Про це і не тільки писали світові ЗМІ станом на ранок 30 листопада.
Транспортний хаос на польському кордоні свідчить про напруженість у питанні інтеграції України до ЄС, пише Politico.
"Перше, що помітив би українець, в'їжджаючи до Польщі минулого року, —це волонтерські групи, які зустрічали виснажених біженців теплою їжею, одягом, пропонували кімнати та автобуси, щоб безкоштовно доставити їх у різні міста Польщі, — пише видання. — Зараз перше, що помічають українці — це величезна черга вантажівок, які чекають на перетин прикордонного пункту пропуску "Дорогуськ" через блокаду польських водіїв".
Протестувальники живуть у наметах, гріються біля вогнищ у відкритих бочках, а водії, одягнені у захисні жилети, стоять біля своїх вантажівок, перебуваючи фактично у відкритому полі без належних запасів їжі, без нормальних туалетів.
"Для відносин Києва з Європою блокада кордону є серйозною кризою і гірким передчуттям майбутніх викликів, пов'язаних з інтеграцією України з її величезним сільськогосподарським сектором і дешевою, але добре освіченою робочою силою до спільного ринку ЄС", — вважають у Politico.
Транскордонні торговельні потоки необхідні для підтримки економіки України під час війни, але польські далекобійники розглядають українських водіїв як дешевих конкурентів, які підривають їхній бізнес. Тим часом польські фермери, які приєдналися до перевізників, обурені тим, що імпорт українського зерна шкодить їм, обвалюючи внутрішні ціни.
Разом із тим у середу Європейська комісія виступила з різкою критикою "повної відсутності участі" Варшави у подоланні кризи.
"Саме польська влада повинна забезпечувати дотримання закону на цьому кордоні, — говорить у Брюсселі комісарка з питань транспорту Адіна Велеан. — Хоча я підтримую право людей на протест, весь ЄС, не кажучи вже про Україну, країну, яка зараз перебуває у стані війни, не можна брати в заручники, блокуючи наші зовнішні кордони. Це дуже просто".
Вона також попередила, якщо Польща не буде діяти, Єврокомісія може накласти на Варшаву санкції за "неповагу до правил або незастосування закону". Проте Польщі важко реагувати через політичну невизначеність, спричинену парламентськими виборами минулого місяця.
Міністр інфраструктури Анджей Адамчик написав у понеділок звернення до свого українського колеги, закликаючи Київ задовольнити вимоги далекобійників. Польські водії хочуть, щоб ЄС скасував сприятливий режим, який він надав українським перевізникам після початку війни, дозволивши їм перевозити вантажі з України в будь-яку точку блоку майже без формальностей; те ж саме правило застосовується до компаній ЄС, які перевозять товари в Україну.
Але понеділок був останнім днем Адамчика на посаді, підкреслює Politico. Він був замінений на посаді міністра інфраструктури Альвіном Гаджадуром в уряді, який, як очікується, пропрацює лише два тижні до того, як новий опозиційний уряд на чолі з колишнім прем'єр-міністром Дональдом Туском вступить на посаду.
"Оскільки вони удають, що сформували справжній уряд, вони могли б удати, що займаються реальними проблемами", — критикує Дональд Туск нездатність уряду вирішити проблему.
Тим часом нестабільність у Варшаві відкриває двері для активістів польської ультраправої партії "Конфедерація". Представник Конфедерації і власник автотранспортної компанії Рафал Меклер, який бере активну участь у протестах, безперервно критикує Україну.
Хоча польські протестувальники стверджують, що пропускають вантажі першої необхідності та військові вантажі, Деркач сказав, що на практиці це дуже складно, оскільки він бачив, як вантажівки з паливом та гуманітарною допомогою не могли прорватися через затор.
Новий міністр сільського господарства Польщі Анна Гембіцька заявила, що твердження про затримку гуманітарних та військових вантажів "не відповідають дійсності". Вона звинуватила у проблемах на кордоні вторгнення Росії та "безвідповідальну" політику ЄС.
Поки що український уряд не відступає від своєї вимоги до ЄС дотримуватися минулорічних домовленостей щодо в'їзду українських водіїв.
Однією з головних проблем для поляків є те, що Україна використовує електронну систему маркування для всіх вантажівок, які стоять у черзі на прикордонних переходах. Поляки хочуть, щоб їхні порожні вантажівки не стояли в черзі, щоб вони могли швидше проходити прикордонний контроль.
"Ми пропонували відкрити більше пунктів пропуску і створити спеціальні дорожні лінії для порожніх польських вантажівок. Але вони не хочуть реєструватися в системі електронної черги, як всі інші. Буде несправедливо стосовно інших країн, якщо ми запропонуємо їм особливий режим", — пояснює заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України Сергій Деркач.
Як він додає, Україна також не може повернутися до дозвільної системи, оскільки втратила всі інші кордони для експорту.
