По це - в ексклюзивному інтерв'ю для “FM Галичина” розповів експерт з пенсійних питань Сергій Коробкін.
У 2024-му році Мінсоцполітики буде нараховувати пенсії за новою бальною системою. Розкажіть простою мовою, як саме буде працювати нова схема нарахування виплат?
Щоб зрозуміти, як це будуть рахувати, треба знати, як це трактують зараз.
На мій погляд, бальна система – це певна маніпуляція.
Це, фактично, система, яка і сьогодні існує. Просто її будуть трохи по-іншому називати, можливо, трохи змінять методику нарахування, але суть від цього кардинально не зміниться. Сьогодні, щоб порахувати пенсію, нам треба, грубо кажучи, стаж помножити на зарплату. Якщо у людини 30 років стажу, то пенсія буде становити 30% від її зарплати. А щоб порахувати зарплату, у нас є формула, в яку потрібно підставити індивідуальний коефіцієнт заробітної плати. Щоб його визначити, треба зарплату людини порівняти з середньою зарплатою в країні. Якщо у людини середня зарплата, то цей коефіцієнт буде дорівнювати одиниці. Якщо ця зарплата вища середньої, той й коефіцієнт відповідно буде вищим. Ідентична ситуація з меншою від середньої. Що пропонує нам уряд сьогодні? Ввести бальну систему. Але, по суті, це все те саме, коли зарплату людини порівнюють із середньою зарплатою в країні.
Тобто, якщо простіше, слово "коефіцієнт" ми змінюємо на слово "бал"?
На мій погляд, все так і є. Просто змінюємо назву, але суть залишається, якою й була.
А чим тоді взагалі відрізняється нова схема від звичної нам?
Тут пропонують кілька нововведень, які діляться на дві частини. Перша частина, на мій погляд, є приверненням уваги та імітація діяльності. Типу, “ось, ми нарешті робимо якусь реформу”. Але існує й друга частина, в якій нам обіцяють підтягнути старі пенсії до нових. Який у цьому зміст? Людина, яка вийшла на пенсію сьогодні, матиме вищу пенсію, ніж та,яка вийшла на пенсію минулого року. Так відбувається, бо при призначенні пенсій застосовується показник середньої зарплати за три попередні роки. І ось люди, які вийшли на пенсію 5 років, 10 років тому, у них при однаковому стажі, зарплаті та індивідуальному коефіцієнту зарплати, буде різна пенсія. Ця несправедливість закладена в самому законі ще з 2004-го року. І ось тут, нарешті, уряд хоче цю несправедливість подолати. Тому й обіцяють, що при індексації пенсій в березні вони якимось чином зможуть ці старі пенсії проіндексувати так, щоб вони вийшли на рівень з новими виплатами. Проведення індексації передбачає збільшення зарплати щорічно, щоб ті старі пенсії трохи зростали. Але нинішня формула індексації явно не виправляє ситуацію. Все одно старі пенсії не встигають за новими, не встигають за рівнем інфляції, зростанням цін й іншими чинниками, які на це впливають. І ось тепер в уряді кажуть, що вони зможуть подолати це і зробити все чесним. Якщо їм вдасться це зробити, то вони справді зроблять щось нове, і це точно можна буде вважати проривом у цій сфері.
Ви кажете, що уряд планує підтягнути старі пенсії до нових. Крім того, планують цей ріст пенсій в три етапи. Звідки гроші на це все?
Три етапи – це також, на мій погляд, певна маніпуляція. Одне питання – це березнева індексація, яку нам провели в цьому році і обіцяють в наступному, як це має бути відповідно до закону. І я, чесно кажучи, дивуюсь, як це вдається владі. Під час війни, можливо, потрібно б було заморозити підвищення пенсій. Хоча, існує друга сторона медалі – людям дуже важко жити на ту пенсію, яка є сьогодні в країні. Уряд обіцяє зробити цю індексацію, визнає, що у нас немає грошей, що вся “соціалка” сьогодні виплачується за рахунок міжнародної допомоги та кредитів. Тим не менше, напевно, вони щось знають. Бо прем'єр-міністр вже анонсував, що в березні індексація буде. На це, повірте, треба дуже багато грошей. Для порівняння, на початку року в місяць на пенсії потрібно було 50 мільярдів гривень. А сьогодні, вже ближче до кінця року, це 58 мільярдів, тобто щомісячні витрати збільшили на 8 мільярдів гривень. Це саме за рахунок того, що пенсії індексували у цьому році. Якщо введуть ці нові бали, я впевнений, що вони не призведуть ні до чого, просто трохи методика розрахунку буде іншою, але суть залишиться такою ж.
