вмерла Україна" у 1865 році вже був опублікований з нотами.

Михайло Вербицький. 

"Ще не вмерла Україна" вперше почав використовуватись як державний гімн у 1917 році, але законодавчо не був затверджений. У царській Росії  пісня вперше була опублікована 1908 році в антології "Украінська Муза".  

4. Офіційний Гімн Карпат

1939-го року "Ще не вмерла Україна" затверджений гімном Карпатської України.  

5. Радянізація пісні

Навіть як варіант Гімну для України, тоді як створювалися гімни для кожної республіки, "Ще не вмерла Україна" в Радянському Союзі не розглядався. Україна мала бути "між рівними - рівна, між вільними - вільна", і в контексті мала звучати комуністична партія. 

Тому автором радянського гімну для УРСР став Павло Тичина з віршом "Живи, Україно, прекрасна і сильна" (музика Антона Лебединця), який існував у 1949-1991 роках.

6. "Ще не вмерла Україна" Чубинського і Вербицького лунала під час проголошення Акту Злуки.

7. Затвердження Державного Гімну в незалежній Україні

Проект закону "Про Державний Гімн України" запропонував у 2003 році  тодішній президент Леонід Кучма.  Соцпартія і Компартія відмовилися від участі в голосуванні.  

Державний Гімн України (до 6 березня 2003 року)

Ще не вмерла України ні слава, ні воля.

Ще нам, браття українці, усміхнеться доля.

Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці,

Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці.

Душу й тіло ми положим за нашу свободу,

І покажем, що ми, браття, козацького роду.

Станем, браття, в бій кривавий від Сяну до Дону,

В ріднім краю панувати не дамо нікому;

Чорне море ще всміхнеться, дід Дніпро зрадіє,

Ще у нашій Україні доленька наспіє.

Душу, тіло ми положим за нашу свободу,

І покажем, що ми, браття, козацького роду.

А завзяття, праця щира свого ще докаже,

Ще ся волі в Україні піснь гучна розляже,

За Карпати відоб'ється, згомонить степами,

України слава стане поміж ворогами.

Душу, тіло ми положим за нашу свободу,

І покажем, що ми, браття, козацького роду.

6 березня 2003 року Законом України "Про Державний Гімн України" затверджено текст Державного Гімну України, в основу якого покладено пісню "Ще не вмерла Україна" на музику Михайла Вербицького із словами першого куплету та приспіву твору Павла Чубинського.

Офіційно затверджений Державний Гімн України складається лише з одного куплету та приспіву:

"Ще не вмерла України і слава, і воля,

Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля.

Згинуть наші воріженьки, як роса на сонці.

Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці.

Приспів:

Душу й тіло ми положим за нашу свободу,

І покажем, що ми, браття, козацького роду".

8. Ювілейна монета

У 2005 році введено ювілейну монету номіналом 10 гривень "Державний Гімн Украї́ни" (серія "Відродження Української державності"), присвячену державному символу і випущену на відзначення 140-ї річниці його першого публічного виконання.   

Ювілейні монети.

Під час всенародних потрясінь, на хвилях революцій національна пісня єднала мільйонів українців і досі зігріває наші серця.

"Гімн України - дивовижний. Це унікальний твір: це - Гімн України, але в ньому є ознаки літургійного початку. У ньому затонула якась пам’ять про літургію, про всеношну. У цьому простому наспіві немов дме вітер, немов гілки дерев співають, – описує свої особливі враження від нашої головної пісні відомий  композитор Валентин Сильвестров.

 Зі святом, співочий народе! Нехай ніхто не наступить на горло нашій пісні!