Про це розповіли на сторінці Довженко-Центру у Facebook.
В 2020 році в межах співпраці з членами Міжнародної федерації кіноархівів (FIAF) науковцями Довженко-Центру в каталогах відразу двох фільмофондів - "Національного кіноархіву - Румунської синематеки" (Бухарест) та Федерального архіву Німеччини (Берлін) - було виявлено дивом збережені прокатні копії чорно-білої німої стрічки "Кіра Кіраліна" виробництва Всеукраїнського фото-кіноуправління (ВУФКУ).
На запити Довженко-Центру німецька сторона надала в Україну для сканування позитивну плівку з фільмом довжиною 1538 м. Зі свого боку румунська сторона погодилась відсканувати власну копію довжиною 1510 м самостійно та передати в Довженко-Центр сканокопії фільму.
В Довженко-Центрі планують порівняти прокатні копії та, в разі потреби, провести реконструкцію фільму для отримання найбільш повної та близької до оригіналу копії "Кіри Кіраліни".
"Кіра Кіраліна" - забута класика українського кіно 1920-х виробництва Другої (Ялтинської) кінофабрики ВУФКУ. Це одна з перших українських радянських стрічок, присвячених сучасному рабству та жорстоким порядкам "капіталістичного світу".
Літературною основою "Кіри Кіраліни" став роман румунського письменника Панаїта Істраті. У 1927 році "Кіра" стала однією з тринадцяти картин ВУФКУ, які було закуплено для прокату країнами Західної Європи. Ймовірно, саме завдяки цим комерційним зв'язкам стрічка збереглася донині.
"Кіра Кіраліна" - останній і єдиний збережений кінофільм авангардного театрального режисера Боріса Ґлаґоліна, а також одна з небагатьох робіт в українському кіно художника Роберта Шарфенберґа, що працював з Бертольдом Брехтом. Головну роль у стрічці виконала акторка харківського Театру імені І.Франка (де зокрема працював й Ґлаґолін) Олена Валерська - ймовірно, це єдина її поява на кіноплівці, що збереглася до наших днів.
В одній з ролей в картині також з’являється зірка кримськотатарського кіно 1920-х Хайрі Емір-заде, відомий за фільмом "Алім" (1926). Більше інформації про фільм можна знайти на сайті ВУФКУ