Кордон Фінляндії та Росії: що там відбувається і як можуть розвиватися події

Що відбувається на фінсько-російському кордоні, які причини виникнення кризи та як можуть розвиватися події пояснює Еспресо

Про що у статті:

• Що трапилося: сотні біженців на кордоні Фінляндії із Росією та зачинені пункти пропуску
• Повторення сценарію дестабілізації
• Чим загрожує ситуація з біженцями та який можливий розвиток подій

Що трапилося: сотні біженців на кордоні Фінляндії із Росією та зачинені пункти пропуску

15 листопада прем'єр-міністр Фінляндії звинуватив російську владу у сприянні нелегальним мігрантам потрапити в країну. У ті дні наполегливі спроби потрапити до Фінляндії через різні пункти пропуску робили чимало мігрантів, це чоловіки, які здебільшого потрапили до Росії із Сомалі.

Аби контролювати цей процес та стримати спроби прориву, фінський уряд прийняв рішення від опівночі 18 листопада зачинити чотири із 8 пунктів пропуску із Російською Федерацією. Йдеться про прикордонні пункти Іматра, Ніірала, Нуйямаа і Ваалімаа. На пунктах встановили бетонні загородження й тимчасові паркани, зокрема стаціонарну металеву огорожу чи тимчасовий паркан із колючого дроту. Прикордонники опустили шлагбауми, за допомогою яких у звичайний час у пунктах перетину кордону контролюють трафік.

Як перед тим заявила прикордонна служба Фінляндії, лише упродовж 17 листопада до закритих прикордонних пунктів прибули 163 шукачі притулку, а їхня кількість цьому за тиждень становила близько 300.

В етері телеканалу Еспресо представник української громади у Фінляндії Денис Перцев зазначив, що ситуація нагадує події, які відбулися два роки тому, коли була напруга між Росією й Фінляндією. Тоді Росія завезла понад 2 тисячі біженців з Іраку.

"На пунктах пропуску великі, кремезні парубки на роверах намагаються перейти кордон. Їх фіни не пускають, але з російського боку за ними одразу зачиняється брама, і назад потрапити вони вже не можуть. Коли кордони були закриті з обох боків, то 15 людей палили багаття, і потім їх пустили назад у Росію. Згідно з фінським дослідженням, людей централізовано доводять до кордону. На російській стороні організовано продаж велосипедів і гарячий чай. У Росії пропонують нелегальним мігрантам потрапити в Фінляндію за $ 2-5 тисяч", – каже він.

Росія вільно пропускає до фінського кордону людей, які не мають жодних відповідних документів, а прикордонники країни посилаються у цьому випадку на дотримання власного законодавства, за яким, мовляв, Росія не має можливості перешкоджати приїзду громадян третіх країн до фінського кордону.

У зв'язку із тим, що ситуація продовжувала загострюватися, уряд вирішив зачинити всі пункти перетину на кордоні з Росією, окрім найпівнічнішого – Райя-Йосепі. Це рішення діє від 25 листопада і щонайменше до 23 грудня. Разом із тим у Фінляндії роздумують над тим, аби зачинити й останній пункт пропуску.

Тим часом прем'єр-міністр Фінляндії Петтері Орпо заявляє, що керівництво країни не має наміру вести перемовини з Росією щодо ситуації на східному кордоні, доки не закінчиться війна РФ в Україні.

Фото: Reuters

Повторення сценарію дестабілізації

Ця історія не нова, Росія вже неодноразово використовувала нелегальних мігрантів як зброю для дестабілізації й тиску на інші країни. 

"Ми вже бачили це кілька разів. Найбільш ефективно це було здійснено у 2015 році, коли Росія почала бомбити міста Сирії і згенерувала велику кількість біженців, більша частина яких спрямувалась в Туреччину, створивши там доволі великі проблеми. А далі в Європу і ми бачили у тій же самій Німеччині, скажімо так, наслідки політичні для уряду Ангели Меркель – на місцевих виборах її партія в кількох землях втратила позиції. Тобто це було таке опосередковане використання біженців як зброї", – пояснює у коментарі Еспресо дипломат, експерт Центру оборонних стратегій з питань зовнішньої та безпекової політики Олександр Хара.

Як додає експерт, тоді ж ситуація із напливом близько сотень тисяч сирійських біженців мала негативні наслідки й для Туреччини – як внутрішнє навантаження на саму країну, так і те, що це стало причиною додаткових подразнень у відносинах з Європейським Союзом.

"А потім ми бачили, як таким самим чином, як і зараз у Фінляндії, Білорусь, точніше, звичайно ж, це була Росія, але через свою проксі силу, намагалася створити з Балтійськими країнами таку точку напруження", – нагадує Олександр Хара.

