Важливих подій безліч, але одна із характерних – це історія із Білгородською областю та відповідно паралельне інтерв’ю Пригожина. Таке враження, що він вирішив попрацювати на повну.
Це його інтерв’ю Долгову виглядає як маніфест. Такий ультракрайній. Я б назвав його народницьким путінізмом, бо суть та сама, не бачу суттєвих змін – апеляція не до еліти, не до влади, а до народу. Безумовно він артикулює саме такі настрої. «Ви програли війну, бо займалися гедонізмом», - каже Пригожин. Вони проміняли патріотичне начало на задоволення, тому армія і т.д. є бутафорією, все не справжнє. А от він, так він каже, бачив тих заплаканих матерів, які шукають своїх синів, які померли під Бахмутом та інших напрямках, він бачив тих безіменних «героїв», які також загинули, а адміністрації президента РФ, чиновникам байдуже. Пригожин говорить, що вони не спромоглися поцікавитися їхніми долями, бо ті є для влади м’ясом. Чиновники зрівняються з народом лише тоді, коли відправлять своїх дітей на війну, де ті загинуть. Не просто підуть служити, а загинуть. Відчують весь «смак» цієї війни на повну, а не так як син Пєскова. От Пригожин на цих речах паразитує і рухається далі.
Бо зараз гостра ситуація, війну програють. Якщо б мова йшла про перемогу, Пригожин би не завів таких розмов – у перемоги багато батьків. А йому програвати не хочеться, от він і війська свої відводить. Видається мені, що він знає, чого очікувати дальше, що Бахмут не візьмуть. І для чого ж йому ті рештки, скільки там їх залишилося. Пригожин каже, що померло у Бахмуті тисяч 20 його вагнерівців, я думаю, що більше.
Він захоче вистрибнути з цієї війни до контрнаступу, бо саме зараз є потреба у ньому і його контрактниках.
Якщо Україна зараз рушить у контрнаступ, то всі ті пірові перемоги типу Соледару будуть скинуті з карти моментально, як це було у Харківській операції чи з Херсоном. Він ці настрої розуміє і звичайно узагальнює, бо ж під Шойгу він має на увазі і всіх цих олігархів і т.д. Він допускає, що контрнаступ ЗСУ буде глибоким та істотним, тому хоче зняти з себе цю потребу відчути на собі його.
«Це все Шойгу» - скаже він і відповідно відповідальність за події у Білгородській області падає також на кого? На Шойгу та всіх решта. Ну і власне про ці події. Як їх бачите і наскільки вони були несподівані для Кремля і наскільки він може намагатися це використовувати.
Я нагадаю, що були й Брянські рейди, два чи більше, не пам’ятаю. І що тут примітно, так це було шоком для них. Білгород обстрілювали, але щоб аж так, такого ще не було. Пам’ятаєте, коли минулого року ЗСУ вийшли на кордон РФ у Харківській області та сфотографувалися з прикордонним стовпом? А тепер які стовпи, куда? Там до Білгорода їм залишалося кілометрів зі 100 з цього Грайворонського району, це досить мала відстань. За цією логікою, вже не про стовпи треба говорити, а про придорожні знаки, таблички російських міст. Все ж це було раптово для них, росіян, бо там є така гримуча суміш з корупції та недбальства. У них відчуття, що ніхто не зможе наважитися ось так далеко зайти на територію Росії, бо вони ж ядерна держава і всі мають боятися.
Зараз у них шок, бо наступає розуміння, що всі ці речі реальні і ці 700 кілометрів до Москви,
при бажанні, можна пройти на танку чи іншій техніці у досить короткі терміни.
Пророцтва, які починають збуватися поступово. Хто би міг подумати – Бабченко, Червона площа та Абрамс. Ну але от почали з Білгородщини.
