Цілий день намагаюсь щось написати, але не вдається. Ніби заблоковані слова.
Переписую тут кожне слово майже. Бо нема слів, які б могли хоч трохи висловити те, що за ці два роки відбулось і відбувається.
Тоді "до 1 жовтня 2021" ми були щасливі й разом. А зараз зовсім інакше…
Тоді ще не було війни, і тоді я не знала, що на нас всіх чекає і на скільки також зміниться реальність.
Сьогодні день захисників - всіх хто боронить нашу землю та свободу.
І це подвійний чи навіть потрійний день, який несе важке та глибоке для мене.
Я щиро бажаю всім, хто боронить свою землю сили та удачі! А також бути на зв'язку зі своїми рідними та тими кого кохаєте!
І нехай ніщо і ніхто це не знищить!
А в тих, в кого нема того зв'язку - більше не втратити свою здатність бути щасливим на своїй землі.
Ці слова навіяні моєю ситуацією та фільмом "Довбуш", який я сьогодні мала змогу дивитись.
Захищаємо нашу свободу, гідність та здатність любити та бути з тими, хто по справжньому вас любить!
Вірю, що наша земля допомагатиме…
Фото зроблено 2 роки тому в перші тижні арешту Михайла біля в'язниці в Грузії, куди я приїжджала майже кожного тижня тоді його підтримувати та захищати. Тоді коли я ще не знала, як багато болю буде далі від того, що сталось з ним. Та як все зміниться. Але вже тоді в моїх очах з'явилось те, що болить і те, що я не можу висловити словами.
Про автора. Єлизавета Ясько, народна депутатка України, супутниця Михеїла Саакашвілі.
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.