Після Майдану з‘явилася надія на суспільство. Добровольці, волонтери, громадські активісти проявили верх мужності й відповідальності. Саме тому, що цю функцію не виконувала держава. Держава з‘явилася. З‘явилася армія, з допомогою української держави визнання отримала церква. Та й уряд ставав прозорішим, залежнішим від людей, своїм.
І от конфлікт на Полтавщині з прелюдіями в Галичині. Таке саме сталося б у кожному містечку України. Кожному!!! Я не виправдовую хуліганів і співчуваю дуже евакуйованим, яких ця наша держава заради власних піарних маніпуляцій тримала у Китаї аж до 20 лютого. Але я розумію людей в Галичині і на Полтавщині, які бояться за своє здоров‘я, здоров‘я дітей і близьких. Це їхнє право. Відповідальність за дітей не є ознакою дикунства!!! Люди тому й платять податки державі, щоб держава дбала про них і давала їм впевненість.
Бо навіщо тоді держава? Коли держава слаба, з роботою не справляється і з‘являються прояви дикунства. Але відповідальність за спокій, впевненість, порядок лежить на державі. У даному випадку і за спокій евакуйованих, і за спокій людей біля місць обсервації. Якби небезпеки не було, навіщо потрібна б була ця обсервація? А якщо небезпека є, справа держави переконати людей, що вони захищені. Весь уряд Зеленського, окрім міністра МВС проявив себе нефаховими інфантильними безвідповідальними людьми.
Але і міністр МВС був не до кінця чесним, коли говорив про розчарування громадою Нових Санжар. Бо у кожній громаді при безвідповідальності влади відбувалося б те саме. Коли державні інститути непрофесійні, ті самі люди, які візьмуть зброю і підуть на фронт добровольцями, стануть у своїх містах, щоб захистити рідних від невідомої інфекції. Тому серед протестантів ми й бачили ветеранів. Коли ж держава професійна, люди віритимуть Міністерству оборони й Міністерству охорони здоров‘я.
P.S. Коментатори пишуть, що ще цим людям у селах і маленьких містах закодували українські канали й вони дивляться російські, звідки отримують інформацію. І це теж результат бездіяльності держави.