Анатолій Лябедзька: Кремль буде вимагати у Лукашенка здати суверенітет. Можливо, десантування якоїсь рязанської дивізії

Білоруський опозиційний політик, політв’язень в ефірі програми телеканалу Еспресо “Студія Захід з Антоном Борковським” про обвал лукашенківських рейтингів і жорсткі кремлівські сценарії

Ситуація в Білорусі крайнє напружена. Лукашенко вже не знає, в який бік хилитнутись, зараз у нього, у зв’язку із падінням рейтингу, залишаються лише силові сценарії.
Це перша кампанія, коли її гаслом є “Саша 3 відсотки”. Це дійсно близько до істини. Я думаю, що Лукашенко, на відміну від нас, має реальну соціологію і вона наступна. Його рейтинг близький до 3-ох відсотків, він програє будь-якому з кандидатів і на нормальних виборах в нього немає шансів навіть вийти в другий тур. Очевидно, що це приводить його в стан близький до сказу. Ніколи Лукашенко не опускався до рівня полеміки з опонентами, а зараз його просто трусить і він не може себе стримати та переходить на особисті, персональні образи. Ми знаємо, що один із головних учасників цієї президентської Сергій Тихановський вже у тюрмі за звинуваченнями по політичний статті, ніби то за організацію безладів. А на структури близькі до Віктора Бабаріко, це зараз мабуть основний опонента Олександра Лукашенка, так от в “Белгазпромбанк”, в якому він донедавна працював, прийшло 50 людей в масках і, зрозуміло, що це не захист від коронавірусу, а захист від Бабаріко. І в багатьох фірмах, де є люди наближені до Бабаріко також проходять обшуки. Але зрозуміло, що Лукашенко, щоб не сталося, то це  вже політик – кульгава качка. 

Лукашенко - збитий льотчик, але у будь-якому разі ми ж то розуміємо, що він не хоче віддавати ключі від президентського кабінету. У такій ситуації в нього залишається, вибачте, кривавий сценарій. А з іншого боку ми розуміємо, що Російська Федерація буде всіляко роздмухувати цейсценарій, аби змусити того ж Лукашенка звернутись до Путіна з проханням про введення військ.  
Перераховані ризики та загрози існують. Принаймні є такі ознаки.   Лукашенко несподівано відправив у відставку уряд, призначив нових міністрів. Так от порівняльний  аналіз складу нового уряду показує, що там людей у погонах більше ніж було у Сталіна. Тобто він реагує, рефлексує над ситуацією і розуміє, що нема електоральної підтримки і потрібно розраховувати на силові варіанти утримання влади. Мотивація досить висока. Після 26 років правління і “прихватизації” інститутів, цілих гілок влади, всіх фінансових потоків Лукашенко розуміє, що хто б не прийшов після нього, відразу постане питання націоналізації, повернення країні судової, законодавчої влади, повернення власності, бюджет і так далі. Тому він розуміє, що на кону. Що стосується російського фактору, то Лукашенко прийняв запрошення і їде на парад в Москву до Путіна. Зараз у них дуже холодні відносини. Росія не фінансує його, принаймні вона призупинила фінансування за всіма кредитними  лініями. Росія вперше публічно не підтримує Лукашенка. Я не виключаю, що коли він поїде на парад, йому запропонують довго чекати у приймальні, а потім запропонують підписати  дорожню карту, що означатиме втрату суверенітету, спочатку через економічні інструменти і можливості. І я не виключаю, що Лукашенко може привезти з Москви, її підтримку:  якщо почнеться якась буча, то тут може висадитись якась Рязанська десантна дивізія. Тобто Лукашенко поставив себе і країну в ситуацію вибору між поганим і дуже поганим.

Я боюсь саме цього сценарію. В Кремлі його можуть просто примусити чи спробувати примусити здати ключі не від кабінету, а від країни. А в іншому випадку вони йому будуть погрожувати ситуацією “рукотворної громадянської війни”. Ми розуміємо, що провокатори будуть просочуватись, робити свою брудну справу, намагатись все скинути на опозицію. Щось подібне ми переживали в Україні.
Ми пройшли коронавірус, не визнаючи його як факт, але з політичним коронавірусом Лукашенко вже не справляється, тому де-факто елементи надзвичайного стану у нас уведені. Що це за ситуація, коли прямо на пікети приїздять машини з затемненими вікнами і людей, що збирають підписи в рамках легальної кампанії, просто забирають і вивозять. Такого ніколи не було. Люди не доходять додому - їх просто викрадають. До нас доходить інформація про побиття людей. Це свідчить, що у силовиків повний карт-бланш і цю виборчу кампанію проводить не Центральна виборча комісія, її місія лише озвучити готові протоколи, а проводять її силовики. Лукашенко щоденно проводить наради з військовими і питання лише одне - це безпека. І ми дійсно чекаємо, що у якогось ОМОНівця потечуть соплі з кров’ю і цього буде достатньо для початку воєнізованих дій. Сергія Тіхановського забрали точно так само. Вибачте за такі подробиці, але підіслали двох проституток, котрі бігали за ним і тягнули за одяг. Несподівано з’являється міліція, ОМОН і починається кримінальна справа. Хоча сьогодні, в час інтернету, все це стає просто ганьбою для міліції і самого Лукашенка. Думаю, Лукашенко буде намагатись впоратись самотужки за допомогою об’єднаного штабу силових структур. Якщо в нього це вийде, то це означатиме, що нам загрожує, вже не тільки де-факто, але й де-юре надзвичайний стан.

