Отже, напередодні Дня гідності та свободи Апеляційний суд Києва скасовує заочний арешт Януковича у справі про розгін Майдану 18-20 лютого 2014 року. ДБР, яке остаточно втратило розуміння про свої функції, кличе на допити за Майдан Парубія, Турчинова, Кличка, Яценюка... І то нічого, що відкрили цю справу за поданням любителя “Мурки” із ОПЗЖ Рената Кузьміна. Того самого, який був катом лідерів опозиції за часів Януковича і відправив на тюремні нари Юрія Луценка та Юлію Тимошенко. Цей Поліграф Шаріков — такий самий у шкірянці і з сигаретою в зубах — п’ять років переховувався у Криму і в Росії. І те, що ця людина отримала право бути народним депутатом і робити такі подання — це уже сором для нас. Не відтиснули цих свиней від державного корита на безпечну відстань.
Я розумію, що владі “Слуг народу” треба на когось зіпхнути свої персональні провали. Шукати причини в тому, що Зеленський як на знаменитому записі голови ОАСК Павла Вовка: “Та он вообще никакой. Чистый лох, бл***” — в ОПУ не хочуть. От і доводиться користуватися послугами то Рената Кузьміна, то Андрія Портнова, то кликати “реформувати правоохоронну систему” Олега Татарова, людину, яка курувала справи проти активістів Євромайдану. І як лев до останнього захищала “хлопчиків із “Беркуту”. Ви до речі, в курсі, що Татаров тепер не просто шепче на вухо ЗЕ-президенту про поганих майданівців і партію війни, а ще і курує фракцію “Слуги народу” у Верховній Раді? Тобто — уперше в історії фракцією займається людина, яка не брала участі у виборах і не є депутатом цієї політичної сили? Ба більше - можна чітко констатувати, що люди режиму Януковича взяли під контроль усіх цих піцайоло, фотографів і інстадів під особистий контроль.
Чи вийде у ЗЕ і його попутників реваншизму зламати усе? Слава тобі, Господи, що нині не 2008 чи 2012 рік, коли Україна вздовж і впоперек була просякнута російськими впливами. Коли кожен топ-політик називав пріоритетом дружбу і економічні зв’язки із Російською Федерацією. А в вечірніх новинах розповідали про дружин якихось російських міністрів і послів? Ви знаєте їх імена зараз? Я - ні.
Мета проросійських сил за мовчазної згоди влади “какаяразніца” — принизити боротьбу українців за власну свободу. Це ж не уперше влада спеціально влаштовує акції публічного приниження українців до важливих дат. Нині зняли арешт із Януковича і пішли з обшуком в музей, а на початку 2020-го, в річницю загибелі Небесної сотні, був цирк із Новими Санжарами. Коли Україну змусили обговорювати не героїв, які полягли за свободу і гідність для усіх, а пригоди екс-міністерки МОЗ Зоряни Скалецької та місцевих жінок із камінням у руках.
Наші верховні голобородьки не уміють керувати державою. Вони вміють лише здати все в руки тим, хто найкраще вміє лестити его вчорашнього артиста. Під шумок продаючи все – продовжуючи справи влад минулих. Чим і користуються регіонали, медведчуківці та просто злодії всіх калібрів, які використовують імпотентність “зеленої” влади для того, щоб повернутися і відбити всі свої втрати від 2014-го року. Та допомогти своїм російським патронам повернути до сфери свого впливу непокірну Україну.
Цього року 21 листопада наближається до нас в сумних реаліях, обтяжених неготовністю медицини стримувати коронавірус та шаленому бажанню аферистів дуже швидко відправити нашу армію із передової в казарми і повісити на нас фінансування ОРДЛО. Владі і її синьо-білим соратникам дуже вигідно, аби ми не згадували ані про початок Революції гідності, ані про її бета-версію 2004-го року – Помаранчевий майдан.
Це той день, який так люто й щиро ненавидить вся совкова та проросійська мертвечина в усіх її версіях. Адже саме ці дні відвернули Україну від того, щоб стати нинішньою Білоруссю, яку нині щедро топить в крові Лукашенко. Тому вся ця мерзота, яку звичайні люди ціною життя Небесної Сотні викинули з країни на п’ять років, зараз — використовують по-максимуму імпотентність ЗЕ. І рвуться до влади, як голодні плямисті гієни, аби максимально отримати те, що вони програли тоді.
Вони змогли вибити собі добро від двох влад і силових органів на деструктивну діяльність своїх інформаційних помийниць. Вони користуються вовками, тупицькими, бакановими і венедіктовими, дубінськими і шаріями — аби пролізти у кожну шпаринку і використати кожну помилку і недорікуватість для одного – вбити пам’ять про Революцію гідності, перетворити її на “незаконний державний переворот”. Зламають це — підуть у наступ на українську армію. Не втримаємо нас самих у тилу і нашу армію — Лукаш, Портнов, Бондаренко і Кузьмін можуть святкувати шалену перемогу.
Всі ці люди справді змогли за півтора року перехопити управління всіма державними структурами, даючи Вові із Кварталу можливість і надалі записувати відосики, на які реагують вже зовсім відірвані від життя любителі голобородько-стайл. А паралельночерез голову ОПУ Андрія Єрмака вони поступово заполоняють собою розірвану на шматки зеленим хаосом силову машину. Змушуючи її перетворюватися на каральний апарат часів Януковича.
Тільки от вся ця зграя не розуміє одного. 7 років тому на тому самому Майдані, який вони так тупорило і судомно намагаються заперечити, країна зробила той вибір, який вже неможливо відіграти назад. Навіть використовуючи таку політичну похибку як Зеленський. І його невміння управляти ані державою, ані своїм фейсбуком уночі, коли хочеться написати листа Саріку.
Всі оці демонстративні спроби “делаем, потому что можем себе позволить” в стилі відкриття справи про державний переворот чи демонстративний обшук в Музеї Революціі Гідності напередодні дня цієї Гідності, призведуть до зворотнього очікуваному результату.
Замість того, щоби остаточно принизити й змусити замовчати клятих “майдаунов” — це призведе до того що майданівці забудуть про все те що їх розділило за ці 7 років. Усі ці поділи, хто за Порошенка, хто за Гройсмана, хто за Яценюка, хто за “Свободу”, “Голос”, “Самопоміч” і “Народний фронт”.
А надто ж всі ці майданівці зможуть нарешті зробити те, що свого часу не дозволила російська військова агресія, яка нон-стопом почалася після перемоги Майдану. І відволікала на себе кращі сили цього Майдану.
Тобто, нарешті, з третьої спроби, вичистити всю цю погань з країни. А паралельно – й тих, хто завдяки своїй тупості та жадібності стає їхнім партнером.