Для чого сьогодні потрібен Майдан?

Чи будуть розібрані барикади на київському Майдані Незалежності? В мене немає сумнівів, що навколо цієї ситуації будуть серйозні пристрасті: будуть і прихильники того, щоб барикади залишалися як символ народного впливу на владу, і прихильники того, щоб барикади врешті-решт були розібрані і центр Києва повернувся до свого нормального звичного життя

Однак найголовніше у цій ситуації, як на мене, – це усвідомлення українським суспільством, якими є реальні механізми впливу на владу. Чому взагалі в Україні відбувається Майдан, а тому, що влада практично не бажає прислухатися до голосу громадян. Адже демонстрації, страйки, виступи населення – це абсолютна ситуація для цивілізованого світу. Однак там відразу починається діалог представників уряду, парламенту, парламентської опозиції з незадоволеними, створюються відповідні комісії, приймаються адекватні кадрові рішення. Людям абсолютно непотрібно залишатися на площах своїх міст для того, щоб довести правильність своєї точки зору – все вирішується консенсусом між різними політичними силами, між політиками і громадянами.

Український Майдан – це символ того, що влада до громадян не прислуховується. Так було 2004 року, так було 2013-2014 років. Влада практично не зважала на думку українців, що сфальсифіковано вибори президента 2004 року, влада не звертала увагу на те, що величезна кількість громадян проти неконституційної відмови президента Віктора Януковича і тодішнього уряду Миколи Азарова від курсу на європейську інтеграцію. Влада не зважала на вимоги покарати винних у побитті студентів на київському Майдані Незалежності. І саме тому, що немає жодного діалогу між владою і суспільством, Майдан із протесту, із страйку, демонстрації перетворюється на табір. 

Якщо табір залишається – це означає, що Майдан програв, тому що ми в новій, демократичній, європейській, цивілізованій Україні, маємо жити по-людських правилах: маємо організовувати демонстрації, пікети, страйки і до нас мають прислуховуватися не тоді коли ми стаємо табором на Майдані, а тоді коли люди виходять на вулиці, щоб висловити ту чи іншу думку про рішення влади: економічні, соціальні, політичні, кадрові. Після цього починають працювати комісії між політичними партіями, між партіями і профспілками, між партіями і громадськими організаціями – так і існує цивілізоване суспільство.

Якщо барикади в центрі Києва залишаться – це буде означати, що люди, які знаходяться там, не вірять в цивілізовану Україну і люди, які їх підтримують, також не мають цієї віри, що вони впевнені, що Україна завжди буде залишатися авторитарною, тоталітарною державою Віктора Януковича та його сімейства. А Україна такою не буде, Україна має бути державою цивілізованих людей, здатних цивілізовано впливати на владу і влади, яка здатна цивілізовано на це відповідати. 

Отже, коли центр Києва заживе нормальним життям, це ще не означатиме, що в нас не буде демонстрацій, страйків, пікетів і протестів, це буде означати тільки те, що влада буде на це вчасно і адекватно реагувати, а Майдан залишиться в нашій історії як найважливіша подія, що призвела до такої адекватної реакції суспільства на владу і влади на суспільство.