До законопроєкту про олігархів внесли понад 1200 правок, - Железняк

До другого читання нардепи подали 1 257 поправок до законопроєкту президента України Володимира Зеленського про деолігархізацію

Про це повідомив депутат від фракції "Голос" Ярослав Железняк у Telegram.

За його словами, до другого читання до законопроєкту про олігархів (№5599) прислали 1 257 правок. Вийшло трохи більше 500 сторінок.

"Відверто спамових майже немає. Очевидних лідерів по правкам теж немає. Всі подавали плюс мінус нормальну кількість правок у рамках пристойності. Є правки дуже змістовні. На 10-12 сторінок тексту. Найбільша - на 18 сторінок від потужного авторського колективу", - написав Железняк.

Він зазначив, що нардепи пропонують змінити орган, який буде приймати рішення щодо визначення фізособи олігархом і значно деталізувати цю процедуру. Депутатами запропоновані наступні варіанти:

"Велика кількість правок стосується визначення НАЗК як головного органу по визнанню олігархом і, як наслідок, надання НАЗК права здійснювати розслідування та вивчення всіх обставин. Для цього пропонується розширити повноваження НАЗК і доручити йому вести Реєстр олігархів", - повідомив Железняк.

Олігархів планують зобов'язати звітувати перед НАЗК про фінансування ЗМІ, а будь-яка концентрація бізнесу за участю олігарха обов'язково повинна відбуватися з дозволом від АМКУ.

"Багато правок про уточнення/додавання критеріїв, за якими можуть когось визначити як олігарха. Розміри активів, вплив на політиків, регулярні зустрічі в Офісі президента і так далі", - написав нардеп.

Також парламентарі подали пропозиції, якими додаються додаткові заборони для олігархів. Наприклад, пропонують заборонити їм займати керівні посади в органах державної влади і місцевого самоврядування.

За словами Железняка, також є досить небезпечні з точки зору цензури правки.

"Пропонується ввести вимоги стандартів надання інформації з боку ЗМІ, щодо яких є ознаки впливу олігарха. Хочуть зробити обмеження для інформації, яка стосується внутрішніх українських політичних, економічних, релігійних або соціальних питань. Така інформація (на думку депутатів) повинна відповідати вимогам стандартів балансу думок і повноти представлених фактів. Інформаційні матеріали не можуть містити популяризацію або пропаганду органів держави-агресора і їх окремих дій, не можуть виправдовувати або визнавати правомірною окупацію території України", - повідомив він.

Слідкуйте за подіями в Україні та світі разом з Еспресо! Підписуйтесь на Telegram-канал: https://t.me/espresotb