У світі буяє пандемія коронавірусу, але лишилися інші вкрай важливі речі, йдеться, зокрема, про розслідування жахливого злочину – про збитий Boeing над Україною, і є низка підстав говорити, що це було зроблено російськими військовими злочинцями. Як зараз виглядає справа із судом у Гаазі?
Я був на судовому засіданні в Нідерландах, на відкритті слухань і встиг повернутись додому перед закриттям авіасполучення. Засідання мало тривати 4 дні. Під час відкриття кримінального провадження було використано доволі просту тактику відволікаючого маневру, і це відбувалось постійно. Вони чекали до останнього, відправили одного нідерландського адвоката, очевидно, зі сторони Російської Федерації, і він не мав матеріалів справи, коли з’явився, бо сталось це в останній момент. Це дуже проста тактика, але доволі ефективна, бо Росія неодноразово, починаючи з дня атаки, ставила під сумнів зусилля в розслідуванні даної справи, ставила під сумнів позицію керівництва Нідерландів, бо вважала її упередженою в цій справі через ту кількість їхніх громадян, яка була в літаку, ставила під сумнів мету розслідування, бо їм здавалося, що воно сфокусоване на Росії, зрештою, так і є, але те, що справа дійсно сфокусована на Росії, дало можливість їм вийти і сказати, що “наш захист не готовий. Ви ж хороші хлопці і ви дозволяєте людям захищати себе, тож ви повинні дозволити навіть нам це зробити”. Затягування часу - це найбільш розповсюджена тактика “поганих хлопців”. Вони ще не вдавались до більш витончених методів, але це попереду, я думаю.
Тож тепер засідань до червня не буде. На моє переконання, як людини, що має досвід у таких справах і мала їх у своїй кар’єрі, це - майстерна робота адвоката над затягуванням процесу. Адвокат - голландець, він не російський адвокат, у нього не було п’яти чи чи-то майже шести років, аби розібратися з документами і матеріалами слідства. Він зробив досить переконливе зауваження, сказавши, що є недостатньо підготовленим, щоб повною мірою захистити свого клієнта. А суддя, який є дуже коректним, дозволив цьому відбутися. Це викликало жаль у родин загиблих, які прибули на суд з усіх куточків світу, незважаючи на спалах коронавірусу, які приїхали, аби почути, що відбувається у суді. Я боюсь, що вони лише побачили людину, запобігливу перед російською позицією, що є попросту невиправданим.
А якщо, наприклад, говорити про конкретну доказову базу, котра дозволила би злити воєдино, умовно кажучи, російський “Бук”, російську обслугу “Бука” і тих, хто з російського керівництва міг віддавати подібний дозвіл чи наказ. Чи є шанси довести і протягнути цей ланцюжок доведень до самого кремлівського верху?
За останньою інформацією, ланцюжок відповідальності осіб, що фігурують у судовому процесі, це наразі ті, по кому найлегше було довести причетність. Вони перебувають на середньому рівні - вони не з Кремля, але вони і не екіпаж “Бука”. Вони ті, хто виконував задачі посередині, забезпечували доставку зброї на локацію і виконання задачі - залпу зі зброї. Це автоматично тягне ланцюжок в обох напрямках, - і до екіпажу, і до тих осіб, що сидять, за наявною інформацією, як я думаю, у кабінетах через кілька дверей до кабінету Путіна. Тяжко повірити, що рішення по типу відправки такого потужного озброєння до іншої країни приймаються без відома містера Путіна. Я думаю, що автоматично такі рішення походять з найвищих щаблів влади Російської Федерації.
Просто ми знаємо ще один приклад військового злочину проти пасажирського літака. Йдеться про Boeing, який знищили за вказівкою Муаммара Каддафі в небі над Локербі в Шотландії. Але все, все одно, вдалося довести: хто винний, хто відповідальний і так далі. І хочеться вірити, що попри те, що Путін зараз виглядає надзвичайно сильним і потужним лідером, правду в цьому конкретному злочині буде встановлено.
