Про це він розповів у вечірньому етері Еспресо.
"Певною мірою ситуація у Венесуелі схожа з Білорусів, бо у Венесуелі відбулися масові заворушення, мільйон людей виходили на вулиці, блокували проспекти, протестували, кидали каміння, були сутички з поліцією. Тобто повноцінна громадянська активність, протистояння. У цей момент відбувся такий політичний умовно кажучи, розкол, був Мадуро, який контролював силовий апарат і голова парламенту Хуан Гуайдо, на якого покладали величезні надії і якого велика кількість сусідніх країн визнала, як легітимного президента Венесуели", - пояснює Откидач.
Проблема полягає, на думку експерта, в тому, що цей лідер опозиційного парламенту Хуан Гуайдо, який мав міжнародне визнання, в теорії міг би довести революцію до кінця, але він цим шансом не скористався: "Він не зміг конвертувати ці протести в якийсь політичний результат у Венесуелі".
Нині Гуайдо перебуває в еміграції, а у Венесуелі Ніколас Мадуро успішно придушив активістів, медіа та витіснив усіх опозиціонерів за межі країни: "Частина, яка залишилася так-сяк виживає, вона може себе прогодувати, не помирає з голоду, хоч і велика інфляція, але у них бракує от того запалу та енергії".
"Повертаючись до аналогії з Білоруссю, ситуація схожа дещо зі Світланою Тихановською, бо внаслідок перебігу подій на людину впало це лідерство і вона частково не була до цього готова - і Тихановська, і Гуайдо мігрували, й зараз перебувають за кордоном, намагаються переконати Західні країни, що треба підтримувати демократію у Венесуелі, підтримувати їхні політичні сили, але фактично впливу на ситуацію вони не мають ні соціальної, ні політичної - у Венесуелі й Білорусі відповідно. Тобто у людини не вистачило зв'язків, досвіду, характеру і багатьох факторів для того, щоб перетворитися на справжнього лідера Венесуели й довести цю справу до логічного завершення", - підсумував Откидач.
Довідково. Хуан Гуайдо став головою Національної асамблеї Венесуели 5 січня 2019 року і 23 січня 2019 року оголосив себе тимчасовим президентом Венесуели, заявивши, що Ніколас Мадуро є узурпатором влади. Його статус тимчасового президента був визнаний більшістю країн ЄС, США, Канадою, Бразилією та іншими державами, але не був визнаний Росією, Китаєм, Туреччиною, Іраном та іншими союзниками Мадуро.
З 5 січня 2020 року по 5 січня 2023 року його повноваження як голови Національної асамблеї і тимчасового президента були оскаржені Луїсом Паррою, якого підтримував Мадуро.