5 лютого в Національній філармоній України в Києві відбувся вечір сарсуели. Хто не знає, сарсуела – це іспанський лірично-драматичний жанр, у якому чергуються розмовні та пісенні сцени, із використанням елементів опери, народних пісень і танцю. Танців не було, але було багато музики та співів.
Цю подію замислив музикант і музичний продюсер Дмитро Гофман, киянин, який змалку живе в Західній Європі, але зберіг емоційний і культурний зв’язок зі своїм рідним містом. Задум почав втілюватися в життя в грудні 2014 року, коли Гофман розповів про нього українському диригенту Роману Кофману, який встиг за свою довго кар’єру попрацювати в різних країнах світу, а зараз очолює оркестр Національної філармонії України в Києві. Дмитро розповів відомому диригентові про свою ідею створити в Києві світовий музичний майданчик, на який можна було би запрошувати музикантів зі всього світу.
Сам Дмитро так пояснює мотиви, що спонукали його до цього: «Зараз Україна у скруті. Йде війна з Росією, яка окупувала Крим і частину Донбасу. На політичному рівні цивілізовані країни підтримують Україну. Але я замислився над тим, що можу зробити я як музикант на підтримку країни, де я народився і виріс. Мені спало на думку, що створення іміджу Києва як світового музичного центру посприяло би загальному іміджу України. В Києві прекрасні концертні зали, багато обдарованих музикантів, які грають в оркестрах високого рівня. Якщо музиканти зі всього світу будуть приїздити до Києва, аби грати концерти зі своїми українськими колегами, це сприятиме створенню позитивного образу України. Це продемонструє, що Україна – це не тільки країна, народ якої скинув проросійську злочинну владу і воює з Росією за свою незалежність. Це країна не лише воїнів, а й музикантів. Це країна не війни, а культури й цивілізації, за цінності якої гинули люди на Майдані й гинуть тепер у боротьбі проти загарбницьких полчищ Кремля і його кримінальних посіпак».
Роман Кофман радо відгукнувся на цю ідею. На пропозицію Дмитра він запросив іспанського музиканта й диригента Рикардо Касеро продиригувати оркестром Національної філармонії України. Амбасада Іспанії в Україні підтримала цей проект і запропонувала специфічний іспанський репертуар та іспанського тенора Ізраеля Лозано як соліста. З України взяти участь в концерті була запрошена народна артистка України співачка Ольга Чубарева. Так народився цей проект.
Сарсуела чимось нагадує оперету. В ній майже немає соціально-політичних або історичних сюжетів. На моє питання про головний зміст сарсуели Рикардо відповів дуже швидко, стисло й емоційно, що зрештою притаманно іспанцям: «Amor y pasion». «Кохання і пристрасть», – притьмом переклав мені Дмитро, хоча я не потребував перекладу, адже ці слова зрозумілі всім. В сарсуелі йдеться про кохання і пристрасть, які переживають усі люди незалежно від етнічного походження й мови спілкування. Зрештою сарсуела – про людяність взагалі, адже здатність переживати кохання і пристрасть відрізняють нас від інших живих істот. Мова кохання не потребує перекладу. Вона об’єднує всіх людей, створюючи простір, у якому народжується культура.
В цю п’ятницю в Києві іспанську сарсуелу грав оркестр Національної філармонії України. Диригував іспанець Рикардо Касеро, співала українка Ольга Чубарева й іспанець Ізраель Лозано. Все це проходило під патронатом амбасади королівства Іспанії в Києві, а зорганізував цей проект француз українського походження Дмитро Гофман.
До речі, тиждень тому Дмитро як музичний продюсер привозив до Києва відому віолончелістку Наталію Гутман. Вона давно покинула Росію, живе у Мюнхені й всім серцем співчуває українському народу. Дмитро розповідав мені, як зробив їй екскурсію по Майдану і як це зворушило відому музикантку. Після цього вона грала концерт у філармонії з оркестром під орудою Романа Кофмана.
Тож сподіватимемося, що вечір іспанської Сарсуели в Києві це не поодинока ініціатива, а одна з багатьох в низці подібних культурних подій. Адже так живе культура, а де живе культура, звідти відступає війна.