Журналістка Еспресо.TV Ольга Чайка опитала бізнес-асоціації про проблеми, з якими підприємці стикаються на митниці.
Олег Хардін, засновник компанії "Premier Socks", представник Всеукраїнської асоціації керівників бізнесу
Іноді бувають затримки розмитнення. Чи питання: "А давайте ми зробимо якесь контрольне зважування; давайте перевернемо весь контейнер, порахуємо". Тобто створюються перешкоди, щоб затягнути час. Але таке не відбувається постійно.
Ми знаходимося в Полтаві. Там, де ми розмитнюємося за місцем реєстрації - здається, зараз до Дніпропетровської митниці відносимося, - питань не виникає. Питання можуть виникнути в Одесі під час розвантаження в порту. Там перевіряють всі документи, може бути якийсь вибірковий контроль, наприклад. Тобто можуть виникнути затримки.
Відколи я в бізнесі - глобальних проблем не пам’ятаю.
Своє побажання я висловлював в березні президенту, коли він приїжджав в Полтаву. Основне дуже болюче для економіки, я вважаю - це контрабанда, яка не припиняється і зараз. У влади є розуміння, що це біда, але те, що роблять - не допомагає.
Контрабанда створює нечесну конкуренцію.
Ми виготовляємо шкарпетки. В Україні для легкої промисловості взагалі, для швейної в тому числі, сировини немає - тобто бавовна в нас не росте. Нам треба все це завести або у вигляді пряжі, або у вигляді тканини (чи тут тканину зробити). Обладнання також Україна не виробляє. Ми інвестуємо кошти, виготовляємо продукцію. Далі продукція нашого виробництва конкурує з контрабандною продукцією, яка просочується, заїжджає у великих об’ємах через наші кордони.
Коли гривня укріпилася - було таке, що 24 грн за долар, - то контрабанда стає ще й доступною для людей. По моїм підрахункам, близько 40-45% ринку шкарпеток - це контрабандна продукція.
Світлана Михайловська, заступниця директора Європейської Бізнес Асоціації (ЄБА)
Ми повертаємося до старих проблем, з якими стикалися і раніше. Це питання завищення митної вартості з використанням індикативів, а не контрактної ціни як першого методу визначення митної вартості.
Ще одна з проблем, з якою наразі стикаються митні компанії - це суттєве збільшення контрольних заходів. Тобто при погрузці-вигрузці майже кожну машину перевіряють, наче поставлена мета знайти щось конкретно, якісь конкретні порушення, - навіть там, де жодних ознак порушень немає. Тобто не використовується автоматизована ризикоорієнтована система, а на свій розсуд інспектор приймає рішення щодо тотальної перевірки. Це, призводить до певних затримок, і від цього, звісно, страждають в першу чергу білі і прозорі компанії.
Знову ж таки, виникають питання щодо класифікації товарів, які імпортуються. У нас є декілька кейсів. Це питання частково пов’язане із необхідністю приведення у відповідність до норм ЄС нашого закону про митний тариф.
Через недофінансування митниці знову повернулись до проблем хабарів і певних натяків.
Разом з тим, багато було зроблено самою Державною митною службою. Був зроблений електронний кабінет суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності, тобто митного декларанта, були запроваджені новітні електронні сервіси. Був запроваджений такий інструмент як "єдине вікно" для спрощення всіх перевірочних функцій на митниці, за що ми від імені бізнесу дякуємо.
Юлія Дроговоз, віцепрезидентка "Українського союзу промисловців і підприємців" (УСПП)
Проблеми, як завжди, з оформленням вантажів і митними вартостями. Вони були і залишаються.
Існує проблема з оформленням вантажів і визначенням вартості. Для підвищення надходжень від податків митні органи завищують митну вартість товарів. У митниці справді є право коригувати вартість, але із обов'язком довести свою правоту. Наша митниця не вміє і не любить це робити. Тому збільшує вартість товарів в кілька разів тільки на основі своєї підозри і відпускає вантаж тільки за умови сплати податків за завищеною вартістю.
Це істотно. Люди розраховують податки виходячи з реальних цін, а тут податки зашкалюють.
Після цього підприємствам доводиться судитися і тільки потім коригувати ці зобов'язання. За моїми даними близько 70% таких справ виграють імпортери.
Основна проблема полягає в тому, що сама Митниця, навіть відокремившись, продовжує виконувати фіскальні функції. І від неї продовжують вимагати наповнювати бюджет. Критерії оцінки зміщені: митниця повинна забезпечувати безпеку вантажів, запобігати ввезенню наркотиків, зброї, торгівлі людьми. А у нас митниця - бюджетоутворювальний орган поряд з податковою.
Звідси і всі проблеми. При порожньому бюджеті це завжди буде проблемою.
Плюс останнім часом додалися якісь позаштатні ситуації: то тут у нас щось з вантажем сталося, то там якісь проблеми на митниці.
Змінилося законодавство - митниця зупинилася, вантажі стоять. Ухвалення нових нормативних актів часто не продумане до кінця і призводить до затримки в оформленні вантажів тільки тому, що ніхто не знає, як їх правильно розмитнювати. Крім того, ніхто не розуміє, як правильно тлумачити нове законодавство. Зокрема, так сталось із новими підакцизними товарами, що з 23.05.2020 р. у зв'язку із прийняттям славнозвісного Закону № 466 стали об'єктом оподаткування акцизним податком, але без розуміння можливості ідентифікації таких товарів. Аналогічна ситуація виникла і із застосуванням пільг з ПДВ та мита по відношенню до імпортних товарів, призначених посилити боротьбу із COVID 19 - знадобився час на вирішення проблем, створених наявними у законодавстві правовими колізіями.
Залишається проблема "сірого", неоформленого товару. Білий бізнес страждає від того, що є такі потоки. Весь бізнес в цілому страждає від того, що відсутні політична воля на реформи, розуміння всіх причин та наслідків в економіці, комплексні програми підтримки бізнесу та намагання вирішити всі проблеми в економіці шляхом наповнення бюджету адміністративними методами, в тому числі і при перетині товарів кордону України.