13 листопада 2020 р. суддя Господарського суду міста Києва Сергій Балац затвердив "мирову угоду" між дочірньою компанією НАК "Нафтогаз України" ПАТ "Укртрансгаз", ЗАТ "Укренергозбут" і двома товками - "Фінансовою компанією "Фін-Інвест" і "Профі Газ". За цією угодою "Укртрансгаз" передав фіктивній фірмі "Профі Газ" 305 мільйонів кубометрів державного газу, ринкова вартість якого станом на 13 листопада 2020 року становила 1,89 мільярдів гривень із розрахунку 6206 гривень за кубічний метр.
Історія розпочалася 20 років тому, коли приватна компанія "Укренергозбут" передала "Укртрансгазу", що управляє трубопровідною системою, 418 мільйонів кубометрів газу для транспортування до своїх споживачів. Державна компанія зобов'язань не виконала - 305 мільйонів кубів зникли. Майже 20 років "Укртрансгаз" відмовлявся повертати борг.
"Позиція НАК "Нафтогаз" базувалась весь час на тому, що цього газу не існувало. Але суди розбиралися з цього приводу дуже довго і на підставі відповідних документів встановили всі обставини та підтвердили, що цей газ таки був", - розповідає адвокат акціонерів "Укренергозбуту" Анатолій Рекун.
Про ласий обсяг палива загадали нещодавно. Детально про оборудку і використану в ній схему можна дізнатися з попереднього розслідування "Як "Нафтогаз" збагатив фіктивну фірму на 2 млрд грн і чому всі сліди ведуть до Андрія Коболєва".
Зараз стали відомі нові обставини цієї афери.
Ми вже писали, що фірму "Профі газ", котра ніколи раніше не фігурувала у взаєминах сторін, до "мирової угоди" залучила інша сумнівна товка - "Фінансова компанія "Фін-Інвест" - і передала їй право вимоги боргу. Адвокат Анатолій Рекун розповідає, що це стало можливим, коли справжнього власника газу захопили рейдери. Контроль над "Укренергозбутом" було втрачено тому, що дві компанії, акціонери "Укренергозбуту" продали свої пакети акцій, - пояснює він.
Власником акцій став такий собі Сергій Михайлюк - на той час виконувач обов’язків голови правління "Укренергозбуту".
"Ціна договору складала 21 400 грн. Це 90% акцій. А фактично за цими 21 400 гривнями ховався актив, який міг би контролювати на 2018-й рік приблизно 3 мільярди гривень", - каже адвокат акціонерів "Укренергозбуту".
У 2018 р. всі активи "Укренергозбуту" були сконцентровані у Сергія Михайлюка. Це відображено у річній інформації емітента цінних паперів на сайті "Укренегрозбуту". Михайлюк тут зазначається як бенефіціарний власник Товариств "Тувісон" та "Елді". Та вже у 2019-му кінцевим бенефіціарним власником цих компаній стає зовсім інша особа - такий собі Михайло Аронович Камінський, який одночасно займає і керівне крісло в компанії "Укренергозбут".
Згідно з інформацією у держреєстрі, 49-річний Камінський Михайло Аронович є жителем окупованого Донецька.
Ми з’ясували, що весь цей час він вів бурхливу бізнес-діяльність: Камінському належать кілька фопів та компанія "Негоком", зареєстрована у Києві по вулиці Райдужній, 31. Сайти моніторингу державних закупівель вказують на те, що ця фірма регулярно бере участь в державних тендерах і навіть іноді виграє їх.
За адресою реєстрації фірми "Негоком" у Києві на Райдужному масиві Михайла Камінського розшукати не вдалося. На місці побачили звичайну житлову багатоповерхівку, а від її мешканців почули, що в зазначеній квартирі живуть квартиранти, але офісу немає.
Зрештою, вдалося знайти мобільний телефон Камінського і відбулася така розмова:
- Михайло Аронович?
- Да, да.
- Ви знаєте компанію "Укренегргозбут"?
- "Укренегргозбут"... Столько всех разных фирм проходило, что не помню. 19-й год... Надо что-то вспомнить.
- Ми могли би з вами зустрітись, поспілкуватись?
- Где вы? Я же далеко. Я в Снежном…
- В Сніжному Донецкої області?
- Да.
Тобто виявилося, що Михайло Камінський не тільки зареєстрований, але й фізично перебуває на окупованій території.
"Яка тут роль Камінського? Нам відомо, що коли треба сховати людину, до якої можна пред'явити претензії, то таких людей знаходять на територіях, які не контролюються державою", - припускає адвокат Анатолій Рекун.
Ще більш скандальну інформацію ми знайшли у супровідній до тендерів документації фірми "Негоком". Виявляється, у Михайла Камінського є два паспорти.
