День Чорнобильської трагедії: 39 років з дня катастрофи

Саме 26 квітня щорічно світ вшановує пам'ять про Чорнобильську трагедію, одну з найбільших техногенних катастроф у світовій історії. Цей день став також чорною сторінкою в історії України, оскільки призвів до численних жертв, а наслідки руйнувань та радіоактивного забруднення заподіяли шкоду не лише людям, а й довкіллю. Кілометри територій будуть непридатними для життя ще протягом декількох тисяч, а подекуди й десятків тисяч років. Цей день є важливим нагадуванням для всього світу щодо безпеки поводження з ядерною енергією.

Після катастрофи на Чорнобильській атомній електростанції (ЧАЕС) у квітні 1986 року, близько 150 000 квадратних кілометрів землі в Україні, Білорусі, Росії стали забрудненими радіоактивними матеріалами. Ця забруднена зона простягається на північ від АЕС на відстань до 500 кілометрів. Особливо забруднена та безлюдна є територія довжиною 30 кілометрів навколо самої станції, яку називають "зоною відчуження".

Радіоактивні речовини після аварії, рознеслися здебільшого північною півкулею під дією вітрів та штормів, а радіоактивний цезій торкнуся 3/4 території Європи.

Чорнобильська аварія

Чорнобильська катастрофа сталася 26 квітня 1986 року в четвертому енергоблоці Чорнобильської атомної електростанції в Україні, коли відбувалася нічна випробувальна діяльність. Під час цього експерименту ситуація вийшла з-під контролю, були знехтувані заходи безпеки, тому відбувся вибух реактора, що призвело до викиду десятків тон радіоактивних матеріалів у навколишнє середовище. Пожежа, яка наступила після вибуху, привела до поширення радіації на великі відстані.

Фото: Чорнобильська катастрофа

Радянська влада нахабно приховувала правду та намагалась утримати інформацію в секреті, щоб ніхто не дізнався про наслідки катастрофи на ЧАЕС. Однак 27 квітня відбулось раптове зростання радіаційного фону на станціях у Данії та Швеції, після перевірок, вони зрозуміли, що причиною є зовнішнє забруднення. Це змусило шведську владу звернутися до СРСР із вимогою пояснень.

У той час в забрудненому радіацією Києві радянська влада організувала демонстрацію на честь 1 травня, щоб показати світу, що "нічого не сталося". На той момент у столиці фіксувались значні перевищення радіаційної норми.

"За даними республіканського управління з гідрометеорологічного контролю довкілля, переміщення повітряних мас із району аварії викликало перевищення природного фону опромінення у низці областей на 20-2000 мікрорентгенів на годину (в м. Києві в 7-00 1.05.1986 550-1200 мікрорентген на годину)", - йдеться у довідці 6-го управління КДБ УРСР від 1 травня 1986 року. Про це пише BBC.

Тисячі людей з дітьми, були виведені на вулиці для участі у цьому показовому заході. Ця демонстрація була спробою влади відвернути увагу від справжнього стану речей і заспокоїти населення.

"26 квітня 1986 року в 01 год. 25 хв. у приміщенні 4-го енергоблока Чорнобильської АЕС при підготовці його до планового середнього ремонту стався вибух із наступною пожежею, яку невдовзі ліквідували. Від вибуху завалився шатер перекриття реакторного і дах машинного залів, загорівся дах 3-го енергоблока, через що останній аварійно зупинили. До 06 год. того ж дня пожежу на даху цього енергоблоку також ліквідували… Проводяться роботи із локалізації епіцентру аварії із використанням вертольотів. З цією ж метою залучені війська радіаційного і хімічного захисту",  - містилось у доповідній КДБ про Чорнобильську катастрофу.

Чорнобильська трагедія стала катастрофічним нагадуванням про те, як великі ризики пов'язані з використанням ядерної енергії. Вона також привернула увагу світової спільноти до необхідності посилення заходів безпеки в атомній промисловості та до значення подальших досліджень щодо наслідків радіаційного забруднення.

У вересні 2010 року розпочалася робота з прокладення фундаменту для саркофага над зруйнованим четвертим енергоблоком Чорнобильської АЕС. Через рік, у жовтні, на майданчику "Вектор", що знаходиться на території Зони відчуження, було розпочато також будівництво Централізованого сховища відпрацьованих джерел іонізуючого випромінювання. Цей проєкт спрямовувався на створення безпечного місця для зберігання радіоактивних відходів.

Згодом, у 2019 році було побудовано безпечний конфайнмент, який надійно накрив площу над зруйнованим енергоблоком. Цей величезний проєкт було реалізовано за допомогою США та Європейських країн, став важливим кроком у забезпеченні безпеки та мінімізації радіаційного впливу від аварійної зони Чорнобильської АЕС.

Фото: Чорнобильська АЕС / Instagram

Скільки людей постраждало внаслідок катастрофи?

Точних цифр напевно ми ніколи не дізнаємось, адже багато інформації було засекречено та залишилось в архівах Москви, однак всім зрозуміло, що наслідки Чорнобильської катастрофи були надзвичайно серйозними.

Згідно з даними Українського інституту національної пам'яті, 30 працівників ЧАЕС померли під час вибуху або внаслідок гострої променевої хвороби у перші декілька місяців після аварії. Страшні наслідки трагедії відчули мільйони людей, адже оцінки незалежних експертів свідчать про те, що понад 500 тисяч загинули від радіації, а більш ніж 8,5 мільйонів жителів України та сусідніх держав отримали значні дози опромінення в перші дні після катастрофи. Тому ще багато людей стали жертвами захворювань, які були викликані радіацією.

Понад 600 тисяч людей отримали статус "ліквідаторів". Ці невідомі герої ризикували власним життям, борючись з вогнем і розчищаючи радіоактивні завали. Ліквідатори працювали в надзвичайно важких умовах, піддаючись високому рівню радіації.

Нині через недотримання РФ міжнародних домовленостей Чорнобильська та інші електростанції, що знаходяться на території України, знову перебувають під загрозою. Так, у ніч проти 14 лютого 2025 року ворожий ударний безпілотник із фугасною бойовою частиною ударив по захисній споруді над зруйнованим четвертим енергоблоком ЧАЕС. Вибух спричинив серйозні пошкодження конструкції. Після гасіння пожежі фахівці МАГАТЕ виявили пробоїну діаметром близько шести метрів, що утворилася внаслідок влучання. Було зафіксовано порушення цілісності як зовнішнього, так і внутрішнього шару саркофага. Крім того, пошкоджень зазнало часткове обладнання та електричні системи.

Хоча у Міндовкілля повідомили про те, що радіаційний фон перебуває у межах звичних показників, але тепер постає питання щодо відбудови цілісності арки. Наразі відомо, що для вивчення наслідків пошкодження Арки НБК на Чорнобильській АЕС буде залучено 400 мільйонів євро з Рахунку міжнародного співробітництва.

Сьогодні пам'ятати про трагедію, яка відбувалась на ЧАЕС дуже важливою. Вона нагадує про уроки минулого і заохочує до збільшення зусиль у сфері ядерної безпеки та збереження екологічного балансу. Цей день є вічним нагадування тим, хто зловживає та шуткує з "атомом".

Нехай пам'ять про Чорнобиль нагадує нам про необхідність обережності та відповідальності в роботі з ядерною технологією, а також зберігає пам'ять про тих, хто став жертвою цієї катастрофи.