Отруєння Олексія Навального сколихнуло світі, водночас ми бачимо таку собі контрпропагандистську атаку зі сторони Кремля і його шавок, котрі починають нас переконувати, що “от кому-кому, а Кремлю це не вигідно”.
Це стратегія контрпіарної роботи, котру веде Кремль після кожного замаху, після кожного зі своїх злочинів, що, мовляв, Кремлю це не вигідно. Виходить так, що Путін це такий бідний, нещасний “тєрпіла”, котрий сидить у Кремлі і йому все невигідно - йому невигідне вбивство Нємцова, йому не вигідно збивати Боїнг, невигідно отруювати Навального. Але от якісь дивні люди щоразу підставляють “бідного тєрпілу”. Чергові пропагандисти розповідають, що після кожного злочину “Путін розгніваний і обурений”, через те, що скоюються злочини, що, мовляв, абсолютно йому не вигідні. І щоразу він терпить, але люди, які здійснюють ці злочини, котрі керують російськими злочинними силовими структурами, кадировці, фсбешники, грушники лише отримують додаткові зірки на погонах і ордени.
Луговий, котрого підозрювали в отруєні Литвиненка, отримав мандат депутата Держдуми.
Це - один варіант. А от Кадиров, наскільки я знаю, недавно став генералом. До речі, після вбивства Нємцова він отримав черговий орден. Так от, все це - маячня. Нікому це не вигідно, окрім Владіміра Владіміровича Путіна. От, наприклад, вбивство Литвиненка. Це була акція ФСБ. Чому? Його отруїли радіоактивними матеріалами. Загалом ядерну сферу курує, контролює ФСБ. Вони слідкують за тим, щоб не витекли секрети, а, по суті, дахують цю сферу, тому їм легко отримати в ядерників “полоній”. А, наприклад, “Новічок” і близькі до нього отрути - це бойові отруйні речовини і вони характерні для армії, тобто для ГРУ, воно зараз ніби по іншому називаються, але зміст той самий. Це - два кілерських агентства. Є ще кадировці. І це ще не все. Існує ще й приватна армія бойовиків Прігожина. Є така стаття Троцького про Сталіна - “СуперБорджіа в Кремлі”. От зараз її назва стала крайнє актуальною. Ви знаєте, Борджіа це був такий середньовічний отруювач.
Але навіщо було випускати Навального до Німеччини?
Дивіться, от Лукашенкові все абсолютно по цимбалах, він - світова персона нон грата. Ніхто з ним, не те, щоб переговори вести, поряд за загальним столом не сяде. А Путін дуже хоче мати своє місце серед вершителів долі світу. Аби по праву руку сидів Трамп, по ліву - Меркель. Нехай вони і не дуже хочуть його приймати, проте ж Трамп хоче, і постійно це підкреслює. Але, все одно, шанс є, що його таки знову повернуть за цей стіл, він цього дуже хоче, це лестить його самолюбству. Тож він не може просто розв’язатись з ними і послати їх до бісової матері. Тому наші чекісти тягнули час, сподіваючись, що до того часу, коли доведеться Навального випустити, то кров очиститься, отрута вийде і так далі, але безкінечно тягнути час вони не могли, бо це був просто міжнародний мегаскандал, котрий б остаточно вбив для Путіна можливість вести переговори з пристойними людьми. От тому, скреготячи зубами, він змушений був Навального випустити.
А яка мотивація цього колективного червонопогонного отруювача? Білоруські події?
В Кремлі і біля Кремля, є натовп людей, які мають достатній вплив, гроші й силові ресурси, аби усунути Навального і є натовп людей, які його просто люто ненавидять. Прізвища ці загальновідомі. Той самий Бастрикін, голова слідчого комітету, котрий складає, мабуть по п’яній лавочці, вірші про Навального на рівні десятирічної дитини, і публікує їх на ресурсах по типу “Стихи.ру”. Той самий Золотов, котрий, як ви пам’ятаєте, відповідав Навальному, бризкаючи слиною у стані неадекватності. Або олігарх Усманов, який теж погрожував Навальному. Але, мабуть, Кремль санкції тоді не давав, тобто особисто Путін. Чому? А тому, що окрім цих дармоїдів, котрі не знаю нічого крім мови сили, в Кремлі дує у вуха Путіну ще й інша група людей. Це такі хитрі маніпулятори, котрі продають не силу, а маніпуляції, хитрі ходи. До них, наприклад, входить Сергій Кірієнко, достатньо впливова людина, а Навальний, формально, проходить по його частині в Адміністрації президента. Я думаю, що люди по-типу Кірієнка дули Путіну у вуха і казали, що, “не потрібно Навального вбивати, не потрібно саджати. Давайте ми його дискредитуємо. Ми краще йому зруйнуємо репутацію і тоді все буде простіше. Не буде “героя Навального”, а буде “агент Кремля” Навальний і всі будуть на нього плювати”. І Путіну ця думка, звісно, більше сподобалась, ніж просто фізичне усунення. Але ці хлопці обіцяють це не перший рік, а за цей час впливи та репутація Навального, в тому числі і міжнародна, тільки зростає. І, мабуть, білоруські події стали якоюсь переломною точкою. Коли у Кремлі побачили, що відбувається у Білорусі, мабуть вирішили прибрати людину, котра наразі єдина, хто в Росії виводив десятки тисяч людей на несанкціоновані акції.