Один має серію ВВ.
Перевірка в реєстрі МВС вказує, що перший документ Михайло Камінський нібито загубив або ж його у нього вкрали. Відбулося це 22 червня 2004 року.
Та з’ясувалося, що після цієї крадіжки, вже отримавши нове посвідчення особи, громадянин Камінський продовжував користуватися старим документом. Його компанія "Негоком" була заснована у 2005 році, вже через рік після втрати паспорта. В протоколі про збори учасників та заснування цієї фірми директор і бенефіціар Камінський зазначений як власник саме викраденого паспорта із серією ВВ. Дата на документі - 20 травня 2005 року.
Як активно він досі користується двома паспортами, з урахуванням його реєстрації на окупованій території - має стати предметом розслідування СБУ, - стверджує Анатолій Рекун. Адже йдеться про власника фірми, що є учасником "мирової угоди" з дочкою НАК "Нафтогаз". А також про актив вартістю майже 2 мільярди гривень: не виключено, що ці гроші - хай навіть частково - могли йти на фінансування тероризму.
"Якщо будь які фізичні особи, які очолюють підприємства, раптом прописані на окупованих територіях, є правомірне припущення, що ці кошти можуть бути там використані. Я думаю, що у СБУ є достатньо можливостей, щоб швидко і чітко з'ясувати, чи є причетність Камінського до цієї оборудки", - переконаний Анатолій Рекун.
Як би там не було, а тепер, згідно з "мировою угодою", ухваленою Господарським судом Києва, після низки оборудок за участі людини, що перебуває на окупованій території, держава втратила паливо вартістю 2 мільярди гривень. При цьому вигодонабувачем стала абсолютно фіктивна фірма "Профі Газ", котра за останній місяць уже тричі змінювала своїх керівників, бенефіціарів та місце реєстрації.
Цікавим є й те, з яких ресурсів "Укртрансгаз" віддав державний газ цій фіктивній фірмі. Адже такими обсягами державна компанія не володіла.
Саме тому у схемі вирішили використати державний газ, який належить "Нафтогазу України". Для цього голова правління НАКу Андрій Коболєв прийняв рішення №418 від 2-го листопада 2020 року, згідно з яким 305 кубометрів газу передали від "Нафтогазу" до "Укртрансгазу" як позику, саме для подальшого виведення цього ресурсу у власність "Профі Газу".
Оборудку прокрутили миттєво. Щойно "мирова угода" запрацювала, а рішення Господарського суду навіть не встигли оскаржити, як "Профі Газ" уже отримала від "Укртрансгазу" весь обсяг державного палива. Більше того, навіть встигла його реалізувати.
Нам вдалося з’ясувати, що з 27 листопада по 10 грудня 2020 року фіктивна фірма "Профі Газ" продала 295 мільйонів кубометрів газу таким семи компаніям:
Народний депутат Олексій Кучеренко впевнений: газ цим фірмам могли реалізувати з суттєвим дисконтом, аби якомога швидше отримати гроші.
І справді, з отриманих нами даних, ці фірми мають переказати шахраям з "Профі газу" уже не 2 мільярди, а на 15 відсотків менше - 1 мільярд 683 мільйонів гривень.
Олексій Кучеренко переконаний, що на схему за участі керівництва "Нафтогазу" та Андрія Коболєва мають звернути увагу правоохоронні органи.
"Оборудки між НАК "Нафтогаз", "Укртрансгазом" і учасниками цієї схеми, через яку виймаються з держави величезні гроші, мають стати предметом дуже ретельного розслідування. І я готовий звертатися щодо цього через систему депутатських запитів та вимагати створення тимчасової слідчої комісії", - каже депутат Олексій Кучеренко.
Ми надіслали Андрію Коболєву інформаційний запит, втім у відповіді так і не отримали інформації, чи здійснював "Нафтогаз" перевірку компанії, для якої передав у позику державне паливо вартістю майже 2 мільярди гривень, чи встановлювались її бенефіціарні власники і з ким саме велись переговори щодо цього.
Наша редакція уже місяць розслідує цю масштабну аферу, учасники котрої активно замітають сліди, втім від правоохоронців за цей час - ані пари з вуст. То ж ми надіслали звернення до Директора НАБУ Артема Ситника та голови СБУ Івана Баканова. Якщо підтвердиться, що описану схему було здійснено за співучасті голови НАК "Нафтогаз" Андрія Коболєва, ці дії можуть свідчити про розтрату або привласнення майна шляхом зловживання службовим становищем. В цілому ж в оборудці є прямі ознаки злочинів за п’ятьма статтями Кримінального кодексу України, аж до ймовірного фінансування тероризму.