На його думку, тут є кілька факторів небезпеки, з якими зіштовхується країна: передовсім, це те, що серед прохачів притулку можуть бути представники спецслужб і бандити, які можуть вчиняти теракти. Окрім того, це велике навантаження на соціальну систему і, відповідно, може викликати негативну реакцію чи дії громадян цієї країни.

"І ще інша, скажімо, лінія напруження – це Брюссель й столиці, ми бачимо, що це починає змінюватися, але поки що політика європейців полягає у тому, що треба із гуманітарних причин давати можливість тим біженцям потрапити на територію, спочатку в якісь табори, а потім, хто має підставу, залишитися в країні чи бути переміщеним кудись, а  хто ні, то повернутись до країни, звідки вони прийшли", – зазначає дипломат.

Тут варто також нагадати, що схожу спробу дестабілізації Росія, знову ж таки за допомогою Білорусі, застосувала до Польщі у 2021 році, коли кордони країни почали штурмувати тисячі біженців із Сирії та Ірану.

Тоді мігранти робили спроби натовпами проривати кордон, і допомагали їм у цих спробах білоруські силовики. А зі сторони Польщі вимушені були чергувати та намагатись спинити такий незаконний перетин як польські військові, так і представники спеціальних організацій ЄС.

Зрештою, аби уникати таких прикрих та небезпечних інцидентів у майбутньому, Польща прийняла рішення про будівництво стіни на кордоні із Білоруссю, яке завершилося 30 червня 2022 року.

Фото: Reuters

Чим загрожує ситуація з біженцями та який можливий розвиток подій

Як і в попередніх згаданих випадках, Росія переслідує власні цілі, загострюючи обстановку на спільному із Фінляндією кордоні та змушуючи останню до рішучих дій і заходів.

"Для росіян – це можливість дестабілізувати внутрішньополітичну ситуацію Фінляндії, створити певні можливі тертя між фінами і структурами Європейського Союзу. І звичайно, що як позитив для Росії, це можливість отримати бажане: от давайте будемо вирішувати проблеми Росії і вона буде зменшувати кількість використання таких гібридних інструментів", – вважає Олександр Хара.

Рішення фінів закрити кордон вдарило власне й по самих росіянах, які тепер намагаються протестувати у тих країнах поза межами Росії, де перебувають, і висувати вимоги до місцевих урядів.

"Ми бачимо, що вони почали виходити на вулиці, щось там вимагають. При чому від урядів країн, де вони перебувають, а не від Путіна, щоб він припинив війну проти України", – наголошує експерт.

І тут варто відзначити, що Фінляндія зараз входить в трійку країн громадяни, якої найбільше підтримують Україну в цілому і зокрема надання зброї, підкреслює дипломат: "Фіни чітко розуміють, яка є загроза з боку Російської Федерації".

Але, попри закриття кордонів на тривалий термін, ситуація ще не має вирішення та може загострюватися. Усе це вже традиційні технології ведення Росією гібридної війни.

"Цілком можливі різні загострення, бо в принципі росіяни люблять провокації. Вони за часів холодної війни, особливо в Берліні, де була така собі точка дотику між імперію зла і цивільним світом, постійно займались провокаціями. Дивилися, наскільки є реакція адекватна, і якщо не було правильної реакції, то тоді вони сприймали це, як нову реальність і йшли далі провокувати. Тому абсолютно можуть бути інші провокації", – переконаний Олександр Хара.

Проте, на думку експерта, Фінляндія має усі необхідні ресурси, аби із різного плану провокаціями впоратись та не дати вкрай дестабілізувати ситуацію на кордоні із країною-членом НАТО. 

Російські пропагандисти тим часом вже встигли вчергове погрожувати Фінляндії війною. Але ці погрози наразі безпідставні, відзначає Олександр Хара, оскільки ресурси для наступу Росія вже давно перекинула в Україну.

"Навіть, якби ціни не стали членами НАТО і не мали б цієї парасольки з боку їх країн-партнерів, передусім Сполучених Штатів, це не та країна, яку б легко Росія могла завоювати. Бо, на відміну від німців чи французів, вони з 91-го року після розвалу совка не зменшували витрати на оборону. У них є надзвичайна боєздатні збройні сили, велика кількість артилерійських систем і танків, до того ж там ландшафт доволі специфічний. Також і той момент, що Росія зняла з кордону із Фінляндією раніше частину своїх військ і перекинула їх на війну в Україну може означати те, що вони не збираються в тому напрямку нападати. Натомість використовуватимуть провокації, гібридні методи, зокрема й кібератаки", – підсумовує дипломат.