Тут ще знаєте який є момент? На превеликий мій жаль, видно що їхній розрахунок спрацював. Ми бачимо, що в Москві, в Росії жодних масових акцій у зв’язку з отруєнням Навального, не відбувається. Просто елементарно нема кому це організувати, нема кому закликати, ніхто не має сміливості цей процес очолити, так як це робив Навальний.
Так, роль Навального була важлива тим, що він був інтегративною фігурою, і в принципі, попри його “антибутербродні” заяви, котрі ми дуже болісно сприймали в Україні, в принципі він був людиною не з системи. І зараз процеси, які можуть розпочатись у зв’язку з віком Путіна, можуть перерости в доволі неконтрольовані рухи, бо жодної політично значимої фігури, після відходу Путіна, в силу тих чи інших обставин, з посади президента, нема.
Так. Все це було випалено абсолютно свідомо. Путін нікуди йти не збирається. Мені здається, що він збирається владарювати до того часу, поки в нього стане сил тримати ручку чи мобільний телефон, чи чим він там керує, розрулює. Він, як відомо, не дуже товаришує з комп’ютерами і користується традиційними методами керівництва. Так що, він нікуди йти не збирається і те, що поле випалено, то все це було свідомо. Що характерно, як мені видається, одна з причин, чому Путін, навіть не зважаючи на велику роль Навального в опозиції, не рухав його, або рухав, але не фатально, то через те, що Навальний викривав путінських посіпак. От їхнє викриття було для самого Путіна, як мені здається, досить приємним, це навіть було помітно. Після фільму “Він вам не Дімо”, котрий фактично зруйнував репутацію Медведєва в Росії, Медведєв, значить, захворів, а Путін тоді прийшов на якусь нараду і сказав, - “не вберегли ми Дмітрія Анатолійовича”, і зробив це з доволі зловтішним виглядом. Медведєв потім виправдовувався, що, “я то і не хворів”. Тож, думаю, що це Путіну навіть подобалось, бо ж задача Путіна затоптати поляну, аби там нікого крім нього не видно було, а після нас хоч потоп. Що далі буде у Росії Путіну неважливо, головне, аби він увійшов в історію, як великий державець.
А можливо вже розпочався процес, коли свита вже просто не звертає уваги на перестарілого Акелу. Можливо, почались великі внутрішні війни. Не знаю, як виглядають обставини ухвалення подібних токсичних рішень, але, можливо, процес стає неконтрольованим з Кремля.
Ви знаєте, я не думаю. По всій інформації, яка до мене надходить з відкритих джерел і від моїх знайомих в Москві, котрі досі мають стосунок до місцевої політтусовки, зараз ключові рішення ухвалює особисто Путін. Та ж анексія Криму. Він вихваляється тим, що це було його особисте рішення. Акела, звісно, немолодий, але в наш час, як то кажуть, сімдесят - не вік. Ви подивіться, скільки років Трампу і Байдену. Там взагалі під вісімдесят і нічого, живчики ще. Так що я думаю, що поки, на жаль, він вже досить функціональний і тримає в руках ситуацію.
Але якщо є централізована система токсикологічного підходу до політичних процесів, то наступним може бути будь-хто.
Згрубша саме існування цього злочинного режиму, котрий очолюють люди з абсолютно злочинною психологією є загрозою для всіх, і для мене, і для вас, і для України, і для Німеччини, і для самих мешканців Росії. Це просто очевидно. В них злочинні цілі і злочинні методи реалізації. Абсолютно бандитська структура. Безумовно все це дуже небезпечно і єдине, що дає надію на зміну ситуації, що вона загалом замкнута таки на одну людину - на Путіна. У цьому великому бандформуванні під назвою російська влада безліч маленьких банд, котрі знаходяться у перманентному конфлікті між собою. Вони постійно ділять власність, щось “пиляють”, з’ясовують відносини, саджають одне одного, вбивають не лише опонентів з опозиції, але і своїх ж, але представників інших кланів. Але при цьому існує певний “злодій у законі”, “пахан”, котрий підтримує відносну стабільність у цьому хаосі. Вони знаю, що у випадку конфлікту вони можуть прийти до пахана і він ситуацію розрулить. Скаже, умовно, Сечіну: “На тобі Башнафт”, а Євтушенкові скаже: “Ти не хвилюйся. Ми в тебе більше нічого забирати не будемо і саджати тебе теж не будемо”. Тобто, якщо ця ланка випадає, то система руйнується і починається війна всіх проти всіх.