Ну, це вже, так би мовити... "взагалі".
Я для себе вже давно зауважив, що нинішня влада починає пресувати свого попередника саме в той момент, коли відчуває що втрачає контроль над ситуацією. Очевидно, з цим зараз не дуже добре, а може навіть ще гірше, ніж ми думаємо.
Наступ зупинився, виділення зброї та коштів партнерами затримуються, позитивних новин все менше... і маятник суспільних настроїв розвертається для руху в протилежний бік.
Сьогоднішня блокада Порошенка на кордоні — це черговий симптом невпевненості. Очевидно, що прикордонники тут ні до чого, вони лише виконавці. Заблокувати дозвіл голови парламенту могли тільки в Офісі президента, уряд на це також нездатний.
Отже, Офіс знову боїться Порошенка. Боїться випускати. Навіть в обставинах жорстокої та довготривалої війни не вбачає у ньому партнера у цій боротьбі, а тільки політичного конкурента.
Порошенко мав поїхати до Польщі (новий уряд і блокада кордону) і, головне, до США. Серед іншого й для того, щоб говорити з республіканцями про допомогу Україні. Не собі. Усій Україні.
Читайте також: Порошенка не випустили за кордон на міжнародні зустрічі у Вашингтоні та Варшаві
Але, на жаль, лихоманка внутрішньополітичної боротьби з США перекинулася й в Україну. Логіка чим гірше політичному опоненту, тим краще мені — це логіка виборчих змагань, а не війни із зовнішнім ворогом.
Отож, тепер The Economist може писати ще й про цю лінію конфлікту всередині України. Не лише між владою і військовими, а й між владою й опозицією. Виглядає, якщо чесно, не дуже.
Не знаю, якою буде реакція наших зовнішніх партнерів, особливо тих, хто запрошує до себе українських політиків, але Офіс їх не відпускає, але така політична ревність виглядає аж надто по-дикунськи.
Так внутрішні проблеми нинішньої влади вириваються за межі України. І це точно не мотивує партнерів збільшувати допомогу, радше навпаки, зупинити, щоб поцікавитися: а з вами точно все в порядку?
Про автора. Володимир Горбач, політичний аналітик Інституту Євроатлантичного співробітництва, експерт з питань зовнішньої та внутрішньої політики України
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.