Наратив про "заміщення українців мігрантами" є частиною ІПСО, — економіст Новак

Голова Комітету економістів України Андрій Новак у етері Громадського радіо висловив думку, що подібні повідомлення є елементом інформаційно-психологічних операцій, покликаних посилити суспільну напругу.

За моніторингом редакції Громадського радіо, 27–29 червня 2026 року щонайменше п’ять шкідливих ресурсів поширювали твердження про нібито запровадження українською владою цензури щодо теми міграції. У дописах стверджувалося, що медіа та правоохоронцям нібито забороняють повідомляти про злочини за участі мігрантів, а також поширювалися непідтверджені заяви про те, що мігранти начебто причетні до "близько 30%"  злочинів. Частина публікацій поєднувала ці твердження з конспірологічними наративами про масове завезення мігрантів, "британський сценарій" та нібито "заміщення" українців.

"Це один із багатьох наративів, які закидаються в інформаційний простір України, щоб збурювати негатив у суспільстві. Такі наративи є інструментами інформаційно-психологічних спецоперацій. І тут ми повинні не забувати, яка війна в нас зараз йде. У нас війна гібридна. І перший елемент гібридної війни — це якраз інформація. Інформація, яка закидається в суспільство для того, щоб підготувати суспільство до того чи іншого сценарію поведінки. Ось зараз одна з таких тем, яка закидається в українське суспільство — це страшна небезпека мігрантів в Україну", — сказав Новак.

Економіст наголосив, що структурні зміни української економіки спричинила насамперед війна. Саме вона призвела до стрімкого розвитку оборонно-промислового комплексу, зміни логістики та наслідків ударів по енергетичній інфраструктурі. "Я не думаю, що тут можна говорити про вплив на саму структуру економіки. На структуру економіки зараз впливає війна, перш за все, яка логічно активізувала все те, що потрібно для цілей оборони. Це, перш за все, дуже серйозна активація нашого військово-промислового комплексу, не тільки старого класичного військово-промислового комплексу. Ви знаєте, що на сьогодні лише по виробництву дронів офіційно в Україні понад 400 нових виробників лише дронів різного класу, різного призначення", — зазначив він.

Новак зауважив, що іноземців в Україні нині можна зустріти переважно серед студентів, які навчаються у вишах, що були релоковані із прифронтових регіонів. 

"Саме війна зумовила ці структурні зміни, а не якась там міграція, якої, як ми бачимо навколо себе, особливої немає в Україну. Ми бачимо людей, яких ми впізнаємо, що це не українці (за зовнішністю, вибачайте), лише на рівні студентів, як і раніше. З урахуванням того, що багато вишів пройшли релокацію, тобто багато вишів зі сходу України, зокрема з Харкова, з Дніпра, з Донецька, окупованого Луганська, з небезпечних регіонів, із Запоріжжя, навіть з Одеси, вони релоковані глибше в Україну. І в цих регіонах разом із цими вишами, там, де є іноземні студенти, українці побачили більшу кількість іноземців, грубо кажучи. Це все, що ми зараз можемо максимум спостерігати з точки зору припливу якихось іноземців в Україну. Ну, а тієї ситуації, що в нас тут вже треба піднімати якийсь крик, що йде заміщення української нації, на щастя, близько поки немає. Ми маємо зробити певні висновки з країн Європи. Особливо Західної Європи, з їхньої міграційної політики — до чого вона призвела, і свою міграційну політику побудувати розумно. Так, щоб нас не захлинуло щось негативне від цих хвиль міграції, які нас чекають так чи інакше", — каже Новак.

Водночас він підкреслив, що український ринок праці сьогодні стикається з гострим кадровим дефіцитом через виїзд мільйонів українців за кордон. 

"Зараз ви не знайдете в Україні жодного роботодавця, який би сказав, що в нього немає проблем із кадрами. Кадровий голод є як у приватному, так і в державному секторі", — сказав експерт.

За словами Новака, за оцінками ООН, за кордон виїхали до дев’яти мільйонів українців. Скільки з них повернуться після завершення війни, стане зрозуміло лише після скасування воєнного стану та проведення виборів.

Водночас економіст наголосив, що Україні вже зараз варто готувати сучасну міграційну політику, врахувавши досвід країн Західної Європи.

"Потрібно вже зараз закладати законодавчі фільтри — за категоріями, професіями, умовами отримання віз, дозволів на проживання, навчання і роботу. Це необхідно зробити, щоб уникнути можливих негативних наслідків майбутніх міграційних хвиль", — підсумував Новак.