live
Супутник ASTRA-4A 12073 МГц. Поляризація-Н. Символьна швидкість 27500 Ксимв/с. FEC 3/4

Коли завмираєш з правицею на серці… Топ-вісімка найцікавішого про Гімн України

Пісня "Ще не вмерла України і слава, і воля" стала одним із головних символів нашої держави, поряд із Прапором та Гербом. Як творився наш Гімн, що є в ньому такого, що окрилює цілий народ, - у розвідці Еспресо.TV

Днями, працюючи за комп'ютером, слухала крізь відчинене вікно, як граються діти: вигуки, гупання м'яча, сміхи, біготня - діти є діти. І зненацька хтось з них завів нескладно: "Ще не вмерла України…". І так само нескладно, так само по-дитячому, але дуже щиро, підхопили цей спів інші дітлахи - і залунало на всю вулицю! Здається, що всі, хто зі своїх домівок почув цей дитячий хор, підбігли до своїх вікон, щоб просто подивитися на це приємне видовище. У такі моменти не виникає сумнівів: Україні - бути!

null

Бути - якщо росте таке покоління, яке не те що не боїться, а в найкращі миттєвості життя може вільно виконати свою пісню-святиню. Бо воно нічого протизаконного не робить, а просто прославляє свою землю.

А між тим творення Гімну України не овіяне такою свободою - автора слів Павла Чубинського "за шкідливий вплив на розум простолюду" було відправлено на проживання в Архангельську губернію під нагляд поліції. Але - про все по порядку в нашій добірці  найцікавіших фактів про цей символ української державності та незалежності.

1. Народження майбутнього Гімну. Зірка Чубинського

Як усе геніальне, народження Гімну відбулося просто і цікаво. Глибокої осені у київській квартирі на Великій Васильківській 122 (нині - 106) проходила вечірка. Її господар - Павло Чубинський - відома особа у богемних київських колах: у 23 роки  він уже доктор правничих наук, журналіст, автор публікацій у популярному журналі  "Основа".  Його гості - сербські студенти - заспівали патріотичну пісню "срце бије и крв лије за своју слободу", послухавши яку, Павло Чубинський схопив олівець та записничок, побіг у свій робочий кабінет і менш ніж  за годину повернувся вже з готовим майбутнім Гімном.

Польські студенти також буди на вечірці,  і з цим фактом пояснюють ще й таку версію, що на Чубинського в процесі творення пісні справила вплив й "Єще Польска нє зґінела".  

Звичайно, слава пісні швидко докотилася до поліції, і Павло Чубинський був покараний: його відправили на проживання в Архангельську губернію.

Павло Чубинський.

2. Визнання і офіційні версії

Перша офіційна публікація поезії Павла Чубинського з’явилася у журналі "Мета" у 1863 році , в номері 4. І звучала так:

Ще не вмерла Україна,

И слава, и воля!

Ще намъ, браття-молодці,

Усміхнеться доля!

Згинуть наші вороги,

Якъ роса на сонці;

Запануємъ, браття й ми: У своїй сторонці.

Душу, тіло ми положимъ: За свою свободу: И покажемъ, що ми браття: Козацького роду.

Гей-гей, браття миле,

Нумо братися за діло!

Гей-гей пора встати,

Пора волю добувати!

Наливайко, Залізнякъ: И Тарас Трясило: Кличуть насъ изъ-за могилъ: На святеє діло.

Изгадаймо славну смерть: Лицарства-козацтва,

Щобъ не втратить марне намъ: Своєго юнацтва.

Душу, тіло ми пложимъ: За свою свободу: И покажемъ, що ми браття: Козацького роду.

Гей-гей, браття миле,

Нумо братися за діло!

Гей-гей пора встати,

Пора волю добувати!

Ой Богдане, Богдане: Славний нашъ гетьмане!

На-що віддавъ Украіну: Москалям поганимъ?!

Щобъ вернути іі честь,

Ляжемъ головами,

Назовемся Украіни: Вірними синами!

Душу, тіло ми пложимъ: За свою свободу: И покажемъ, що ми браття: Козацького роду.

Гей-гей, браття миле,

Нумо братися за діло!

Гей-гей пора встати,

Пора волю добувати!

Наші браття Славяне: Вже за зброю взялись;

Не діжде ніхто, щобъ ми: По-заду зістались.

Поєднаймось разомъ всі,

Братчики-Славяне:

Нехай гинуть вороги,

Най воля настане!

Душу, тіло ми пложимъ: За свою свободу: И покажемъ, що ми браття: Козацького роду.

