Ну, якщо вже всі поаларміствували вдосталь із приводу результату виборів спікера й прокляли Джонсона до принаймні сьомого коліна, варто почитати його заяву щодо допомоги Україні. Запевняю вас, що формулу "продовжувати підтримувати за умови контролю" сьогодні озвучив би після вступу на посаду будь-який адекватний американський політик, у тому числі найзавзятіший байденіст — бо так склалася політична ситуація в США.
До речі, означати вона може все, що завгодно: від "продовжимо підтримку, а решта сказаного — про людське око" до "за*бемо контролем так, що не отримаєте жодного патрона".
Але я не про це зараз (реальну ситуацію ми ще не бачимо), а про натовпи ідіотів, котрі вирішили, що вони специ з американської політики й уже спрогнозували крах України через обрання Джонсона. Ну, немає там таких лінійних процесів, як у головах "експертів".
Читайте також: Чого очікувати від нового спікера Палати представників Конгресу США
Наразі, в історії зі спікеріадою мене найбільше розчарував Байден. Нагадаю, що відставку попереднього (цілком адекватного) спікера, Маккарті, крім групки трампістів, підтримала вся фракція демів. Я тоді сподівався, що маємо справу з добре прорахованою комбінацією Білого дому із заміни відносно лояльного спікера-республіканця на ще більш прихильного. Але поки що на це зовсім не схоже.
Втім, і тут можливі варіанти. Наприклад, серйозні дядьки з обох партій вирішили, що вибір такого кандидата — найліпший спосіб нейтралізувати купку горластих неадекватів-трампістів. Чи покласти на них частину відповідальності за допомогу Україні, котру вони так завзято критикують.
Я це до чого пишу? Маємо справу зі складними багатокомпонентними й багатовекторними процесами. І ліпше б тут "малчать і слушать", аніж пхатися зі своїми примітивними прогнозами.
Про автора. Карл Волох, політаналітик, блогер.
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.