Різдво Христове - найбільше Різдво на землі. Цього не заперечить вірянин жодної конфесії. Це якраз той випадок, коли всі деталі не мають значення порівняно із величчю власне свята: народженням Спасителя. Однак дата відзначення свята стала точкою перетину різних інтересів, історій, легенд і поглядів, тому на сьогоднішній день ми маємо дві дати святкування одного великого Різдва.
А все починалося з 25 грудня
Дата святкування Різдва у нас час від часу зазнавала змін, причому не завжди з релігійних міркувань.
Ще 1923 року на Всеправославному соборі в Константинополі ухвалили 25 грудня як Різдво Христове для всіх православних християн, тому й ми приєдналися до цієї дати відзначення.
Колядки і щедрівнки - незнищенні!
У 1929 році совіти перемогли і в царині духовності й, за традицією, внесли і тут свої корективи, скасувавши Різдво взагалі і встановивши навзамін своє свято - Новий рік. Проте скасувати на папері - не означає скасувати віру в людських душах.
Отож довго час й існували ці свята: радянський Новий рік і народне Різдво. Але ні колядок, ні щедрівок, які любив народ і свято беріг та поширював, ніякі заборони в тому процесі не знищили, швидше, - навпаки: поширили наш духовний спів на весь світ, а з ним - і символи нашої віри.
Григоріанський чи Юліанський? Невже справа в календарях?
За Григоріанським календарем, святкування припадає на 25 грудня, за Юліанським - на 7 січня. Більшість християн усього світу величають народження Сина Божого 25 грудня. І це - не лише католики, а й протестанти, яких більшість у США та Європі, православні США, Канади, Греції, Туреччини, Румунії, Болгарії, греко-католики Канади та інших країн. За Юліанським календарем - Росія, Казахстан, Киргизстан, Сербія, Грузія і донедавна - Україна.
Кілька років тому нарешті й ми на законодавчому рівні приєдналися до цієї двомільярдної частини світу зі святкуванням Різдва Христового. Розмови про бажання зробити це розпочалися, правда, набагато раніше, багато українців і раніше свідомо змінили дати свого святкування Різдва на 25 грудня. Серед депутатів і громадськості також висловлювалась пропозиція про відмову від святкування релігійних свят за старим Юліанським календарем і перейти на чинний - Григоріанський.
Отож дата святкування Різдва у всіх однакова, різниця лише у системі літочислення - західні церкви відзначають Різдво за Григоріанським календарем, а східні - за Юліанським, де 7 січня - це 25 грудня за старим стилем.
Тепер ми ще міцніше укріпилися в тій думці, що правильніше і логічніше святкувати народження Сина Божого з усім світом, коли спочатку святкується Різдво, а за ним - і Новий рік.
60% українців - проти 25 грудня
Однак предстоятель Православної церкви митрополит Епіфаній застерігає від кардинальних і рішучих кроків у цьому напрямі, вважаючи, що це може внести смуту і розкол. У інтерв'ю Радіо Свобода він заявив, що проти святкування Різдва 25 грудня виступають понад 60% українців.
"Я опираюся на думку наших вірних. І ми знаємо чітко соціологію, яка засвідчує, що більше 60% українців проти святкування 25 грудня. І ми як церква опираємося на своїх вірних, бо ми тільки утверджуємося, як визнана помісна ПЦУ. І якщо ми зараз перейдемо на новий календар, то відповідно відбудеться ще один певний розкол", - сказав Епіфаній.
Проте, митрополити висловив переконання, що з часом Різдво в Україні все ж святкуватимуть у грудні.
"Це питання часу. Воно відбудеться, але коли до цього підійде свідомо український народ, православні віруючі і не тільки православні, інші християни, бо все це взаємопов’язано між собою. Коли ми побачимо, що більшість готова, тоді буде ухвалене загальноцерковне рішення про перехід", - відзначив митрополит.
Читайте також: Епіфаній пояснив, чому перехід до святкування Різдва 25 грудня не на часі
Але найкраще в ситуації визначення дати святкування - те, що кожен має право на таке визначення. Багаторічна традиція святкування Різдва 7 січня також сильна, тому ці обидва свята - і 25 грудня і 7 січня - залишаються як Різдво Христове. Відтак дата знову не відіграє вирішального значення: головне - усвідомлювати, переживати ці дні як дні народження Спасителя, який прийде на цю землі спокутувати наші гріхи і подарувати цим вічне життя. І скільки б логіки ми не вишукували в цих біблійних твердженнях, яку б науку не застосовували, щоб спростувати ці легенди, за тисячоліття вони так не спростувалися і не відмінилися, а ще більше зміцнилися.
Як святкується Різдво за західним обрядом
Для віруючих західного обряду, як і православних, найголовнішими у літургійному році є тридіум пасхальний і Воскресіння Господнє.
Напередодні Різдва, за західним обрядом, дотримуються адвенту - періоду очікування свята: більше уваги приділяють духовному життю, доброчинності, хто хоче - дотримується посту.
Готують різдвяний вінок, подарунки, прикрашають ялинку.
Ввечері 24 грудня, коли на небі з’являється перша зірка, збираються на Святу Вечерю також з пісних страв. На початку вечері глава сім’ї читає уривок з Євангелія, колядують, затим куштують пісний хліб - оплаток. У східному обряді, як відомо, головною стравою є кутя.
Після вечері родина збирається до храму - на месу Надвечір’я Різдва, яка символізує єдність Отця і Сина. Під час неї священник кладе у різдвяний вертеп фігурку Немовляти Ісуса.
Друга святкова меса відбувається на світанку і символізує час появи на світ маленького Ісусика. Третя служба відбувається вдень і символізує народження Ісуса у серця всіх віруючих.
У православних і греко-католиків на Різдво натомість, є одне нічне богослужіння.
25 грудня подається святкова їжа: є запечена індичка, качка, свинина та інше.
Відмінності західного і східного Різдва
Усе-таки краще не акцентуватися на назвах: ні західного чи східного, ні католицького чи православного Різдва конкретно не буває. Є єдине Різдво Єдиного Спасителя, і це - найголовніше.
Відмінності хіба що у даті відзначення. І певні відмінності в акцентуванні: для західної віри народження Христа - найважливіше релігійне свято у календарі, для східної - Його Воскресіння.
Різдво для західного світу символізує родинне свято,а для православних і греко-католиків воно передусім духовне.
Вінок - серед основних символів Різдва за західним обрядом.
А також у домі має бути солома, яка є одним з головних символів Різдва, вона уособлює ясла Христа. У християн східного обряду, зокрема в Україні, ставлять дідуха.
Спільним для обох обрядів є колядування. За західними традиціями, колядують переважно у родинному колі. А віруючі східного обряду йдуть колядувати в кожну хату - приносять звістку про народження Господнього Сина.
Христос народжується щодня!
Ні в Біблії, ні в історичних довідниках не вказано точної дати народження Христа, тому знати, коли точно відзначати цю велику дату, ми не можемо апріорі. Ми можемо знати і розуміти історію зміни дати нашого святкування, можемо розуміти її політичні, економічні, історичні, географічні причини. Але коли Він народився - ні.
Христос народжується в наших душах щодня. Разом з вірою в добро, з правдою, із силою, яка дається нам на щодень. У Книзі Книг пишеться: "По вірі вашій - та й буде Вам!". Віра в те, що Спаситель пройшов такий непростий шлях до нас недаремно, віра у власні сили, віра в народ, у завтрашній день - те, що робить світ духовним і людяним. Тому Різдво - це далеко не день у календарі, це стан душі.
Христос народився! Славімо Його!