Про це пояснив історик Сергій Громенко в етері Еспресо.TV.
Передусім слід пам'ятати, що Болбочан йшов до Криму не сам. Одночасно з ним туди рухалися німці.
"Допоки українці з німцями йшли паралельними шляхами, німці - з півночі від Перекопу, а українці - через Чонгар, тобто з північного сходу, між ними існувала конкуренція. Але після того як українці першими вступають в Сімферополь, німці розуміють, що ще один-два дні й буде зайнято Севастополь і флот, й всі німецькі плани підуть крахом, то тоді вже німці починають чинити опір українським військам.
Якщо 24 квітня українці входять до Сімферополя, то вже 25 квітня німецький командувач Роберт фон Кош висуває Болбочану ультиматум: ви далі не рухаєтеся, інакше ми будемо перешкоджати вам зі зброєю", - розповів Громенко в програмі "Історична правда з Вахтангом Кіпіані".
Таким чином українські сили змушені були зупинитися поблизу Сімферопольського залізничного вокзалу.
На флоті про це дізналися, додав Сергій Громенко, й вирішили не коритися Німеччині - зняли підняті перед цим прапори України, бо ж у моряків та капітанів була готовність присягнути на вірність українському народу, а не німецькому - та вирішили рятувати флот шляхом евакуації до Новоросійська.
Теж саме можна сказати і про місцевих жителів Криму, зауважив Громенко. Не залежно від етнічного походження, вони переважно мали готовність визнати юрисдикцію України. Відповідних домовленостей було досягнуто й з політичною елітою кримських татар.