Чи стане Ахмад Масуд “Панджшерським левом” - 2?

“Америко, ти наша єдина надія”

“У 1998 році, коли мені було 9 років, мій батько, командир моджахедів Ахмад Шах Масуд, зібрав своїх бійців в печері Панджшерскої долини”, - так розпочав свою недавню статтю у The Washington Post син “Панджшерського лева”. - Вони сиділи і слухали друга мого батька, французького філософа Бернара-Анрі Леві. “Коли ви боретеся за свою свободу, - сказав Леві, - ви також боретеся і за нашу свободу”.

А закінчується стаття так: “Америка та її демократичні союзники не тільки борються з тероризмом разом з афганцями. Тепер у нас є довга історія, що складається із загальних ідеалів і боротьби. Ви ще багато можете зробити, щоб допомогти справі свободи. Ви наша єдина надія, яка тільки залишилася”.

Між цими абзацами – запевнення, що очолюваний Масудом-молодшим Національний фронт опору буде битися з талібами, але з огляду на перевагу останніх у живій силі й техніці, йому “потрібно більше зброї, більше боєприпасів, більше оснащення”. “Я благаю друзів Афганістану на Заході заступитися за нас у Вашингтоні і Нью-Йорку, перед Конгресом і адміністрацією Байдена, клопотати за нас в Лондоні”, - вже недипломатично й відверто пише Ахмад Масуд.

Народжений у Панджшері в 1953-у Ахмад Шах був командиром від Аллаха, тому й придумав собі псевдо “Масуд” (“щасливчик”) тільки-но  очолив опір моджахедів вторгненню СРСР у 1979-у. Його син 1989 року народження закінчив середню школу в Ірані, потім рік провчився в Королівській військовій академії у Сандхерсті, затим у 2015-у отримав ступінь бакалавра військової справи в Королівському коледжі Лондона, а в 2016-у – магістра міжнародної політики в Лондонському університеті. Офіційно політикою почав займатись в березні 2019 року.

Але у батька спочатку були перемоги, потім – західна допомога. Син хоче навпаки. Надіючись на козир: Талібан озброїв Захід.

Зброя

Уся королівська рать американської преси з дня захоплення Талібаном більшої частини Афганістану намагається отримати точні дані щодо кількості зброї, яку забрали таліби у колишньої урядової армії, яку десятиліттями оснащував Захід. Точних цифр поки не знає ніхто.

У звіті Спеціального генерального інспектора з відновлення Афганістану (SIGAR) вказується, що підтримувані США афганські військові мали на балансі понад 150 літаків. Серед них 4 транспортні C-130, 23 турбогвинтових штурмовика A-29 “Super Tucano” бразильського виробництва, 45 вертольотів UH-60 Black Hawk, 50 гелікоптерів меншого класу MD-530, понад 30 військових версій одномоторних літаків Cessna.

Узбекистан повідомив, що на його територію з Афганістану втекло 22 військових літака і 24 вертольота.

“Знайти якісь інструкції по експлуатації і з'ясувати, як запустити двигун і підняти його в повітря, - можливо, - заспокоює колишній пілот Black Hawk Бредлі Боуман. - Але в той момент вони, ймовірно, представлятимуть більшу небезпеку для себе, ніж для кого-небудь ще”.

В Афганістані залишається більше ста вертольотів Мі-17 різних типів російського виробництва, але вони швидко стануть несправними без сервісу та ремонту, заявив глава “Рособоронекспорту” Олександр Міхєєв. Мабуть, Національний фронт опору Масуда слова Боумана не дуже втішать з тієї причини, що таліби можуть “виписати” досвідчених пілотів американської техніки з будь-якої країни мусульманського світу, яка є традиційним експортером озброєння США. (Так, без технічного супроводу довго вони не політають, але для бліцкригу проти Панджшера вистачить).

Заява Міхтєєва взагалі смішна. З огляду на те, як делегацію Талібану (“визнаного терористичним рухом й забороненого в Росії”) не так давно ґречно зустрічав у Кремлі глава МЗС РФ Сергій Лавров. І “їхтамнєтів-техніків” пошлють, і запчастинами забезпечать. “Для защіти русскоязичного насєлєнія сакрального Кандаґара”.   

