Про це інформує Форбс.Україна.
Національний банк України підрахував, що нині втрати капіталу через війну перевищили $92 млрд. Ця оцінка є близькою до Київської школи економіки та Мінекономіки України, утім структура завданої шкоди відрізняється. Завдані економічні втрати війною оцінюються:
фізичний капітал (зруйновані підприємства, житло, інфраструктура);
недоотриманий ВВП;
загибель населення та міграція;
екологічне забруднення.
Перші показники зазвичай можна вирахувати з високою ймовірністю, а ось інші – здебільшого на основі припущень. Є декілька підходів, які можуть оцінити втрати.
"Порівняно швидкий та простий – пошук аналогій з іншими війнами, економічні втрати за якими вже підраховані. Проте він неточний. Якісніший та більш трудомісткий – облік всіх знищених або ушкоджених об’єктів фізичного капіталу та їхня оцінка на основі балансової або ринкової вартості", – йдеться в повідомленні.
Частіше формують реєстри втрачених об’єктів та оцінюють їх за ринковою вартістю, аби оцінити втрати фізичного капіталу, саме так рахує НБУ.
"Втрати для обʼєктів, вартість яких є значною, а кількість відносно невеликою (промислові підприємства, ТРЦ тощо), оцінювалися на індивідуальній основі. Якщо об’єктів багато і визначити ступінь ушкодження кожного було неможливо (житлова нерухомість, дороги тощо), НБУ робив середню оцінку. За такого підходу використовувалися різні коефіцієнти руйнування для окремих міст і територій, визначені на основі інформації з відкритих джерел.
Оцінки за деякими категоріями обʼєктів приблизні, враховуючи обмежену кількість даних. Наприклад, різні джерела дають розбіжні оцінки відстані зруйнованих доріг (від 8 до 23 тис. км), а інформації про призначення доріг взагалі немає. Вона важлива для реального визначення збитків, враховуючи, що вартість будівництва та ремонту доріг суттєво відрізняється залежно від їхнього призначення. Наприклад, можуть бути дороги державного та місцевого значення, а також вулично-дорожнє покриття населених пунктів", – додають у матеріалі.
Щодо оцінки руйнування доріг, то нацбанк використав середню вартість капремонту кілометра покриття відповідно до даних Prozorro за 2021 рік. Вартість пошкоджених лікарень та культурно-релігійних об’єктів підрахувати виявилося непросто.
"Основну вартість лікарень формує медичне обладнання, яке може відрізнятися на сотні тисяч доларів залежно від класу установи.
Культурно-релігійні об’єкти (церкви, музеї) не мають ринку обігу, кожен із них унікальний. Тому і тут оцінки ринкової вартості є умовними. Для подібних категорій втрат НБУ використовував середні оцінки, які розраховували, аналізуючи публікації у ЗМІ. Курсові різниці мають великий вплив на фінальну оцінку, оскільки про втрати звітують в іноземній валюті, а активи вводилися і списувалися з балансу підприємства у різні проміжки часу за різного валютного курсу.
Також дивно виглядає ситуація, коли країна-агресор компенсує лише залишкову вартість втрачених активів, за яку відбудувати зруйноване підприємство неможливо. Тому НБУ в своїх оцінках намагався обчислити ринкову вартість втрачених і пошкоджених підприємств на основі відповідної фінансової звітності", – запевняють у повідомленні.
Також через продовження бойових дій на території України втрати зростають щодня.
Стежте за подіями в Україні та світі разом з Еспресо! Підписуйтесь на Telegram-канал: https://t.me/espresotb