Ці дві катастрофи дуже схожі, я був членом переговорної групи, яка вела перемовини з довіреними людьми Каддафі, але різниця у тому, що випадок у Локербі був визнаний в США терористичним актом. Ми досягли справедливості по Лівії у США, в американському суді – було вчинено тиск на Лівію і лівійські активи опинились під ударом. Тож все почало діяти саме через авторитет американського суду. Я б хотів побачити саме такі дії і від Європейського суду з прав людини. Санкції та обмеження, колись накладені на Лівію, розставили все на свої місця, їх було використано як важіль, аби отримати компенсації сім’ям і використано як важіль, аби видали Меграхи, одного з двох лівійців, яких судили у Кемп Зайц у Нідерландах. Хотілося б подібних санкцій і тут, але ні один з європейських урядів не спромігся використати такі санкції проти Росії, і суд не в змозі протистояти так як колись американський, якщо порівнювати ці випадки. Тож так, мені б дуже хотілося побачити схожу ситуацію з санкціями і обмеженнями проти Росії від західних, європейських країн та США, які б політично і дипломатично змусили Росію сісти за стіл. Ми звичайно бажаємо побачити їх там, у межах кримінального провадження і обговорити можливість видачі причетних осіб. Можливо комбінація коронавірусу, тих санкцій, що вже накладені, і цих свідків, що виходять на публіку в кримінальній справі, допоможуть закінчити це. Ми надіємось на це. І зараз єдине, що є, це надія.
А як буде виглядати розгляд цієї справи, якщо Росія, наприклад, так і не видасть основних свідків. Йдеться, наприклад, про Гіркіна, або, наприклад, станеться якесь нещастя, і частина свідків, яких намагається допитати нідерландське правосуддя загине від коронавірусу чи просто розчиняться в російському просторі. Тому що, ми розуміємо, основні свідки в подібних справах, на жаль, в Росії довго не живуть.
Так, такі речі трапляються. Всі ця справа відбувається на тлі загрози, що якщо ти проти Росії, то можеш сам постраждати. Про це йдеться у деяких емейлах, які я отримував, але я достатньо невелика фігура, порівняно із задіяними у кримінальній справі. Навіть не можу уявити того, з чим вони стикаються. Росія дуже потужна і загрози великі, люди, яких переслідують, усі живі люди, і під тиском загрози вони можуть відступити, аби не боятися отруйних парасольок, плутонієвих напоїв, ситуації зі Скрипалями; всі ці речі, які вже траплялись, є пересторогою, що це може легко повторитись. Знаєте, у цьому є фундаментальна річ - триває війна, і в горнилі цієї війни літак, що не є бойовим, був збитий. Він не розбився - його збили. І всі докази та свідки підтверджують це. Знаєте, я багато чув про міцність російського характеру, тож якщо ви це зробили, не дивлячись на причини, встаньте і візьміть відповідальність та зробіть щось для сімей.
А на яку допомогу з боку українського правосуддя на теперішньому моменті ви зараз найбільше розраховуєте?
Я не можу зараз говорити про кримінальне провадження, бо достатньо не спілкувався з прокурорами і стикнувся з несподіваним відкладанням засідань. Я не знаю, як там піде далі. Але у цивільному процесі, в якому я беру участь, нам би дійсно придалась якась додаткова інформація з українського боку. В Європейському суді аудиторів (ECA) на розгляді знаходиться вимога України до Росії. Ми майже нічого не знаємо про це. Я б хотів побачити ці матеріали, у чому Україна звинувачує Росію. Росія каже, що саме через ці претензії наші засідання та вимоги повинні бути відкладені на пізніше. Ми не вважаємо, що це пов’язані речі. Є висновки і факти, що MH 17 - це інше діло, і нам було б добре побачити, про що саме йдеться у тих українських матеріалах, аби ми могли повернутись і сказати, що немає причин відкладати те, що ми робимо, бо наша справа - не про те саме. Ми б були дуже вдячні за таку можливість.