Фото: Getty Images
"Вони не хотіли слухати, що ми повинні підтримувати економіку під час війни. Деякі з них говорили, що вони вже достатньо допомогли, а тепер їм треба годувати свої сім'ї. Вони просто вставали і йшли. Тому вони просто встали і покинули переговори", — каже Деркач.
Спочатку Польща прийняла мільйони біженців, була лідером у постачанні зброї в Україну і підтримала її якнайшвидший вступ до ЄС. Але в часі того, як ціна цієї політики зростала, зростала і політична напруженість. Польща, разом з Угорщиною та Словаччиною, закрила свій ринок для імпорту українського зерна, попри торговельну угоду між Україною та ЄС і порушуючи правила єдиного ринку Європейського Союзу. Тепер настала черга польських водіїв вантажівок. Словацькі та угорські далекобійники погрожують подібними протестами.
"За іронією долі, центральноєвропейські перевізники висловлюють аналогічні претензії західноєвропейським автотранспортним компаніям, які гірко скаржилися на те, що їхні прибутки скоротилися, коли ці країни вступили до ЄС", — наголошує Politico.
Протести коштували українській економіці понад 400 мільйонів євро, заявив віце-президент Асоціації міжнародних автомобільних перевізників Володимир Балін.
"Я думаю, що нашою помилкою було те, що ми так покладалися на Польщу. Ми перенесли свій бізнес, ми платимо податки, логістичні збори, які раніше платили в Україні, в Польщу. Ми думали, що наші спини прикриті, — на завершення цитує видання Давиденка із "Медтехніки". — Можливо, якби ми були трохи обережнішими, то не були б настільки залежними від Польщі..."
Прикордонники на закритому кордоні Фінляндії з Росією говорять про те, що "це може бути лише початком", пише The Guardian. Вони продовжують виконувати свою роботу і після закриття пунктів пропуску.
"Можливо, це кінець, а можливо, це лише початок, — цитує медіа заступника командувача Прикордонної служби Лапландії. — Я сподіваюся, що все закінчилося, і ми зможемо повернутися до нормального життя, але побачимо".
Весь 1340-кілометровий кордон відтепер закритий щонайменше на два тижні. Це рішення було прийнято на тлі посилення звинувачень Гельсінкі на адресу Москви, яка, за його словами, проводить "гібридну операцію" на цьому, найсхіднішому материковому кордоні Євросоюзу.
Усі дев'ять фінсько-російських пунктів перетину кордону будуть закриті щонайменше до 13 грудня, а людей, які шукають притулку у Фінляндії, направлятимуть до аеропортів і портів.
Прем'єр-міністр Фінляндії Петтері Орпо заявив, що Фінляндія зібрала розвідувальні дані, які вказують на те, що російська влада допомагає шукачам притулку дістатися до кордону.
"Це операція впливу Росії, і ми її не приймаємо", — сказав він. Міністр внутрішніх справ Марі Рантанен висловилася так само чітко: "Фінляндія є ціллю російської гібридної операції. Це питання національної безпеки".
Читайте також: Кордон Фінляндії та Росії: що там відбувається і як можуть розвиватися події
Попри загострення відносин між урядами двох країн, представники російських і фінських прикордонників у Рая-Юосеппі продовжують підтримувати зв'язок один з одним і наступного тижня планують провести щомісячну зустріч, як і раніше, у звичайному режимі.
Фото: Reuters
За даними фінської прикордонної служби, цього місяця понад 900 осіб з таких країн, як Ірак, Сомалі, Сирія та Ємен, перетнули кордон Фінляндії з Росії в пошуках притулку — це значно більше, ніж зазвичай.
Як наголошує The Guardian, це уперше в новітній історії віддалена прикордонна станція, оточена кілометрами лісистої пустелі, де мешкають олені, вовки і ведмеді, була змушена закритись.
З фінського боку кордону велика сіра будівля нещодавно була перетворена на пункт обігріву для людей, які шукають притулку. Зовні є кілька переносних туалетів і кілька тимчасових будівель, які використовуються для розгляду заяв про надання притулку. Велосипеди, на яких прибували шукачі притулку і які, за словами прикордонників, були переважно дитячими, занадто маленькими для дорослих, конфіскували. Більшість з тих, хто прибув до Раджа-Юзеппі, були молодими чоловіками, але було також кілька жінок.
За словами прикордонників, шукачі притулку прибували погано екіпірованими, оскільки температура сягала -25 градусів.
"Це вказує на те, що вони не могли прибути самостійно без допомоги якоїсь організованої групи в Росії", — сказав капітан Тімо Маркіз зі штабу прикордонного округу Лапландії. Він додав, що Мурманськ, найближче велике місто на російській стороні, знаходиться за 240 кілометрів.
По інший бік кордону, у Кремлі заявили, що будь-яке рішення Фінляндії дозволити "концентрацію" військ на своєму кордоні буде розглядатися Москвою як загроза.