Гей-гей, браття миле,

Нумо братися за діло!

Гей-гей пора встати,

Пора волю добувати!

Друг і однодумець Павла Чубинського Микола Лисенко відразу ж поклав ці вірші на музику, затим музику на ці вірші створив і Кирило Стеценко. Проте остаточно пісня-гімн "Ще не вмерла Україна" утвердилась у свідомості українського народу саме в співавторстві Павла Чубинського і Михайла Вербицького.

3. Композитор отець Вербицький

Отець Михайло (Вербицький), відомий на той час композитор, почитав видатні слова в журналі і відразу запалився ідеєю створення відповідної музики. 

Отож Гімн "Ще не вмерла Україна" у 1865 році вже був опублікований з нотами.

Михайло Вербицький. 

"Ще не вмерла Україна" вперше почав використовуватись як державний гімн у 1917 році, але законодавчо не був затверджений. У царській Росії  пісня вперше була опублікована 1908 році в антології "Украінська Муза".  

4. Офіційний Гімн Карпат

1939-го року "Ще не вмерла Україна" затверджений гімном Карпатської України.  

5. Радянізація пісні

Навіть як варіант Гімну для України, тоді як створювалися гімни для кожної республіки, "Ще не вмерла Україна" в Радянському Союзі не розглядався. Україна мала бути "між рівними - рівна, між вільними - вільна", і в контексті мала звучати комуністична партія. 

Тому автором радянського гімну для УРСР став Павло Тичина з віршом "Живи, Україно, прекрасна і сильна" (музика Антона Лебединця), який існував у 1949-1991 роках.

6. "Ще не вмерла Україна" Чубинського і Вербицького лунала під час проголошення Акту Злуки.

7. Затвердження Державного Гімну в незалежній Україні

Проект закону "Про Державний Гімн України" запропонував у 2003 році  тодішній президент Леонід Кучма.  Соцпартія і Компартія відмовилися від участі в голосуванні.  

Державний Гімн України (до 6 березня 2003 року)

Ще не вмерла України ні слава, ні воля.

Ще нам, браття українці, усміхнеться доля.

Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці,

Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці.

Душу й тіло ми положим за нашу свободу,

І покажем, що ми, браття, козацького роду.

Станем, браття, в бій кривавий від Сяну до Дону,

В ріднім краю панувати не дамо нікому;

Чорне море ще всміхнеться, дід Дніпро зрадіє,

Ще у нашій Україні доленька наспіє.

Душу, тіло ми положим за нашу свободу,

І покажем, що ми, браття, козацького роду.

А завзяття, праця щира свого ще докаже,

Ще ся волі в Україні піснь гучна розляже,

За Карпати відоб'ється, згомонить степами,

України слава стане поміж ворогами.

Душу, тіло ми положим за нашу свободу,

І покажем, що ми, браття, козацького роду.

6 березня 2003 року Законом України "Про Державний Гімн України" затверджено текст Державного Гімну України, в основу якого покладено пісню "Ще не вмерла Україна" на музику Михайла Вербицького із словами першого куплету та приспіву твору Павла Чубинського.

Офіційно затверджений Державний Гімн України складається лише з одного куплету та приспіву:

"Ще не вмерла України і слава, і воля,

Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля.

Згинуть наші воріженьки, як роса на сонці.

Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці.

Приспів:

Душу й тіло ми положим за нашу свободу,

І покажем, що ми, браття, козацького роду".

8. Ювілейна монета

У 2005 році введено ювілейну монету номіналом 10 гривень "Державний Гімн Украї́ни" (серія "Відродження Української державності"), присвячену державному символу і випущену на відзначення 140-ї річниці його першого публічного виконання.   

Ювілейні монети.

Під час всенародних потрясінь, на хвилях революцій національна пісня єднала мільйонів українців і досі зігріває наші серця.

"Гімн України - дивовижний. Це унікальний твір: це - Гімн України, але в ньому є ознаки літургійного початку. У ньому затонула якась пам’ять про літургію, про всеношну. У цьому простому наспіві немов дме вітер, немов гілки дерев співають, – описує свої особливі враження від нашої головної пісні відомий  композитор Валентин Сильвестров.

 Зі святом, співочий народе! Нехай ніхто не наступить на горло нашій пісні!

новини партнерів

‡агрузка...

17 вересня, 2019 вівторок

16 вересня, 2019 понеділок

17 вересня, 2019 вівторок

16 вересня, 2019 понеділок

Відео

Введіть слово, щоб почати