80 років тому: 10 фактів про пакт Молотова-Ріббентропа

1.Угода була підписана у Москві міністром закордонних справ Німеччини Йоахімом фон Ріббентропом та головою Ради народних комісарів СРСР В'ячеславом Молотовим у присутності Йосипа Сталіна та посла Німеччини Вернера фон Шуленбурга.

Пакт гарантував нейтралітет Радянського Союзу в конфлікті Третього Рейху з Польщею та країнами Заходу. Таємним додатковим протоколом визначались сфери взаємних інтересів обох держав у Східній Європі.

2. Таємний додатковий протокол складався з преамбули і чотирьох пунктів. Північний кордон Литви визнавався межею сфер інтересів Німеччини і СРСР. Також на той момент визнавалися інтереси Литви щодо Віленської області. Вільнюс належав Польщі упродовж міжвоєнного періоду як наслідок литовсько-польської війни 1920 року.

Межа сфер інтересів Німеччини і СРСР у Польщі проходила по лінії рік Нарви, Вісли і Сяну. Стосовно Південно-Східної Європи з радянської сторони була окреслена зацікавленість щодо Бессарабії, яка в той час належала Румунії.

Фінляндія, Естонія та Латвія також відходили до радянської сфери впливу.

3. Угоди Сталіна та Гітлера про розподіл сфер впливу у Польщі на практиці призвели до переходу під радянський контроль Західної України та Західної Білорусі. І ці зміни сталися вже через місяць після підписання пакту Молотова-Ріббентропа.

До складу СРСР були включені Львівщина, Івано-Франківщина, Тернопільщина, Рівненщина та територія сучасної Волинської області. Історична, політична, суспільна оцінка цієї ситуації  – це окреме питання. Йшлося про возз’єднання українських земель, але в межах та під проводом чужої імперії.

4. Також пакт передбачав зміни щодо статусу українських земель, які були тоді у складі Румунії. Перехід Північної Буковини (Чернівецька область) та Південної Бесарабії (південь Одеської області) під радянський контроль стався в червні 1940 року.

Цікаво, що також внаслідок цих територіальних перетворень Україна втратила Придністров’я. До 1940 року це була Молдавська АРСР у складі радянської України. Однак після окупації радянськими військами Бесарабії на її території була створена Молдавська РСР, яка отримала статус союзної республіки. Сталін любив нарізати кордони так як йому було потрібно і радянську Молдову вирішили розбавити українськими селами.

Тому захід Молдавської АРСР (Придністров’я) був включений до складу Молдови, а північно-східні райони автономії ввійшли до Одеської області.

5. 24 серпня центральні радянські ЗМІ оприлюднили новини про несекретні частини договору. Новини здивували лідерів держав по всьому світу, оскільки перед цим тривали антигітлерівські переговори між Англією, Францією та СРСР. Договір неприємно здивував іноземні комуністичні партії та єврейські громади Європи.

6. 1 вересня, через тиждень після підписання пакту розпочалася агресія проти Польщі з боку Німеччини. Почалася Друга світова війна.

28 вересня 1939 року,вже після поділу Польщі Сталіним та Гітлером до секретного протоколу було внесено зміни договором про дружбу та кордони між СРСР та Німеччиною. Німеччині було передано більшу частину польської території, а Литва перейшла зі сфери впливу Німеччини до сфери впливу СРСР.

Згодом Естонія, Латвія та Литва були вимушені підписати Пакт про оборону та взаємну допомогу, яким дозволялось розміщення радянських військ на їхніх територіях.

10 січня 1941 року Німеччина та СРСР підписали ще один договір про радянсько-німецький кордон та угоду про взаємні товарні поставки. Договір формально встановлював кордон між Німеччиною та СРСР між річкою Ігорка та Балтійським морем.

7. До закінчення Другої світової війни дані про таємну радянсько-німецьку угоду залишалися на рівні чуток.

Німецький оригінал додаткового протоколу був знищений під час бомбардування Берліна в березні 1944 року, але його копія на мікроплівці збереглася в архіві МЗС Німеччини. Службовець німецького МЗС передав цю копію британському підполковнику Томсону в травні 1945 року.

Вперше про секретні протоколи заговорили на Нюрнберзькому процесі. Обвинувачені лідери нацистів будували на цьому факті лінію захисту.

Широку популярність документ набув в 1948 році, коли він був опублікований у збірнику Держдепартаменту США "Нацистсько-радянські відносини. 1939—1941 рр.". Збірка також містила німецьке та німецько-радянське дипломатичне листування, де були посилання на секретні домовленості.

8. З'їзд народних депутатів СРСР у 1989 році оголосив пакт Молотова-Ріббентропа недійсним від моменту підписання.

Оригінал протоколу зберігався у архіві ЦК КПРС. Після розсекречення архіву документ було знайдено генерал-полковником, дослідником періоду сталінізму Дмитром Волкогоновим і опубліковано у журналі "Новая и новейшая история" (№1 за 1993 рік).

Зазначимо, що на початку дев’яностих у Росії ще було можливим критичне ставлення до Сталіна та його "геополітичних" кроків. Ситуація з доступом до архівів змінилася у 1995-1997 роках, що стало показником змін настроїв у російських елітах та повернення до імперського курсу.

9. 31 травня 2019 року у Росії вперше оприлюднили не тільки текст, а й скан копії пакту Молотова-Ріббентропа.

Скан-копії документів оприлюднив фонд "Історична пам’ять", зазначивши, що їх надав Історично-документальний департамент Міністерства внутрішніх справ Росії. Документи надруковані на друкарській машинці, під ними стоять підписи Молотова і фон Ріббентропа.

Таке демонстративне оприлюднення угоди, яку світове співтовариство оцінює негативно, свідчить про зміни у російській політиці. Якщо раніше росіяни приховували факт таємних угод про розподіл сфер впливу, то зараз вони пишаються такими діями.

10. Жоден з міждержавних договорів, які були підписані у 20-му столітті не викликав такої тривалої дискусії, як пакт Молотова-Ріббентропа. На думку більшості істориків, пакт став змовою двох диктаторських режимів з метою агресії проти Польщі. Він відкрив шлях до розв'язання Другої світової війни.

Фахівці міжнародного права у переважній більшості вважають пакт юридично неправомірним, оскільки він стосувався інтересів третіх сторін. Значна частина юристів вважає, що пакт треба кваліфікувати як злочин проти миру.