Надзвичайний чи воєнний стан?
Буде такий змішаний варіант, на вулиці виїдуть і бронетранспортери, і автозаки, замість  швидких, які їздили під час коронавірусу, містом їздитимуть автозаки і всіх звозитимуть в ізолятори і тюрми. Тобто я очікую, що Лукашенко спробує через такий сценарій залишити владу за собою. Путін – це вже запасний і крайній варіант. Звісно, він вестиме переговори і буде намагатись заручитись їхньою підтримкою і допомогою, але там ж також, після 26 років, розуміють, що таке обіцянки Лукашенка і тому від нього, якщо і вимагатимуть, то лише підписання необхідних документів, аби все було зафіксовано на папері. До слова, до Лукашенка в Кремлі ставляться дуже скептично. 

Певно головна задача Кремля -  максимально замазати Лукашенко в крові. Це один момент. А загалом, чому, на вашу, виник такий дивний феномен, адже Лукашенко завжди випромінював впевненість і складалось враження, що у нього колосальна підтримка білоруського народу, а тут ми бачимо як його владна піраміда впала на очах.
По-перше, це психологічна втома від Лукашенка. Навіть хороше приїдається. Гельмут Коль чи Маргарет Тетчер йшли зі своїх постів у хвилину економічного благополуччя англійців і німців. Просто набридло. Людям хочеться змін і нових обличь, а 26 років це більш ніж досить. Це - фактор психологічної втоми. Друге. Лукашенко проводить кампанію без золотого запасу, а для частини електорату отаман без золотого запасу ніхто. Він  привчив, що під час попередніх кампаній він вкидав російські гроші чи гроші МВФ. Це був електорат шлунку. Все це скінчилось і не працює, а нові обіцянки це те, що сьогодні не котується навіть серед пролукашенківського електорату, частка якого просто мізерна. Це - другий фактор. Третій фактор це, звісно, коронавірус. Те, як він проводив боротьбу з вірусом, викликало невдоволення у людей. А ще з’явились серйозні опоненти. В цій кампанії з’явились кандидати, які викликають певний інтерес в людей, що скучили за справжніми виборами.  

А чи є відчуття так званого, можливого палацового перевороту чи перевороту генеральського?
Це я виключаю, бо влада вибудовувалась як одноосібна. В ній лише один стовп - Олександр Лукшенко і все обертається навколо нього. Всі решта просто виконавці і немає політичних фігур, котрі могли б зіграти якусь свою гру. Плюс Лукашекно вичистив в силових структурах людей, що так чи інакше були зав’язані через училища чи академії з Російською Федерацією. Тобто після України він також робив домашню роботу. У нього зараз виконавці, котрі не будуть вести свою особисту гру. Водночас фігура Бабаріко приваблива для частини номенклатури. Він не загрожує їй ні люстрацією, а навпаки, каже про їхню гідність і можливість роботи в нових умовах. Я думаю, що частина чиновників на нижчих рівнях вагається, а ті що вгорі проціджені через велику кількість фільтрів і я думаю, що сьогодні це неможливо.

А які перспективи перетворення Білорусі у спадкову монархію, адже ми знаємо, що в Олександра Лукашенко є син і він намагався  підготувати йому тепленьке місце.
Що зараз не говорить Лукашенко все працює проти нього. Те, що спрацьовувало років 10-12, сьогодні - ні. Наприклад, провели обшук в Сергія Тіхановського, який знаходиться в тюрмі. Знайшли 900 тис. доларів, нібито. А народ не вірить. Лише якась третя бригада слідчих знайшла десь в шафі чи за диваном. Раніше люди казали: “Ого. Фрукт який. Не все там так чисто. Диму без вогню не буває”. А тут ні – не працює. Я думаю, що вони зараз спробують і Бабаріко сказати, що, мовляв, дивіться “жирний капіталіст”. Лукашенко же так і сказав, що “ми їх потрясемо”, але це викликає зворотній ефект. Ситуація така, що Лукашенко настільки знецінив свій голос, що коли він говоритиме навіть серйозні речі, це не спрацює. Навіть якщо він озвучуватиме правду, то люди все рівно казатимуть, що він бреше. Думаю в нього вистачить сили, аби утримувати владу, але неможливо 97 відсотків людей змусити полюбити “Сашу три відсотки” таким, яким його бачать сьогодні. Тому жодні спадкові монархії не прокатують, все це стало предметом насмішок багатьох людей, зрештою, Білорусь не Середня Азія, тут цей сценарій б не прокоти навіть з кращими рейтингами Лукашенка.

Я з вами засадничо згідний, що Лукашенко може спробувати керувати країною на багнетах, але якщо народ каже президентові “йди геть”, - він збирає речі та їде. Це було не раз в історії, але можливо є шанс на політичне витверезіння Лукашенка? Можливо він полистає соціологію, подивиться наш ефір і замість того, щоб використовувати репресивні методи проти вас, скаже: “Дійсно, хлопці, слід іти”, й полетить в якесь Бурунді,  Латинську Америку чи Росію?
На жаль, людство не вигадало ліків для хворих на владу, а Лукашенко - хворий і хворий непоправно. Вивести з політики його може лише велика кількість людей. Для нього програш, це як для комуністів в Росії винос тіла з Мавзолею. В Росії йому небезпечно ховатись. Хіба в якихось Об’єднаних Арабських Еміратах, куди останнім часом часто літав президентський Боїнг.