Еспресо.TV пропонує згадати чому СРСР планував напад на Фінляндію, як Сталіну не вдалося здолати опір фінів і які висновки ми можемо зробити з цієї історії
Що Сталін хотів від Фінляндії
Після укладення пакту Молотова-Ріббентропа Фінляндія була віднесена до радянської сфери впливу. Це означало неминучу спробу окупації. Але ще до цього СРСР почав тиснути на Фінляндію, вимагаючи територіальних поступок.
У березні 1939 року у Москві відбувалися радянсько-фінські торгівельні переговори. На них СРСР почав торкатися політичних питань. Йшлося про оренду Радянським Союзом островів у Балтійському морі, які належали Фінляндії. Фінська сторона відхилила цю вимогу.
Згодом радянські вимоги було деталізовано. Зокрема, СРСР хотів завести своїх військових на демілітаризовані Аландські острови. Фінляндія мала надати СРСР у тридцятирічну оренду півострів Ханко для розташування на ньому бази ВМС.
Також від Фінляндії вимагали передати 2,5 тисячі квадратних кілометрів на Карельському перешийку, аби відсунути сухопутний кордон від Ленінграду. У відповідь фінські представники заявили, що розміщення будь-яких іноземних військових сил на Ханко неможливе. Переговори закінчились нічим.
Формально радянські вимоги не стосувалися всієї території Фінляндії. Однак плани Сталіна були більш широкими. Радянське керівництво хотіло скасувати незалежність Фінляндії, яка до 1917 року була у складі Російської імперії. Фінляндію чекала доля республік Балтії. Доля бути однією з союзних республік у складі СРСР.
Читайте також: 80 років тому: 10 фактів про пакт Молотова-Ріббентропа
Для того, щоб розпочати війну СРСР вдався до провокацій. 26 листопада 1939 року уряд Сталіна звернувся до Фінляндії з офіційною нотою, у якій повідомлялось, що внаслідок артобстрілу, вчиненого нібито з території Фінляндії, загинуло четверо радянських військових.
Фінські прикордонники зафіксували того дня численні гарматні постріли. За їхніми даними, постріли було зроблено з радянської території. Як бачимо, Сталін вирішив принести в жертву своїх військових заради досягнення геополітичної мети.
Ще у вересні 1939 року радянські війська почали зосереджуватися на фінському кордоні. За планами Генштабу, війна мала бути повторенням вересневої кампанії у Західній Україні та Західній Білорусі. Основні бої повинні були завершитися протягом двох тижнів.
29 листопада СРСР розірвав із Фінляндією дипломатичні стосунки. 30-го листопада вранці радянські війська перейшли фінський кордон. Однак військова кампанія у Фінляндії виявилась для СРСР значно більш складною, ніж це було у планах сталінських генералів.
Читайте також: Вересень 1939-го. 10 фактів про те, як Західна Україна потрапила до складу СРСР
Так званий уряд створили у Москві
У 1939 році ще було далеко до періоду гібридних війн. Війни починалися демонстративно, відкрито і з застосуванням усього військового арсеналу. Однак СРСР примудрився навіть у цій кампанії використати пропагандистські прийоми, які можна віднести до гібридних.
Свою війну проти Фінляндії Сталін представив як визвольний похід фінських комуністів проти уряду країни.
1 грудня 1939 року московське радіо оголосило про створення Фінляндської Демократичної Республіки. Маріонетковий уряд був зібраний на базі керівництва компартії Фінляндії, яке тоді перебувало у Москві. Це дуже нагадує сьогоднішні спроби представити світу війну на Донбасі як повстання з боку "Д/ЛНР".
На чолі так званого фінського уряду у Москві поставили члена виконкому Комінтерну Отто Куусінена. СРСР негайно визнав так званий уряд Куусінена і уклав з ним «угоду про дружбу».
У період з 30 листопада 1939 року по 10 лютого 1940 року Червона армія наступала на території від Фінської затоки до берегів Баренцева моря.
9-та радянська армія наступала з метою розділити Фінляндію на дві частини. Вона стрімко почала просуватися вперед. Однак фінські війська при відступі густо мінували територію, а численні лижні загони зненацька атакували колони радянських військ.
Як ми писали трохи вище, СРСР планував завершити війну за два тижні. Однак до кінця грудня радянські війська не змогли здолати потужну лінію оборони фінів. За цей період загинуло та було поранено майже 70 тисяч радянських солдатів.
Виявилося, що невелика Фінляндія здатна чинити опір великій радянській армії.
Бої активізувалися у лютому 1940-го, коли СРСР зосередив на фінському фронті 760 тис. військових. У середині лютого 7-ма та 13-та армії зламали спротив 15 фінських дивізій і на початку березня завершили прорив «Лінії Маннергейма». Ці лінія була головною у системі фінських оборонних споруд.
Перемога на межі поразки
Фінляндія в цих умовах погодилася на укладення мирної угоди, яку було підписано у Москві 12 березня 1940 року. За цією угодою до складу СРСР відійшли весь Карельський перешийок і західне і північне узбережжя Ладозького озера.
Бої на фінському фронті тривали 105 днів. За цей час радянські війська втратили за різними оцінками від 422 до 722 тисяч убитими, пораненими й полоненими. 17 тис. солдатів зникли безвісти.
Втрати СРСР суттєво переважали втрати фінської сторони (понад 70 тисяч загиблих, поранених та полонених).
На перший погляд, Фінляндія втратила частину своєї території, отже програла у цій війні. Однак переможеним відчував себе скоріше СРСР. Радянська армія не змогла виконати усі завдання, які були поставлені перед початком кампанії. Так, сталінським генералам вдалося відкусити шмат фінських земель, однак Фінляндія зберегла свою незалежність.
Після Другої світової війни вже не виникало питання про долю цієї країни, яка була визначена як самостійна та європейська. Сусідним країнам Балтії менше пощастило і вони надовго були відірвані від Європи.
Приклад успішної оборони фінів у 1939-40 роках може були корисним і для України. Бо зараз ми робимо те саме, що фіни зробили 80 років тому. Успішно захищаємося проти великої армії, яка як і раніше прагне завоювати Європу.
Читайте також: 10 трагічних фактів про Другу світову війну