19 серпня 1991 року в редакцію сумської газети "Добрий день" зайшов редактор відділу Ігор Рекун і сказав: "Ну, ось почалося. Заколот. Горбачов під арештом. ГКЧП - при владі".
Що це означало ніхто не розумів. Але всім було очевидно: для журналістів настає чорна полоса.
Я тоді був студентом і проходив практику у "Доброму дні". В той день з верстки зняли мій текст про гоухівських КДБістів і рухівців. В ньому нічого особливого не було. Зняли про всяк випадок.
Телевізор показував "Лебедине озеро", "голоси" волали про заколотників. А в Сумах всі чекали репресій. Обкомівці потирали руки.
А потім в телевізорі з'явилися ГКЧПісти. Тремтячі руки. Недоспані мармизи. Бодуніще на лиці.
Тоді вже стало спокійніше і веселіше. Хунта СРСР виявилася смішною. ГГКЧП почали називати КГБЧП.
За кілька днів все це завершилося. І текст мій таки вийшов.
Демократія перемогла і фактично поставила крапку на існуванні СРСР.
Джерело