Чому ціни зростають так швидко. Експертне опитування

В Україні стрімко дорожчають курятина та яловичина, молоко та яйця, цукор та борошно, підсумували у Нацбанку. У березні інфляція у річному вимірі прискорилася до 8,5%, а в місячному — до 1,7%, підрахували раніше у Держстаті

Журналістка “Еспресо” Ольга Чайка запитала у економічних експертів, що спричиняє зростання цін і як на ситуацію вплине збільшення Нацбанком облікової ставки з 6,5% до 7,5%.

Павло Кухта, директор з політичних питань Київської школи економіки, колишній виконувач обов’язків міністра економічного розвитку, торгівлі та сільського господарства України:

Для прискорення інфляції є низка причин. Зокрема, зросли ціни на світових ринках. У першу чергу на аграрні продукти — і це потягнуло ціни на харчові продукти всередині країни: зросли ціни на яйця, на олію тощо.

Плюс зростає так званий “базовий” показник інфляції. Це показник, з якого виключено продукти, ціни на які надто волатильні. Зазвичай він більш стабільний, але навіть він зріс. Тож є таке пришвидшення інфляційних процесів в країні загалом. Напевно, більш монетарного характеру.

Національний банк відповів на це підвищенням облікової ставки на 1%. Це доволі швидке підвищення. Я думаю, що це правильне рішення: Національний банк працює на те, щоб повернути темпи зростання цін до його цілі — а це 5% +/-1%. Я вважаю, що Нацбанк рухається в правильному напрямку. Водночас це не вигідно для бюджету, тому що це підвищить вартість фінансових ресурсів.

Пересічні громадяни відчують ефект від підвищення облікової ставки, бо, скоріше за все, це потягне за собою зростання ставок за кредитами.

Якщо говорити про вплив на ціни — зміна облікової ставки не діє одномоментно, вплив буде відчутний у довгостроковій перспективі.

Олександр Паращій, керівник аналітичного департаменту в інвестиційній компанії Concorde Capital:

Наскільки я розумію, на ціни тисне те, що світові ціни на продукти харчування, на агросировину досить високі. І це, відповідно, відображається на цінах на сировину на українському ринку, і на ціни в магазинах.

Приблизно те саме відбувається з цінами на енергетичну сировину, які за останній рік теж непогано зросли — в першу чергу, на нафту. І це теж відбивається на наших цінах.

Нацбанк абсолютно правильно підвищив облікову ставку. Але очікувати якогось серйозного ефекту, мабуть, поки що не варто. Підвищенням облікової ставки на один відсотковий пункт НБУ просто продемонстрував, що він готовий боротися з інфляцією в першу чергу монетарними методами. І якщо й надалі інфляція буде виходити з-під контролю, вони готові й надалі реагувати.

Тобто це психологічний тиск не так на рівень цін в магазинах, як на інфляційні очікування. Цим кроком вони показують, що інфляційні очікування варто вже сповільнювати.

Чи вплине це на ринок? Поки що дуже важко сказати. Раніше Національний банк давав свої прогнози по інфляції, — вони справді очікували, що вона буде пришвидшуватися до середини року, а потім, ближче до кінця року, буде сповільнюватися. І поки що все йде за сценарієм, який озвучив Національний банк.

Тим не менше, станом на сьогодні рівень інфляції вищий, ніж вони планували. Але це не скасовує очікувань, що до кінця року інфляція буде сповільнюватись. І Нацбанк своїми діями демонструє готовність зробити все, щоб інфляція сповільнювалась.

 

Дмитро Боярчук, виконавчий директор аналітичного центру CASE-Україна:

Ціни зростають так швидко, бо є стандартна низка причин. Одна з основних — це погані врожаї минулого року. Тому що коли ми говоримо про індекс цін, то на 44-45% це ціни на продукти харчування.

Минулого року поганий врожай був не тільки в Україні. Як наслідок, склалася ця ситуація зі зростанням цін на продукти харчування.

Ця тенденція також підживлюється масштабною емісією резервних валют в усьому світі. Центробанки провідних економік світу — США, Євросоюзу, Британії, Японії — активно створюють валюту, щоб фінансувати їхні дефіцити і кредитувати бізнеси. Вони намагаються накачати економіку грошима, щоб допомогти пережити цей період.

Плюс зростає вартість енергоносіїв. У певної частини фінансистів є переконання, що потрібно інвестувати в енергоносії, тому що нафта, газ, вугілля були на низькому рівні, а зараз дорожчають. Здорожчання цих ресурсів — це автоматичне здорожчання усього. Тому що вартість транспортування закладена у ціні всіх товарів.

На тлі усіх цих факторів Нацбанк ухвалив рішення про підвищення облікової ставки до 7,5%. Воно матиме вплив, але доволі складний.

Інфляційне таргетування загалом — це досить складний процес, багаторічний. І вплив Нацбанку і монетарної політики на цінову динаміку досить обмежений. Грубо кажучи, можна вважати, що десь ¼ цінової динаміки залежить від політики Національного банку, а ¾ — це динаміка на ресурсних ринках, яку Нацбанк не контролює жодним чином.

Марія Репко, заступниця директора Центру економічної стратегії:

Нацбанк підвищив облікову ставку, тому що підвищилася інфляція. Він сподівається повернути її до свого цільового коридору. Але це не відбудеться швидко, прискорення інфляції продовжиться найближчими місяцями. І тільки наприкінці року вона повертатиметься у бік зниження.

Це такі очікування Нацбанку. А коли Нацбанк очікує, що інфляція зростатиме — він підвищує облікову ставку для того, щоб утримати зростання цін.

Тарас Козак — засновник та президент інвестиційної групи “Універ”, в ефірі програми “Капітал”:

Інфляція досягла рівня 8,5% практично вперше за 2 роки. Це відчутно. Деякі товари суттєво подорожчали — наприклад, удвічі за рік зросла ціна на яйця.

За березень інфляція зросла на 1,7%. В місячному вимірі — це багато. Тому що ми звикли, що в нас зростає піввідсотка, інколи максимум на 1%.

Плюс почали зростати ціни на одяг, взуття, техніку, хоча раніше все це дешевшало через стагнацію.

Я думаю, що інфляція прискорюється, тому що уряд і Верховна Рада суттєво збільшили мінімальну зарплатню — з 1 січня вона складає 6 тис. грн. Тобто люди, які витрачали практично всі кошти на комуналку і їжу, тепер мають на 1 тис. грн більше. Ця 1 тис. грн потрапила на ринки споживчих товарів. А ціна зростає тоді, коли зростає попит. Люди, скажімо, стали більше купувати яйця, хліб, одяг.  І це піднімає ціни — незважаючи на те, що нібито економіка в кризі. Ми все одно розганяємо інфляцію, і боюсь, що вона і далі зростатиме.