Сергій Цівкач, виконавчий директор Ukraine Invest, урядового офісу із залучення та підтримки інвестицій. Раніше був радником голови уряду, віце-прем'єр-міністра України, першого президента та народних депутатів. Працював головою правління організації C.A.S.E.S International. Юрист за освітою.
Ведучий програми — економічний оглядач Андрій Яніцький.
Чим займається ваш офіс із залучення інвестицій? Яким чином це працює?
Офіс із залучення інвестицій є державною установою. Утворений секретаріатом Кабінета міністрів України в 2018 році. До того часу він працював у режимі дорадчого органу за сприянням міжнародних донорів України. Зараз ми займаємось наданням послуг іноземним інвесторам в режимі єдиного вікна.
Тобто ви самі ті інвестиційні няні, про які всі так багато говорили?
Так, я би сказав інвестиційні менеджери або інвестиційні няні, як говорять в широких колах. Ми займаємося цим з 2018 року в повноцінному форматі офісу урядового, а до цього, як дорадча організація.
Ми займаємось тим, що надаємо повний спектр послуг інвесторам. Починаючи від того, що їм треба надати мінімальну пораду щодо податкового режиму чи щодо того, як проходити митні процедури в Україні.
Мабуть, це має бути великий інвестор? Будь-який до вас не може звернутися?
Для нас немає різниці. Для нас головне — це просування іміджу України, як інвестиційно привабливої юрисдикції. Тому до нас звертаються інвестори навіть з $1 млн доларів, або зі $100 млн доларів. Для нас кожен позитивний відгук інвестора — це ще 3-5 додаткових інвесторів, які прийдуть в Україну. Тому для нас немає різниці, з якого сектору до нас приходять інвестори, чи з якою сумою, чи з якою ідеєю. Головне, щоб це була ідея, яка необхідна для розвитку України.
Якщо взагалі говорити про іноземні інвестиції в Україну, — я так розумію, йдеться про іноземні інвестиції в першу чергу, — як вони оцінюються? У відсотках від ВВП? В мільярдах? Яким чином їх можна порахувати?
Вони оцінюються в цифрах. Раніше ця статистика велась Держстатом. Зараз цю статистику веде НБУ. Вона трошки змінилася за методологією, тому цифри збільшилися, тому що там ще додані боргові інструменти та інші показники. Так, наприклад, станом на кінець 2019 року в Україні була загальна сума прямих іноземних інвестицій $35,8 млрд.
Тобто за весь час…?
Ні, це сума, яка на той час перебуває в Україні. Але за останній рік, наприклад, за 2019 рік, було залучено $3 млрд. Ми зараз бачимо інші показники. І це не тільки в Україні. Хочу вам сказати, що станом на жовтень 2020 року світовий ринок прямих іноземних інвестицій був знижений на 49%. Це дуже великий показник. При цьому Україна ще перебуває в досить збалансованій ситуації. І ми очікуємо, що показники третього та четвертого кварталів будуть набагато кращими. Станом на другий квартал в Україну зашло $1 млрд 255 млн інвестицій.
Тобто ще раз наголошу, що в минулому році було близько $3 млрд за перше півріччя, а 2020 року за другий квартал — $1 млрд 255 млн.
За перший квартал була мінусова цифра.
Тобто виводилися гроші?
Так. Тобто було $1,5 млрд, які вийшли. А в другому кварталі зашло $1,255 млрд. Все рівно ще цифра мінусова, але в нас ще є третій і четвертий квартал, ми розраховуємо на позитивний показник.
В які галузі інвестують переважно? В які сфери?
Досить широкий спектр галузей інвестування. Починаючи від енергетики, звичайно, — це був такий бум, коли інвестори заходили в Україну, інвестували у відновлювальні джерела енергетики, тому що був тариф, як ми знаємо, високий. Потім було питання з ретроспективною зміною.
На сонячні електростанції, вітряні.
Так, й інші джерела відновлювальної енергетики. Зараз ми бачимо інвестиції в досить широкий спектр галузей економіки: це виробництва, видобувна промисловість, автомобільна промисловість, легка промисловість. І інші сектори, такі як, ІТ, RnD (research and development, дослівно — дослідження та розробка, — ред.), інноваційні спрямування.
RnD — це дослідження?
Дослідження, інновації і розвиток технологій.
А з яких країн інвестують переважно?
Тут треба поговорити про те, як прямі іноземні інвестиції треба розподіляти. Тому що є прямі іноземні інвестиції, які заходять дійсно від іноземних інвесторів, а є прямі іноземні інвестиції, які заходять від українських резидентів, які є кінцевими бенефіціарами, але заходять через інші країни.
Так, якщо подивитися на показники, то інвестиції з Кіпру показують найбільші цифри у нас зараз. Тобто найбільше інвестицій звідти. Проте деякі з інвесторів — це наші українські резиденти.
