Про конфлікти між військовим і політичним керівництвом
Люди під час війни взагалі мають тенденцію параноїти, шукати зраду і підступний план у всьому, що відбувається.
Українці в цьому далеко не чемпіони, насправді. До шпигуноманії часів Першої світової нам ще дуже далеко.
Але давайте я дещо поясню про те, як працюють відносини під час війни між політичною владою і військовим керівництвом приблизно всюди.
Так ось, політичній владі та військовим не обов’язково один одного любити. У США чи Британії часів Другої світової між урядами й військовими було до фіга суперечок, які переходили у ввічливе тикання один одного нецензурними образами. Навіть в СРСР так було.
Під час Першої все було ще гірше. Там ще Франція була, й ось там генеральско-міністерські розбірки регулярно вели до кадрових рухів що серед одних, що серед інших. Коли у французькій армії на третій рік війни почалися масові бунти (понад 200 в підсумку) політики не хотіли топити їх у крові, бо вибори. А військові — хотіли. І, до речі, топили. А після перемоги стосунки між військовими та цивільним елітами у Франції зіпсувалися настільки, що в підсумку докорінно підірвали боєздатність Франції перед Другою світовою. І ніяка лінія Мажино не врятувала.
Читайте також: Чи "вліз Залужний у не свою парафію"?
Це я до чого?
Не сумніваюся, що в офісі Зеленського є достатньо людей які не люблять Залужного чи інших генералів. І вважають що військові не розуміють політику. От заява Жовкви саме про це. Бо Жовква дипломат, він так бачить. Його он і Милованов поправив в ефірі, що Жовква неправий. Але ніщо не зупинить думку, якщо людина її має і не може себе стримати.
Не сумніваюся, що серед генералів є ті, хто щиро переконаний, що впорається краще, ніж Залужний. Це, взагалі то, нормально — нормально мати кар’єрні амбіції.
Не сумніваюся, що рівень параної, який присутній у будь-якому суспільстві під час війни нормально собі чухає і в уряді, і в Офісі.
Он Шурма, я не сумніваюся, щиро вважає що доганяють його виключно за замовленням. А не тому, що вже історія про, те як і через що його вигнали з корпорації Ахметова натякає, що він патологічно генерує навколо себе мутки і схеми.
Не сумніваюся що вистачає людей, які бігають що до Зеленського, що до Залужного і вкладають у вуха різного рівня параноїдальні ідеї.
Читайте також: Гола правда від Залужного? Як Головнокомандувач ЗСУ вперше сказав дорослі речі про війну
Знаю, як наші опозиційні політики та деякі медіа вкладаються в антагонізм Залужного та Зеленського, бо на цьому вони добре капіталізують свою опозиційність. Вони собі навіть інформаторів в ОП вигадують, щоб виглядати солідніше.
Але я раджу усім учасникам цієї регати від влади, опозиції, військових, журналістів, які торгують панікою і зрадою, не забувати головне:
Єдині, кому вигідний справжній розкол між політичним і військовим керівництвом держави, — це росіяни. Бо їх ціль не змінилася. І всі, хто намагається тактичні чи комунікаційні розбіжності (які є цілком нормальними) роздмухати у розкол і великий конфлікт, — ідіоти або зрадники.
Про автора. Юрій Богданов, публіцист, спеціаліст зі стратегічних комунікацій у сфері бізнесу, державного управління та політики
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.