Павло Кухта: “Реформи зупинені, згорнені або навіть відкочуються”

Павло Кухта - директор з політичних питань Київської школи економіки, колишній виконуючий обов'язки міністра економічного розвитку, торгівлі та сільського господарства України

Працював економістом Центру економічних рішень, був радником міністрів фінансів та прем”єр-міністра України Володимира Гройсмана. Працював експертом у Реанімаційному пакеті реформ.

Вчився у Київському політехнічному університеті, також пройшов навчання у Aspen Institute Kyiv.

У ефірі програми “Еспресо: капітал” на телеканалі Еспресо Павло Кухта розповідає про прогнози розвитку економіки, нового голову Нацбанку та про результати приватизації готелю “Дніпро”. Ведучий програми - економічний оглядач Андрій Яніцький.

Київська школа економіки розпочала випускати так Макроекономічний Радар. Що це за дослідження? 

Це короткий і місткий консенсус-прогноз економічного зростання в Україні на найближчі роки. Плюс ми коротко аналізуємо ситуацію по основних показниках (ВВП, зайнятість, інфляція, обмінний курс, ставки, платіжний баланс) і даємо просту характеристику. 

І що прогнозуєте? 

Падіння економіки в цьому році, зростання в наступному (падіння в цьому більше ніж на 5%, в наступному - приблизно 4% зростання). Але баланс ризиків для цих цифр за останній місяць змінився у зв'язку зі звільненням голови НБУ Якова Смолія. Призначення нового голови Нацбанку Кирила Шевченка значно підвищило невизначеність та ризики для позитивного прогнозу, тобто все тепер може піти гірше. 

Очільник центрального банку - це настільки важлива фігура у державі, що вона впливає на економічні прогнози?

Голова Центробанку - це так чи інакше важлива фігура, хоча, зауважу, він один не може міняти політику Нацбанку. Нацбанк - колегіальний орган і вони колегіально голосують. Але так чи інакше це дуже впливова і дуже важлива фігура, а монетарна політика критичним чином впливає на наше життя. 

Одна справа, коли в Раді обговорюються якісь дурні законопроекти, потім вони там вмирають, або приймаються і не виконуються, а інша справа - коли вмикається “друкарський верстат”, або роблять помилки на рівні облікової ставки. Тоді падає гривня, починається галопуюча інфляція. Так зруйнувалася колись українська економіка в 90-ті роки. Тому голова Центробанку - дуже важлива фігура. Дуже важливо, що зараз Кирило Шевченко буде робити.

А це тільки в Україні такі правила, що голова Центробанку - важлива посада? 

Ні. Той, хто контролює пропозицію грошей в економіці, той має шалений контроль. 

Ви згадали Кирила Шевченка. Ви з ним знайомі особисто? Що про нього думаєте? 

Ми перетиналися в Уряді. У Кирила непогана репутація як у банкіра. Об'єктивно, Укргазбанк був кращий за інші державні банки. Але вся ця ситуація, коли пан Смолій пішов із заявою про політичний тиск, вона вже форс-мажорна. 

Про Укргазбанк я з вами погоджуюся, але нагадаю, що Приват - теж успішний український державний банк. 

Так. Приват - націоналізований банк. 

Ви працювали у першому уряді за президента Зеленського і трохи у другому. Чому, на вашу думку, уряду Гончарука не вдалося встояти? 

Гарне питання. Дещо важке навіть, я думаю. Певний чином може навіть болюче, тому, що після цього пішов тренд не зовсім туди, куди мав би піти. 

Президент, в принципі, озвучив, чому він та голова фракції “Слуга народу” розпустили Уряд. Тобто був набір претензій, які він тоді висловив. Напевно коректніше, щоб він це коментував, свою мотивацію. Мені все-таки здається, що разом з розпуском уряду певним чином зламався курс на реформи, який тоді був. 

Тобто уряд Шмигаля відрізняється від уряду Гончарука тим, що він не настільки реформаторський? 

Так. Тим, що реформи у великій частині сфер зупинені, згорнуті або навіть відкочуються. Я думаю, що в цьому головна різниця і вона - критична. По-перше, реформи не робляться так швидко. Я можу сказати навіть суто з свого досвіду роботи у сфері, де реформа продовжується  - приватизації. Моя команда разом з Фондом держмайна, ProZorro.Продажі спакувала майже тисячу державних підприємств на передачу на приватизацію. Тобто фактично замислила трансформацію велику цього сектору і великою мірою її зробила. 

Всі ці підприємства були по різних міністерствах розподілені, а щоб виставити їх на продаж, потрібно було документацію по цих підприємствах передати в Фонд державного майна?

Не просто документацію, а й управління. І це - ключове, бо за них тримаються всі. Оця корупція розкидана (там 90 органів управління, а не лише міністерства), кожен тримається за ці компанії. 

З 2008 по 2018 рік було передано всього 90 компаній на приватизацію. Ми замахнулися на 960. З них половину передали, а другу половину затвердили наприкінці уряду Гончарука. Це не було виконано. Але зараз нібито все-таки буде виконано в уряді Шмигаля хоча б частково: більше 200 компаній ще буде передано, ними буде поповнено Фонд держмайна. 

Хочу перейти саме до приватизації готеля “Дніпро”. Угода позитивна чи негативна? 

Я абсолютно позитивно оцінюю навіть не стільки угоду, скільки сам процес. У нас відбулася перша прозора, якісна, красива приватизація. Чесна, по телевізору у прямому ефірі, з часів Криворіжсталі. Це знову ж таки показує, що все це  - працює. Ідея віддати всі нестратегічні компанії на приватизацію - працює. Ми планували залишити пару сотень буквально реально стратегічних і важливих. 

В той самий час ми бачимо, що готель виставили на продаж, а Центренерго, який у минулому році наніс збитки державі, не виставлено. Коли можна очікувати на продаж великих державних компаній? 

Залежить від того, як піде у світі ситуація з коронавірусом. Тому, що вона, звичайно, впливає. Плюс, нагадаю, парламент заборонив велику приватизацію проводити під час карантину. Тому Фонд проводить малу приватизацію. Готель “Дніпро” продавався за процедурою малої приватизації, хоча насправді сума там на велику приватизацію (більше 1 млрд грн).