Диктатура і тоталітаризм вироджуються і ведуть у прірву

Крайнощі з обох боків воюють одна з одною, але часто єднаються, щоби нападати на тих, хто йде середнім шляхом

Враховуючи багато паралелей між сьогоденням і тим, що було у Європі століття тому, як тоді зростали та утверджувалися тоталітарні диктатури, які помилки робили демократії та їхні очільники і які у всього цього були наслідки — давно зробив для себе певний висновок.

Європа 1920-30-х років ніби потрапила у провалля дихотомії між різновидами фашизму/нацизму в одній частині політичного спектра та різновидами комунізму/більшовизму — в іншій. З чого штучно відбувалося спрощення позиції тих, хто був противником обох систем. Якщо ти противник більшовизму — тебе записували в нацисти/фашисти. Якщо ти був противником фашизму — значить, ти комуніст.

Обидва зла — це зло. Тоталітаризм — зло, безвідносно до того, яку ідеологію він вживає для свого прикриття. Диктатура — зло, бо вона вироджується, бувши, як раком, уражена звичайними людськими немочами. Диктатор — людина, його оточення і команда — люди, диявол впливає на них, спокушаючи гординею і жорстокістю, навіть якщо реальні відпочаткові наміри їхні були добрими. Тому всяка диктатура і всякий тоталітаризм — вироджуються і ведуть у прірву.

В наш час путінізм зі сходу та лівацтво зі Заходу теж опонують одне одному. Але сутність їхня однакова — тотальний примус і "узаконення" беззаконня, боротьба із правдою заради ідеології.

Читайте також: Домовлятися з акулою

Путін — це сучасний фарисей і фашист, лицемірний "захисник традицій". Ліваки — сучасні садукеї та більшовики, цинічні прагматики, які будуть своє життя на задоволеннях тут і зараз, бо не вірять ні у що, окрім матеріального.

Крайнощі з обох боків воюють одна з одною, але часто єднаються, щоби нападати на тих, хто йде середнім шляхом. Так було в часи земного служіння Спасителя та апостолів: фарисеї та садукеї ненавиділи одне одного, але сходилися у своїй ворожнечі з Христом і християнами. Нацисти та більшовики теж ненавиділи Церкву: перші як язичники, другі — як безбожники.

Йти шляхом серединним, "царським", як його описує слово Боже, не ухиляючись на манівці ані праворуч, ані ліворуч — складно. Однак лише він — шлях вірний.

Джерело

Про автора. Євстратій Зоря, архієрей Православної церкви України, архієпископ Чернігівський і Ніжинський, речник Священного Синоду, заступник голови Управління зовнішніх церковних зв'язків ПЦУ

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.