Але це всього за показниками НБУ близько 20%. Найбільше таких інвестицій було в 2010-2013 роках. Це понад 30%, потім трошки зменшувалось. Зараз це близько 20%. І це не тільки практика України, це практика всіх країн, які розвиваються. Тому що інвестори місцеві інвестують через іноземні юрисдикції для того, щоб мати доступ до більш розвинутої системи фінансового регулювання.
Більш дешеві кредити і захист в міжнародних судах?
Зокрема.
Довіра — однозначно. Але довіра повинна базуватися на прагматизмі. Ми повинні, як державна установа, як вся система державна, думати над тим, як забезпечити: а) правильну промоцію України; а коли ми забезпечили промоцію і залучили увагу інвестора, як зробити так, щоб інвестор не був розчарований після того, як він зайшов в Україну, отримав прибутки і, якщо потрібно, вивів прибутки з України, або зробив реінвестицію в своє підприємство.
Я би сказав, що картина є досить позитивною станом на сьогодні. Тому що, наприклад, дивлячись на нашу діяльність, у нас зараз в активній розробці 54 інвестиційних проекти.
А що це значить? Тобто це підприємства з іноземними інвестиціями, яким зараз ви допомагаєте?
54 проекти — це іноземні інвестори, які зацікавлені увійти в Україну і вони вже на різних стадіях в розробці. 26 проектів — це ідеї, тобто вони вже готові, вони вже виділили кошти. Вони вже чекають дозвільну систему. Вони чекають на те, щоб отримати документацію для того, щоб вести діяльність в Україні тощо.
Решта проектів, це проекти, які вже почали свою діяльність в Україні і їх реалізація передбачається протягом наступних 3-5 років. Загальна сума, я хочу підкреслити — це $2,5 млрд. Саме від України буде залежати, чи ми залучимо ці кошти в більшому розмірі, чи в меншому, чи в такому самому.
Яка користь звичайній людині від цих інвестицій?
Вони відчують це на собі. Що таке іноземні інвестиції? Що таке інвестиції взагалі? Давайте говорити про інвестиції, як загальний ринок. Тому що для нас, навіть не зважаючи на те, що ми Офіс, який займається залученням прямих іноземних інвестицій, дуже важливо сприяти розвитку місцевого ринку інвестицій. Тому що іноземний інвестор дивиться, в першу чергу, наскільки комфортно працювати національному інвестору. Якщо він бачить, що національний інвестор інвестує кошти, тоді він теж прийде в Україну, тому що це і буде таким знаком довіри, про який говорили в ролику.
Так ось, що таке інвестиції для пересічного громадянина? Це створення, в першу чергу, робочих місць; це велика кількість робочих місць, можливість обрати роботу для себе з більш конкурентною зарплатнею. Друге — це податки в місцеві та центральні бюджети, це якість доріг, це якість навчання, це якість медичного обслуговування, це якість системи соціального захисту України. Це взагалі наповнення нашої державної системи коштами для того, щоб ми могли жити в здобутку і в комфортних умовах.
Але брати гроші будь-які я б не став. Чи є якісь заборони на походження грошей?
Заборона на походження грошей є і в Україні, але вона є лімітованою. Таким чином: інвесторами в Україні не можуть бути юридичні особи або фізичні особи, які є в санкційному переліку компаній чи людей. Також не можуть бути долучені до інвестування в Україні компанії, які розташовані в країні агресора. Але це ми говоримо тільки про законопроект 3760, який передбачає стимули для значних інвестицій. Тобто, коли цей законопроект пройде в другому читанні, то компанії з країни агресора не зможуть користуватися цими перевагами.
Там якісь пільгові режими оподаткування? Чи що там?
Там буде пільговий режим оподаткування. Там буде скасування ввізних мит. Там буде сприяння держави у побудові комунікацій, інфраструктури в сумі до 30% від інвестиції, яка буде зроблена в Україну.
Я пам'ятаю, що обговорювалася ідея, з огляду на нашу судову систему, щоб інвесторів судив суд Британії чи якийсь інший суд. Чи досі жива ця ідея, чи вона діє для якихось класів інвесторів?
Якщо ми говоримо про проект фінансового центру Київ-Сіті — це те, що працює і в Сінгапурі, і в інших країнах, і в Казахстані, то цей проект ще не дійшов до реалізації на стадії законодавчих змін. Проте, треба розділити знову тут дві сфери. Інвестори, які заходять в Україну, і які працюють з українським підприємством, вони вже станом на сьогодні можуть обрати будь-яку юрисдикцію чи будь який суд, чи арбітраж, який буде тією точкою вирішення потенційного спору, якщо не дай Бог між сторонами господарської діяльності виникнуть якісь питання.
Це все можна зафіксувати в контакті?
Так, звичайно. Це вже станом на сьогодні. Інші питання — це відносини з державою. Коли інвестують в проекти спільно з державою. Тут теж треба вдосконалювати систему по можливості. Але, якщо повернутися до проекту Київ-Сіті, він ще не започаткований. Але це дуже хороша ідея.