Раніше було таке поняття як осучаснення, коли брали ось ці старі пенсії та зарплати й підтягували до сучасних. В принципі, це працювало, і в ідеалі так робити треба щорічно.
Все, що нам потрібно, це знати середню зарплату і всі пенсії автоматично однаково перераховують з цієї нової середньої зарплати. Це чесно, але на це уряду потрібно буде дуже багато грошей.
Проєкт бюджету затвердили, але нова програма ще не презентована. Як так планують урядовці, я не знаю. Чи буде це враховано, чи вистачить грошей, я також не знаю, але напевно наші чиновники щось знають, і точно на щось розраховують.
Тобто, все-таки, щось нам не розповідають?
Минулого року я також мав такі сумніви, адже у проєкт бюджету на 2023 рік закладали такий пункт, що індексацію не те, що можна не проводити, а можна не робити її в тих розмірах, які прописані у законі. Тим не менш, її зробили. Уряду це вдалося. Можливо це закладається під чутки про вибори у наступному році. Але я впевнений, що є певні домовленості та що, все-таки, фінансування від міжнародних партнерів буде, відповіно тому уряд сміливо обіцяє нам ці підвищення.
Хотів би зауважити, що перший етап – це індексація, другий етап – це нова формула розрахунку, а третій етап – мова про накопичувальну систему. Якщо взяти це все разом, то звучить воно доволі непогано. Як казав Денис Шмигаль, ми маємо забезпечити пенсію в розмірі хоча б 30% від зарплати, але в середньому у нас, станом на сьогодні, так і є, і це, звісно, мало. Проте нам обіцяють підтягнути пенсію десь на рівень 50% від зарплати за рахунок накопичувальної системи. Але, по-перше, за закон про накопичувальну систему поки ще ніхто не голосував, тому її поки не вводять. По-друге, навіть якщо, припустимо, вона запрацює з 2025-го року, і, все-таки, ухвалять цей закон і виконають багато підготовчої роботи для нього, це не означає, що з 2025-го року всі пенсії одразу зростуть до рівня 50% від зарплати.
Накопичувальна система може дати свої плоди лише років за двадцять, для майбутніх пенсіонерів.
І то ми не знаємо, наскільки вона буде ефективною, адже ця система далеко не у всіх країнах прижилася. Тут питання зберігання грошей, проте це окрема довга історія.
В цей бюджет вже заклали і зріст пенсії, і збільшення й накопичувальну систему, за яку, як ви кажете, ще навіть не проголосували. Чи вистачить при цьому нам грошей, з огляду на той бюджет, який ми вже бачили, на нашу армію? Бо це, в принципі, зараз найважливіше.
Я так розумію, що в цьому році вистачило, і напевно щось схоже буде в наступному. Уряд нам відверто каже, що більшість грошей, які нам вдалось заробити, які надійшли до бюджету, йдуть на армію. А все решта – це і бюджетне фінансування, і соціальні виплати, і видатки на пенсії, – все це йде за рахунок міжнародної допомоги. Якщо таке фінансування продовжиться, то наступний рік ми так само якось протягнемо. А далі вже питання післявоєнного відновлення: як буде працювати економіка, повернення робочої сили і так далі. Тому на ці часи можна будувати тільки прогнози. А прогнози – це дуже невдячна справа.
Тобто наразі ми дуже сподіваємося на допомогу наших міжнародних партнерів?
В уряді це прямо визнають і відверто кажуть про це. Ми ж бачимо, як у нас уклали бюджет. Три трильйони гривень нам потрібно на видатки, а у нас є лише півтора, грубо кажучи. І ми на щось розраховуємо, хоча половини потрібного бюджету у нас немає.