Новий секретар РНБО. 10 фактів про Олексія Данілова

Новий секретар Радбезу працював раніше мером Луганська та головою Луганської ОДА

Еспресо.TV розповідає про цікаві деталі з біографії нового секретаря Ради національної безпеки та оборони.

1. Данілов народився у 1962 році у місті Красний Луч на Луганщині. У 1981 році він закінчив Старобільський радгосп-технікум, де отримав спеціальність ветеринар.

2. Документи про вищу освіту Данілов отримав вже після своєї роботи на посаді мера Луганська.

У 1999 році він закінчив Луганський педагогічний університет ім. Шевченка, де отримав спецальність учитель всесвітньої історії. А у 2000 році Данілов став магістром з менеджменту, отримавши диплом Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля.

3. З 1983 року Данілов працював у Ворошиловграді (тодішня назва Луганська). Майбутній мер працював в "Зоокутку" парку культури та відпочинку імені Першого травня. З початком перебудови Данілов зайнявся підприємницькою роботою.

З 1987 по 1990 роки він очолював кооператив "Білий Лелека". А з 1991 по 1994 роки був директором малого підприємства "Вєра".

Читайте також: 10 фактів із життя секретаря РНБО Олександра Данилюка

4. З липня 1994 по вересень 1997 року Данілов був головою Луганської міської ради. У 31 рік він став наймолодшим мером Луганська в історії міста.

Цікаво, що на відміну від багатьох інших представників донбаського політикуму Данілов не належав до Партії регіонів.

Однак у 1996-1997 роках Данілов був членом СДПУ (о). Партію вже тоді очолював адвокат Віктор Медведчук.

5. Причиною для відставки з посади мера нібито став конфлікт з тодішнім заступником губернатора Луганщини Олександром Єфремовим.

Данілова звинувачували в фінансових махінаціях. Крім того, луганська преса пов'язувала його з кримінальним авторитетом Доброславом, застреленим у 1998 році.

6. У період з 1999 по 2005 роки Данілов працював старшим викладачем Східноукраїнського університету, радником комітету ВР з питань промислової політики, головою громадської організації Луганська ініціатива та заступником директора Інституту євроінтеграції та розвитку.

З жовтня 2002 року Данілов був заступником голови партії "Яблуко". Керівником цієї політичної сили був підприємець Михайло Бродський.

7. У 2004 році він був керівником луганського регіонального штабу кандидата в президенти Віктора Ющенка. Це було непростим завданням, враховуючи, що команда Віктора Януковича вважала Луганщину своїм другим базовим регіоном.

4 лютого 2005 року, одразу після перемоги Помаранчевої революції Данілов був призначений головою Луганської облдержадміністрації. На цій посаді він працював до 11 листопада 2005 року, якраз до періоду розпаду великої помаранчевої коаліції.

8. У 2006 році його обрали нардепом від Блоку Юлії Тимошенко. У партійному списку Данілов був під №42. У Раді Данілов був членом комітету з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування.

Восени 2007 року в Україні відбулися дострокові парламентські вибори, після яких Данілов втратив депутатський мандат. БЮТ на цих виборах виступив непогано, але суттєво змінив склад своєї фракції.

За словами Данілова, з 2007 по 2014 рік він займався своїми проектами, зокрема вів культурологічну програму.

У 2014 році став одним із засновників громадської організації "Суспільне око".

9. 23 липня 2019 року Данілова призначили заступником секретаря Ради національної безпеки і оборони України. 27 вересня секретар РНБО Олександр Данилюк підтвердив, що подав заяву про відставку з займаної посади.

3 жовтня Данілова призначили секретарем Ради національної безпеки та оборони.

10. Згідно з електронною декларацією, у Данілова є квартира в Києві загальною площею 352.3 кв. м.

Крім того, у нього у власності тераса, комора та майстерня у столиці, а також житловий будинок (446 кв. м.) та земельна ділянка (3160 кв. м.) в селі Мархалівка Васильківського району Київської області.

Данілов також володіє колекцією картин (102 штук) і фарфорових статуеток (495 штук) і зібранням книг (20 160 примірників)

У власності дружини автомобіль Lexus RX 350 2012 року випуску, а також пакет акцій ПАТ "Київський деревообробний комбінат".