Побиття чемпіонів
14 жовтня збірна України з футболу написала одну з найяскравіших сторінок у своїй історії. У вирішальному матчі відбіркового турніру чемпіонату Європи у Києві команда Андрія Шевченка переграла чинних чемпіонів Європи та переможців Ліги націй, одну з найсильніших збірних світу - Португалію.
Українці ошелешили Кріштіану Роналду та компанію двома голами у першому таймі у виконанні Романа Яремчука та Андрія Ярмоленка. У середині другої половини гри наша команда залишилися у меншості після вилучення Тараса Степаненка та пропустила гол у відповідь з пенальті від Кріштіану Роналду. А потім українці мужньо вистояли під шаленим тиском фаворита та втримали перемогу 2:1.
Вона достроково гарантувала збірній України перше місце у групі B та вихід до фінальної частини Євро-2020. Команда Шевченка набрала 19 очок та стала недосяжною для переслідувачів. У Португалії залишилося 11 балів, у Сербії - 10, Люксембург має 4 бали, Литва - 1.
Авантюрний крок
Напевне, це була найкраща відбіркова кампанія у історії збірної України з футболу. Тим більше, зараз складно повірити, що у 2016 році, коли до національної команди прийшов Андрій Шевченко, у нього майже ніхто не вірив.
У легендарного футболіста взагалі не було тренерського досвіду і його призначення до національної команди скидалося на авантюру.
Спочатку у 2016 році Шевченко став асистентом тодішнього головного тренера збірної України Михайла Фоменка, який вивів команду до фінальної частини Євро-2016. З подальшої реакції усіх причетних осіб, все виглядало так, що керівництво Федерації футболу України призначило володаря "Золотого м’яча", попри думку Фоменка, у якого був свій сформований тренерський штаб.
У підсумку в команді сформувалися два центри впливу, що наклало свій негативний відбиток на внутрішню атмосферу у збірній. Це стало однією зі складових провалу на Євро-2016, де українці програли усі три матчі та стали найгіршою командою на турнірі.
Повна трансформація
Після цього Михайло Фоменко пішов у відставку, а новим головним тренером збірної України призначили Андрія Шевченка. Першим його вдалим кроком на посаді стало запрошення до тренерського штабу іноземних фахівців - італійців Мауро Тасотті, Андреа Мальдери та іспанця Рауля Ріанчо, який раніше успішно працював асистентом Сергія Реброва у "Динамо".
Разом з ними Шевченко почав докорінно перебудовувати гру збірної України. Замість традиційного захисного, силового футболу тепер команда пропагувала комбінаційний стиль та намагалася грати "першим номером".
Паростки нового почерку збірної України стали одразу помітні, проте заради складного процесу трансформації довелося пожертвувати результатом у кваліфікації чемпіонату світу-2018. Українці у своїй групі фінішували лише третіми та програли у боротьбі за вихід до фінальної частини турніру Ісландії та Хорватії.
Жертва виглядала цілком виправданою, особливо враховуючи те, що чемпіонат світу відбувався у Росії і поставало питання про бойкот турніру нашою національною командою на території країни-агресора.
Перший успіх
Справжні якісні зміни у грі команди Шевченка сталися восени 2018 року. Команда Шевченка вразила впевненим виступом у новому турнірі для збірних - Лізі націй. Українці достроково виграли змагання у своїй групі та залишили позаду міцні команди Чехії та Словаччини. За підсумками першого розіграшу турніру наша команда вийшла до найсильнішого дивізіону, де восени 2020 року зіграє проти найсильніших команд Європи.
Збірна України на це повністю заслуговує. Це більше не була команда, яка озирається на суперника. Наші футболісти грали з позиції сили та диктували на полі свої умови. Не лише руйнували та заважали, але й самі творили на полі.
Нові лідери
При цьому Андрієві Шевченку не довелося ламати ігровий менталітет футболістів. Навпаки тренер дав гравцям можливість розкрити свої сильні сторони. Адже так співпало, що нові лідери команди - Руслан Малиновський та Олександр Зінченко - є гравцями креативним, які найкраще почуваються у атакувальній стихії.
Водночас, обидва володіють необхідним балансом між наступом та обороною. Зінченко його відшліфував у "Манчестер Сіті", де він зміг стати гравцем основи на непритаманній для себе позиції лівого захисника та вже двічі виграв чемпіонат Англії.
Малиновський досягнув стрімкого прогресу в "Генку", якому допоміг стати чемпіоном Бельгії. Недарма хавбек отримав запрошення у топ-чемпіонат та розпочав новий сезон у італійській "Аталанті".
Також у Бельгії на новий рівень вийшов форвард Роман Яремчук, який виявився не потрібним "Динамо", однак розкрився у "Генті". Завдяки цьому він став основним нападником збірної України.
Міцний характер
Нові обличчя взагалі є характерною рисою команди Шевченка, який не боїться довіряти молоді. На лівому фланзі оборони місце у старті завоював 20-річний Віталій Миколенко. Праворуч у півзахисті регулярно виходить 21-річний Віктор Циганков. А у центрі оборони діє Микола Матвієнко, якому лише 23.
"Глибини" складу додали два бразильці, які отримали українське громадянство. Жуніор Мораес у потрібний момент завжди готовий замінити Яремчука. А Марлос взагалі став гравцем основи та замінив там травмованого Андрія Ярмоленка, а потім Євгена Коноплянку, коли у того виникли проблеми з ігровою практикою.
А ще команда Шевченка навчилася тримати удар та у вирішальні моменти демонструвати характер. Його українці показали у гостьовому матчі з Люксембургом, у якого вирвали перемогу на останніх хвилинах. Характер команда показала й у домашній грі з Португалією, коли залишилася у меншості та відстояла 3 очка.
"Сьогодні я побачив 11 левів, які билися до кінця. Вдячний їм, тому що було нелегко. Три роки тому ми прийшли і поміняли кардинально все", - сказав після перемоги над португальцями Шевченко.
Найпереконливіший відбір
Все це дозволяє констатувати, що нинішня відбіркова кампанія була найуспішнішою в історії збірної України. У 2006 році вона також з першого місця вийшла на чемпіонат світу, але тоді серед суперників команди Олега Блохіна не було топ-команд на зразок Португалії. Вона випередила Туреччину, Данію та Грецію.
Вперше збірна України пробилася до фінальної частини "напряму". У 2012 році Україна дебютувала на чемпіонаті Європи на правах господарки турніру, а на Євро-2016 потрапила через стикові матчі завдяки перемозі над Словенією.
Нинішній успіх у кваліфікації на тлі попередніх досягнень виглядає переконливішим. Тепер його необхідно розвинути у фінальній частині, де українці раніше зупинялися на груповому раунді. Найбільшим успіхом збірної України наразі залишається вихід до чвертьфіналу чемпіонату світу-2006. І є відчуття, що саме на Євро-2020 є шанс його нарешті перевершити.
Шлях збірної України на Євро-2020