12 вересня президент Зеленський заявив, що наполягає на зустрічі "нормандської четвірки" до кінця місяця.
"Формула Штайнмаєра і всі пункти Мінських угод будуть розглядатися лідерами чотирьох країн. Ми наполягаємо, щоб ця зустріч відбулася саме у вересні", - сказав він.
Еспресо.TV пропонує згадати, які складові є у так званій формулі Штайнмаєра і до яких наслідків може призвести її втілення у життя.
Мінські угоди та особливий статус Донбасу
План Штайнмаєра виник як "дорожня карта" реалізації Мінських угод. Однією з складових цих угод були питання децентралізації та місцевих виборів. Так, за Мінським протоколом від 5 вересня 2014 року Україна зобов'язувалася ухвалити закон про особливий статус Донбасу та забезпечити проведення місцевих виборів.
Закон "Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей" був ухвалений 16 вересня 2014 року. На три роки він запровадив особливий порядок місцевого самоврядування в ОРДЛО.
Закон призначав позачергові вибори депутатів місцевих рад окупованого Донбасу на 7 грудня 2014 року. Проте, вибори не відбулися, оскільки лідери бойовиків на Донбасі не погодилися проводити голосування за законодавством України.
Другі мінські угоди було підписано 12 лютого 2015 року. Згідно з ними, у перший день після відводу важкого озброєння було необхідно почати діалог про умови проведення місцевих виборів.
Також йшлося про набуття чинності до кінця 2015 року нової конституції України, яка передбачала б особливий статус ОРДЛО.
Оскільки відведення важкого озброєння відбувалося з численними порушеннями з боку російських бойовиків, то і діалог щодо проведення місцевих виборів так і не почався.
Чергові місцеві вибори в Україні були призначені на 25 жовтня 2015 року. В той же час бойовики «ДНР» призначили вибори на окупованій території на 18 жовтня, а «ЛНР» — на 1 листопада. Очільники України, Німеччини, Франції, Великої Британії заявили про невизнання цих виборів.
План Мореля
Восени 2015 року французький дипломат П'єр Морель запропонував робочій групі з питань політики Тристоронньої контактної групи план, який нібито мав прискорити реалізацію мінських угод.
За інформацією Deutsche Welle, план був вироблений заступницею держсекретаря США Вікторією Нуланд та статс-секретарем МЗС РФ Григорієм Карасіним. Він був обговорений на берлінському саміті нормандської четвірки 12 вересня 2015 року.
У плані Мореля йшлося про призначення місцевих виборів в ОРДЛО. Призначення дати виборів було б пов’язано з припиненням вогню.
Також у плані йшлося про пов'язані питання: закон про особливий статус Донбасу, амністію для бойовиків. Передбачалося, що обрані на таких виборах депутати матимуть термін повноважень до 2017 року.
Кандидати на виборах повинні були прожити на Донбасі не менше п'яти років, не включаючи 2014-2015 роки. Тимчасові територіальні виборчі комісії повинні були складатися з місцевих мешканців. Комітет зі спільної акредитації мав розглядати дозвіл на акредитацію на виборах українських журналістів.
Як гарантія нібито об’єктивного підрахунку голосів було обіцяно спостереження з боку БДІПЛ (Офіс демократичних інститутів і прав людини при ОБСЄ).
Як зазначив президент Порошенко, для України у цьому плані було неприйнятним обмеження діяльності українських ЗМІ на Донбасі під час виборів. Також було незрозуміло, чи зможуть прийняти участь у таких виборах біженці, які виїхали до інших регіонів України та чи будуть допущені українські партії.
Формула Штайнмаєра
Після провалу плану Мореля посередниками був запропонований інший варіант, який отримав назву «формула Штайнмаєра».
20 жовтня 2016 року у Берліні відбулися переговори нормандської четвірки: Порошенка, Меркель, Олланда і Путіна. У ході зустрічі лідери країн домовилися розробити "дорожню карту" реалізації Мінських угод.
Вже після зустрічі Меркель заявила, що першим у цій дорожній карті буде процес виборів на окупованій території. Контроль над кордоном Україна отримає після цього, уточнила Меркель.
Згідно з пропозиціями очільника німецького МЗС Штайнмаєра, Україна проводить вибори в ОРДЛО без роззброєння бойовиків і відведення російських військ. Після проведення виборів та появи на окупованому Донбасі нібито легітимних представників Україна надає політичну та економічну автономію ОРДЛО.
Також, за цими пропозиціями, Україна оголошує амністію всім бойовикам. Після цього бойовики та схожі на них російські військові без розпізнавальних знаків отримують статус «народної міліції».
Реалізація плану Штайнмаєра може призвести до створення в Україні двох окремих республік зі своїми судами та арміями (які контролюватимуться Росією).
Формула Штайнмаєра не була втілена, бо українська сторона у період президентства Порошенка наполягала на встановленні контролю над кордоном з Росією, а вже потім на проведенні виборів.
Зазначимо, що зараз Штайнмаєр вже не працює очільником німецького зовнішньополітичного відомства. 14 листопада 2017 року він був обраний 16-м федеральним президентом Німеччини. Втім, ця посада є більше символічною, ніж функціональною.
Читайте також: Віталій Портников: Путін шантажує Зеленського
Пастка для Зеленського
Український дипломат Роман Безсмертний згадував, що навколо формули Штайнмаєра є багато інтерпретацій, як негативно впливають на переговорний процес.
"Для Мінського процесу є випробовуванням те, що оригінал цієї формули чула тільки одна людина - яка стоїть перед вами. А все інше - це інтерпретація формули", - заявив він.
Колишній заступник глави Адміністрації президента Костянтин Єлісєєв вважає, що обговорення "формули Штайнмаєра" щодо врегулювання ситуації на Донбасі є пасткою для президента Володимира Зеленського.
На його думку, Україна ніколи не давала і не могла дати згоду на формулу Штайнмаєра. Зазначимо, що Єлісєєв в якості дипломатичного радника був учасником переговорів у «нормандському форматі».
І от 13 вересня помічник президента Росії Юрій Ушаков заявив, що під час зустрічі "нормандської четвірки" Росія вимагатиме письмово зафіксувати "формулу Штайнмаєра" щодо врегулювання на Донбасі.
Важливо також, що формула Штайнмаєра стосується лише окупованого Донбасу. Питання Криму в ній відсутнє. Таким чином, відбувається розрив поняття «окуповані території». Це вигідно Росії, але не вигідно Україні.