Але й без авіації таліби зірвали джек-пот. “За 2013 - 2016 рр. США надали афганським силам більше 600 000 одиниць легкої зброї (гвинтівки M16 і M4), майже 80 000 автомобілів, а також окуляри нічного бачення, радіоприймачі та багато іншого”, - звіт Рахункової палати уряду США за 2017 рік. 

У 2017-2019 роках Міноборони США поставило 7 000 кулеметів, 4700 Humvee, понад 20 000 гранат - звіт спеціального генерального інспектора з відновлення Афганістану. Тільки за останні два роки США передали афганським військовим понад 18 млн. (!) патронів калібру 7,62 мм і 0,50 (12,7 мм– Ред.).

“Все, що не було знищено, тепер належить талібам”, - сказав Рейтер на умовах анонімності офіційний представник США. 

Інший чиновник додав: хоча точних цифр поки немає, поточна оцінка розвідки полягає в тому, що таліби контролюють понад 2 000 бронетранспортерів, 162 000 одиниць обладнання зв'язку, 16 000 приладів нічного бачення, а також військові дрони ScanEagle.

Генерал армії США у відставці Джозеф Вотель, який керував військовими операціями Сполучених Штатів в Афганістані в статусі глави Центрального командування США з 2016 по 2019 рік, сказав: зброя, захоплена талібами, - кулемети, міномети, артилерійські системи з гаубицями включно, - може дати талібам перевагу проти будь-якого опору, який може виникнути в Панджшерській долині.

Для порівняння, кількість бійців Національного фронту опору Ахмада Масуда оцінюють у 6 тис. “калашнікових”. 

“Всі ми українці”?

“Мій батько, командор Масуд, наш національний герой, залишив мені спадщину, і ця спадщина - боротьба за свободу афганців. Цей бій тепер безповоротно належить мені. Я і мої соратники готові пролити свою кров. Ми закликаємо всіх вільних афганців, усіх тих, хто відкидає рабство, приєднатися до нашого бастіону Панджшер, останньому вільному регіону на нашій змученій землі. Афганцям всіх регіонів і племен я кажу: борітеся разом з нами!”, - так написав Ахмад Масуд у листі до Бернара-Анрі Леві тиждень тому.

А вже днями офіційний представник Талібану Забіхула Муджахид повідомляє у Twitter, що сили талібів в провінціях Бадахшан, Тахар і в районі Андараб провінції Баглан підійшли впритул до Панджшерської долини. Після чого британська The Telegraph інформує: моджахеди Масуда в Панджшері готуються до “врегулювання” з талібами, що обернеться повною перемогою Талібану.

The Telegraph буцімто зв’язався з “радником Масуда” (особу якого не розкриває), і цей “радник” видає сенсацію: Ахмад вже шукає спосіб, аби капітулювати, зберігши свою честь. “Панджшер не може боротися з талібами, у талібів переважаючі сили, - наголосив співбесідник британської газети. - Зараз не 80-і роки, у Талібана є загартовані в боях бійці”.

“Новини про “здачу” Талібану в Панджшері – фейк”, - негайно відгукнувся у Twitter Бернар-Анрі Леві. І добавив в іншому твіті: “Чи втримається він (Ахмад Масуд– Ред.)? Так. Бо у нього спадок і зобов’язання; у нього ідея набагато величніша, ніж він сам”. 

“Сполучені Штати і їх союзники покинули поле битви, але Америка все ще може бути «великим арсеналом демократії", як сказав Франклін Д. Рузвельт, прийшовши на допомогу обложеним британцям перед вступом США в Другу світову війну”, - ще написав Масуд-молодший у своїй статті в The Washington Post.

Якщо Бернар-Анрі Леві правий, і Ахмад не зрадить ідеям батька, і не піде на сепаратні переговори з талібами в разі відмови Заходу у військовій допомозі, він просто змушений буде шукати союзників. Найближчий і найреальніший – єдинокровні з Таджикистану. Проте якщо дивитись на цю країну з військової точки зори, то ми говоримо “Душанбе”, а маємо на увазі – “Москва” з її 201-ю тамтешньою військовою базою – об’єктом російської військової й геополітичної присутності в Центрально-Азійському регіоні.  

Споглядаючи цей вузол з Києва, можна хіба зітхнути: “Всі ми - панджшерці”…