Про це він заявив у етері Еспресо.
"Зміни тепер точно будуть і вони будуть швидкі, але я не впевнений, що ці зміни будуть через те, що нарешті прийшло таке системне розуміння того, що треба інакше державі взаємодіяти з підприємцями, бо це ж, цитуючи Кучму, вже було. Були засідання Гройсмана, були закони, стоп маски-шоу, стоп маски-шоу 2, там були чудові норми, котрі далі не працюють. Ми повертаємося до тої самої історії, але тут важливіше, що перезавантаження зараз прописане в ключових наших домовленостях з міжнародниками", - пояснює Гайдай.
Йдеться зокрема про Міжнародний валютний фонд та умови програми фінансування з боку Євросоюзу на 50 млрд євро: "Міжнародники ставлять ці вимоги не просто так, бо теж хочуть, щоб Україна збільшувала свою фіскальну спроможність, щоб економіка зростала, щоб з неї сплачувалися податки в бюджет і фінансувалася армія".
"Чому зараз БЕБ не працює? Тому, що був провалений повноцінний конкурсний відбір на голову БЕБ, результатом чого стало призначення податкового міліціонера, який, скажімо, не вміє будувати сучасну аналітичну інституцію, яка займається розслідуванням складних високорівневих економічних злочинів. Тому, в першу чергу, треба вибрати якісне, незалежне політичне керівництво - це виклик, бо в нас історично всі влади хотіли контролювати розслідування економічних злочинів, під час війни, звісно, це бажання не зменшилося", - наголошує старший економіст Центру економічної стратегії.
За його словами, також треба провести переатестацію та розробити новий механізм взяття на роботу.
"Перший законопроєкт - це №10439 не адресує ці проблеми, тобто він залишає механіку відбору голови Бюро економічної безпеки, яку знову можна хакнути. Так само залишається можливість переведення працівників без конкурсу. У такому вигляді як зараз цей законопроєкт не перезавантажить БЕБ якісно в сучасний орган, котрий добре робить свою роботу. По-друге, це скоріш за все викличе серйозні проблеми з нашими донорами, інша справа, що це фінансування і фінансування МВФ прив'язане з реформами", - підсумував Гайдай.
Довідково. БЕБ зʼявилося у травні 2021 року. Головною метою створення органу було зменшити тиск правоохоронців на бізнес та знизити кількість обшуків. Реформа анонсувалася для того, аби припинити старі методи переслідування бізнесу владою – безпідставні перевірки, тиск кримінальними справами. До реформи за економічну безпеку відповідало одразу кілька органів: СБУ, Національна поліція, Податкова міліція Державної фіскальної служби.
Кабінет Міністрів зареєстрував у Верховній Раді два законопроєкти №10439 та №10440, які стосуються реформи Бюро економічної безпеки.
Натомість у Центрі протидії корупції зазначають, що головний недолік реформи БЕБ за проєктом Кабміну – відсутність належних механізмів переатестації та звільнення недоброчесних співробітників Бюро.
Урядові законопроєкти про реформу БЕБ не отримали підтримки від Європейської Бізнес Асоціації. Асоціація висловила свою незгоду з законопроєктами №10439 та №10440, які були зареєстровані у Раді в понеділок, і запропонувала вдосконалити вже чинні законопроєкти №10088 і 10088-1.