У ВСУ прокоментували перше в Україні рішення про законність переходу громади з УПЦ МП до ПЦУ

Рішення прокоментував суддя Верховного суду Костянтин Пільков, інформує "Суспільне. Житомир".

За словами Костянтина Пількова, справа ускладнювалась відсутністю чітких критеріїв членства в релігійній громаді. При цьому сторона позивача — а ним був колишній настоятель храму — аргументувала, що настоятель має вирішальне слово у визначенні членства.

"І хоча статут передбачає певні критерії членства в цій громаді, але якогось обліку членів, хто є членом релігійної громади, хто має право ухвалювати рішення в тому числі про міжконфесійний перехід, в цій справі суди встановити не могли… Тому в цій справі Велика Палата мусила виходити з того, що як таких критеріїв чітких, які б дозволяли віднести певних осіб до членів релігійної громади, не можна виявити, отже, доводиться застосовувати ті, які визначені в законі, і ті, які можна виокремити зі статуту", — розповів суддя Верховного суду.

За словами Костянтина Пількова, закон передбачає, що релігійна громада є місцевою релігійною організацією, тобто вона створюється для забезпечення потреб у сповідуванні релігії громадян в певної місцевості.

"Велика Палата також застосувала ті критерії членства, які визначені в статуті. Там передбачено, і, напевне, це буде характерне для багатьох релігійних громад, що членами її є повнолітні особи, які добровільно виявили бажання вступити в релігійну громаду, регулярно відвідують богослужіння та сповіді", — пояснив суддя Верховного суду Костянтин Пільков.

За словами Костянтина Пількова, надалі висновки в цій справі мають бути враховані іншими судами при розгляді схожих справ, де матимуть місце схожі обставини.

"Специфіка окремих справ може бути різна. В інших громадах може бути врегульовано, дійсно, хто є членом. Але загальний принцип, за якого не може бути поставлене в залежність від волі ієрарха, то те, відбудеться перехід чи ні, він має всі підстави закріпитися, тому що він виходить з того, що це право на свободу віросповідання в колективному вимірі", — розповів суддя Верховного суду Костянтин Пільков.

Олександр Вірьовкін, адвокат, який представляв інтереси новоствореної релігійної громади села Калинівка, розповів, що справа щодо релігійної громади Калинівки розглядалася в судах із 2021 року в господарському судочинстві, до цього її розглядали в адміністративному судочинстві. Після програшу в апеляції колишній настоятель церкви звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного суду, де ухвалено рішення передати спочатку справу на розгляд Об’єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного суду, яка вирішила передати до Великої палати Верховного суду, оскільки потрібно було сформувати судову практику для вирішення подібних справ.

За словами Олександра Вірьовкіна, в Україні призупинили розгляд приблизно 100 подібних справ для того, щоб Велика палата Верховного суду розглянула цю справу та сформувала певні висновки, які надалі будуть брати до уваги при розгляді подібних справ.

• Нагадаємо, що Велика палата Верховного суду ухвалила рішення, яким визнала законним перехід релігійної громади села Калинівка Житомирського району з Української православної церкви Московського патріархату до Православної церкви України 3 квітня 2024 року. Постанова набрала законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає. Таким чином Верховний Суд вперше ухвалив рішення, що визнає законним перехід релігійної громади з УПЦ МП до ПЦУ, яке стане прецедентом для вирішення подібних суперечок у майбутньому.