Що насправді роблять депутати у Верховній Раді?
У День журналіста Микола Княжицький спробував подивитися на останні події у Верховній Раді очима того молодого хлопця, яким він був, коли тільки починав працювати у ЗМІ. Що з цього вийшло - у новому блозі на Еспресо
Минув День журналіста. І я, як колишній журналіст, спробую подивитися на свою роботу і роботу своїх колег у Верховній Раді. Ну, кажуть, журналістів колишніх не буває, тож я спробую подивитися на те, що там відбувається, очима і послухати вухами того хлопця-старшокласника, який починав працювати позаштатним кореспондентом на Львівському обласному радіо. І от раптом потрапив у Верховну Раду.
Що я маю вам розказати…
Депутати, яких ви туди делегували, працюють не навколо Верховної Ради, не тоді, коли з бубнами бігають довкола цієї Ради чи палять машини, не тоді, коли збирають підписи за щось, що потім ніколи не втілиться в життя. Вони працюють, коли пишуть закони і коли голосують. Закони вони теж називають по-різному. Наприклад, якщо хтось назве закон "За все хороше проти всього поганого", може виявитися все навпаки, що це закон за все погане проти всього хорошого. Або якщо хтось назве закон "За захист екології та довкілля", це може бути закон, який нищить екологію та довкілля. Тому важливо не те, за назву якого закону голосував депутат, а те, за який саме закон він голосував.
От, наприклад, на тижні, що минув, Верховна рада підтримала законопроєкт, який забороняє проводити громадські слухання про те, відповідає той чи інший проєкт з будівництва вимогам захисту довкілля, чи ні. Насправді це норма, якої від нас вимагали під час ратифікації угоди з Європейським Союзом. Це норма, яка захистила від шкідливих забудов цілу низку міст та сіл. І от зараз пропонують її заборонити. Мета нібито благородна – щоб не стримувати економіку на час карантину, мовляв, під час карантину багато людей не збереш.
Але, як каже один відомий персонаж, є одне але. Лобіюють цей закон ті, хто хочуть у цей час забудувати все шкідливими підприємствами, або зробити інші шкідливі для довкілля речі. Чому? Тому що карантин у нас ніхто не скасовував. Є багато фаз карантину. Уже, здається було 13 змін до карантинного режиму. Але карантин тримається. Він може триматися ще рік, чи півтора… І це означає, що весь цей час можна буде затверджувати проєкти і забудовувати Україну шкідливими виробництвами. Весь цей час можна буде будувати будинки, вирубати парки, робити все, що шкодить нашій екології.
А депутати голосують. Лише наша фракція "Європейської солідарності" не голосувала за цей законопроект. Більшість інших – голосували. Я не хочу нікого ображати, але якщо ви відкриєте список тих, хто віддав голоси, ви побачите великих борців за екологію, за громадянське суспільство, за те, що росте довкола нас. Вони підтримали цей законопроєкт. Поки що – в першому читанні. Сподіваюся, що будуть ефективні правки.
Або ще один законопроект. Теж, здавалось би, важливий. Ви знаєте, що колись відбулося – ми взяли кошти, які направлялися на інші сфери, і направили їх на захист від коронавірусу. Ну, нібито благородна мета: треба підтримати лікарів, треба їх забезпечити, треба бізнес підтримати і економіку, яка страждає. Забрали дуже багато грошей у цей спеціальний фонд. Виявляється – не використовується він. І що? З’являється прекрасна ідея: направити ці кошти на будівництво доріг та інші будівництва. Благородна ціль? Звичайно!
Але ж давайте згадаємо, що ці кошти потрапили в цей фонд, коли їх забрали від культури, від освіти… Давайте згадаємо, що бюджети міст зараз не наповнюються, тому що бізнес, який працює в цих містах, не платить зарплату, скорочує працівників… І цим людям теж треба якось компенсувати те, що вони не працюють, те, що вони втратили бізнес. Давайте згадаємо про те, що податки в міські бюджети та бюджети ОТГ не сплачують і великі торгові центри, і орендатори. То може нам бюджетам міст допомогти? Бо бюджети міст, не отримуючи цих податків, теж скорочують видатки на культуру, на освіту, на те саме будівництво. Але ні. Гроші тихо перерозподіляють. І за це голосує більшість. І демократичних, і недемократичних, і провладних, і опозиційних депутатів. Бо кожен розраховує на якийсь свій маленький шматочок. Нібито з благородною метою. Побудувати дороги.
А що буде з усіма іншими? Скільки зароблять ті, хто будуть будувати дороги в цей момент? А скільки втратять пенсіонери, які не отримають кошти з бюджету вже у вересні? Ви ж розумієте, що ми затвердили бюджет з дефіцитом у 300 мільярдів гривень. При тому, що планували падіння ВВП на 4,7%, а МВФ каже, що впаде на цілих 8%. Митні збори, я буквально вчора почитав, теж не зібрані, план не виконується. Це означає, що дефіцит бюджету буде ще більший. Але навіть те, що є, ми намагаємося швидко, нібито з благородною метою, розтягнути. І всі голосують. Тому що в кожного свій інтерес.
Це відбувається тоді, коли політика є непрозорою. Це відбувається тоді, коли журналісти, яких ми вітали вчора, купуються на ефекти, танці з бубнами навколо Верховної Ради. І не намагаються зрозуміти, хто насправді стоїть за яким політичним ходом, за якою політичною силою. Хто і чому так голосує? Чому так голосує ваш депутат? Чому рівень нашого життя зараз такий?
Ми про це часто не думаємо. На останніх виборах усі ми про це не думали, не лише депутати, а і громадяни. Доведеться колись навчитися.
- Актуальне
- Важливе