Сміх сміхом, але виходить же досить реально. Ну так, зараз вони там щось перекидають, полковник Лапін бігає по пустому населеному пункту, з якого вже всі поїхали, і зображає якусь спецоперацію по ліквідації ДРГ, з їхній слів. Шок у них є, хоча б тому, що вони не провели Радбез, бо ж нібито нічого страшного не сталося. Пєсков же заявив, що ніякого екстреного засідання не буде і у них все добре та за планом. Насправді ж, я впевнений, що були в Кремлі й наради і всі ті засідання Радбезу. Проте, вони вирішили про них не оголошувати, щоб цю картинку не робити масштабнішою. Тому то й вони розказують про нібито пастки для ДРГ, що всіх вбили. Але ж насправді до справи вони підійшли серйозніше і зараз аврально будуть укріплювати ті ділянки кордону. Але ж кордон з Україною довгий, вдарять в іншому місці, в Курську, Брянську, Ростову. Знову очікувати таких рейдів варто і вони будуть, бо це успішно – не так воєнно, як інформаційно. Це був неймовірний за масштабами ефект. Це відчуття непохитності російського кордону і неприступності російської території рухнуло - можна захоплювати території та обмінювати їх, у тому числі, на Крим.
Марк, погоджуюся з вами, але я чекав, що той же Пригожин візьме рупор і з танку почне кричати «Вставай, страна огромная», але ні. Як зараз еліти можуть зіграти? Тобто, на тлі загальної дегенерації Російської держави та апарату, чи будуть вони робити ставку на Пригожина?
Я впевнений, що на нього не будуть робити ставок. Саме апарат влади і олігархи не будуть. Він людина поза системою і є неприйнятним як її елемент. Гіркін більш системний у цьому плані. Пригожин все ж таки кримінальний бізнесмен, який відсидів 9 років і має єврейське коріння, що для антисемітської державної політики, яка залишилася в апараті, це неприйнятно. Далі – він же апелює не до еліти, а до народу, до черні, щоб їх очолити та повести проти тої ж еліти. Ось про це мова.
З цієї точки зору скоріш за все еліта об’єднається проти нього.
Вони бояться, що така людина отримає владу і почне міняти все, а суть в тому, щоб залишити як є. Він же каже, щоб ті посилали своїх дітей на війну, а їхні гроби заплатять той борг перед народом, який у них є. Ну кому ж таке сподобається.
Пригожин, він не сам по собі Пригожин, а людина, яка отримала доступ до вмісту російських тюрем, арсеналів зброї. Те, що він досі живий підживлює таку думку, що покривають його на найвищому рівні. Не певен, що Путін. От те, що ви зараз озвучили, цитуючи злочинця Пригожина, це і є російською національною ідеєю – «вулиці розбитих ліхтарів», генерація П.
Перше. Звичайно, його покриває сам Путін. Йому вигідно, щоб це існувало, щоб Пригожин виступав арбітром, аби не дай боже військові отримали сильний авторитет, чи силові органи. Пригожин Путіну дуже потрібен. В цьому нічого дивного немає.
Друге. Що стосується ідеології. Все вірно, тільки він, Пригожин, до неї підходить серйозно, намагаючись бути справжнім протагоністом, а для класу влади це ж удавана ідеологія. В цьому й різниця. Еліті вона потрібна в утилітарних цілях, щоб вона могла просто насолоджуватися життям. От при Сталіні хто би поїхав в Дубаї з Рубльовки, покурюючи. Знаєте, я вже говорив, Хрущова син загинув, Сталіна син загинув, і взагалі там всі гинули – і генерали, і їхні діти. Нікому й в голову не приходило ховатися, бо була ідеологія, система. У Путіна система ж квазіідеологічна, бо проганяють це все для плебса. Ці всі ідеї несправжні, вони самі в них не пірнають. У них інше представлення прекрасного, іншого потребують.
Тому справжній ультратурбопатріот їх лякає своєю ексцентричністю та крайністю.
Пригожин порушує правила, коли говорить так відкрито та критикує. І навіть не важливо чи сам у це все вірить. Він же каже, що у них є списки і вони розберуться потім зі всіма. В апараті так не прийнято – вони можуть говорити про клятий Захід, але тримати там гроші. Казати, що боряться з НАТО, але в країнах Альянсу вчаться їхні діти і відпочивають вони самі. Ви ж не можете уявити в нормальній ідеологічній системі такий розріз між реальністю та словами.
