Удар по російському танкеру ставить в абсолютно патову ситуацію зернову угоду. Росія продовжить нищити нашу портову інфраструктуру, Україна має всі шанси зупинити судноплавство на Азові й максимально ускладнити його в районі Новоросійська і Криму.
У Путіна, якщо все буде йти так, як іде зараз, зникає опція удавати, що нічого не відбувається. Зараз уявити собі, що ЧФ буде робити конвої для цивільних кораблів доволі складно, як мінімум, тому що сил для цього не достатньо. Тому Путін змушений буде йти на переговори. Розв'язання цього питання можливе лише в одному випадку: Росія припиняє обстріли портової інфраструктури, ми перестаємо обстрілювати кораблі.
Читайте також: Війна має перейти на територію Росії
Але ми також маємо бути свідомі одного важливого моменту: це буде багатостороння угода з вимогами до нас про певні поступки (не територіальні, а саме ті про які я говорив вище, а також підключення до SWIFT Россельхозбанка, спрощення вивозу російського зерна та добрив).
Перший раунд таких переговорів буде між Путіним та Ердоганом, далі певні домовленості будуть запропоновані на конференції в Саудівській Аравії (це не саміт президентів, там будуть лише радники, які готуватимуть саміт вищого рівня). І вже потім можливі якісь ширші домовленості.
Все це я веду до того, що нам треба розуміти: швидкого розв'язання питання нема. З великою долею імовірності, можемо говорити, що весь серпень будуть іти ці переговори. Головний плюс — ми перехопили ініціативу (як мінімум поки що). І дуже важливо цю ініціативу зберегти.
Насправді в Путіна тепер нема шансів не піти на угоду. Але при цьому, росіяни, звичайно говоритимуть, що це їхня перемога. Головне, щоб в цей момент, наші диванні ідіоти не почали своє виття про зради.
Про автора: Вадим Денисенко, політолог.
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.