Мало того, промовистий момент - Пригожин почав говорити про перспективи закінчення війни. Тобто, він пропонує, може західним елітам, себе як певну контрполітичну опозицію.
Я думаю, що він має себе захистити, бо скидає з себе відповідальність. Бо чого це він знімається з Бахмута, коли починається найцікавіше? І це він не вперше говорить про покидання Бахмута. Я вам нагадаю, що 9-го він хотів вивести війська під приводом, що їм не дають боєприпасів. Тепер же він каже, що воєнне завдання вони виконали. Але ж війна не закінчилася на Бахмуті, Київ він вже не збирається брати? Тобто, Пригожин керується безпекою, щоб йому не нав’язали нові обов’язки. Він взяв Бахмут, взяв Соледар і все, на відпочинок.
З західними елітами ще відкрите питання. А що він може їм продати? Україна б із задоволенням продовжувала цей конфлікт, щоб Пригожин вбив Шойгу, Шойгу Гєрасімова, Гєрасімов Путіна. Чим більше таких конфліктів, тим вигідніше Україні. Війна еліт ворога сприяє перемозі.
Пригожин нікому не продає. Він це робить, бо не бачить інших способів. Якби він міг домовитися, аби його зробили особливим, в тому числі й Путін - більше грошей, більше зеків, якусь омріяну посаду…
Суровікіну дадуть.
Це не вирішення всіх проблем, бо Суровікін є залежною фігурою. Він всього лиш заступник Гєрасімова і повинен виконувати накази Генштабу. Так, кажуть, що Пригожин платить Суровікіну, як і генералу Мізєнцеву, це нормально в цій системі. Та мені видається, що Пригожин хотів би для себе якогось політичного статусу, бо все життя бути директором ПВК Вагнера і злочинцем, ким він і є, це така собі репутація. Ми говоримо про нього, як про якогось підлітка, а йому на хвилинку вже 7 десяток пішов і мабуть він бачить для себе більш статусне майбутнє. І не забувайте, що на Заході він фактично засуджена людина – «Вагнер» багато де признано терористичною організацією, поїздки на Захід для нього табу. Поїхати в Африку? Тут також гарне питання. От полетить він на приватному літаку, а його просто зіб’ють.
Генерал Лебідь. Пам’ятаєте такого персонажа, він теж долітався.
Я був з ним знайомим, але він на гелікоптері загинув і там були природні причини. Хоча, хто його знає.
Але от ми говоримо про Пригожина і що він апелює до народу, але ж народ то без прав і нічого не вирішує. Він може ним прикритися, але отримати владу, очоливши бунт не може. У цьому трикутнику є ще 2 сторони – це сама влада, еліта…
Влада ж завжди персоналізована. В таких іграх на перший план виходять конкретні персонажі, наприклад Патрушев.
Він ніколи не виходив з першого плану, і його син й вся ця команда, ФСБ і т.д. там є свої протиріччя, але вони об’єднаються, коли знадобиться. Вони свої колективні інтереси захищають, можуть грати на різних настроях - десь робити зачистки від нелояльних елементів,
прихильників Пригожина, з іншої сторони навпаки – пропагувати це все та сприяти конфлікту з Шойгу.
ФСБ це ж вигідно, як і війна, бо це знімає з них відповідальність. Війну програє армія, а не ФСБ. Армія все розікрала і т.д. Нехай Пригожин це все озвучує, а хто ж ще? Чий голос ще буде настільки важливий, як не того, хто воює. Тобто, до певного моменту вони це можуть підтримувати. Але все ж проблема Путіна не знімається. Якщо у Партушева є свій інтерес, поставити свого сина президентом, так тоді треба спровокувати цей транзит, щоб всі погодили цю кандидатуру, і сам Путін в тому числі. Поки такої ситуації немає.