Свою історію жінка розповіла журналістці Еспресо.
"Не було жодного, хто б пройшов через мої руки й загинув", – так з гордістю каже бойовий медик Інтернаціонального легіону Збройних сил України Дар'я. У війську всі знають її як Блискавку. Вона енергійна і життєрадісна жінка. Своєю енергією та позитивом надихає воїнів боротися з ворогом.
Блискавка – не професійна військова. До війни працювала перекладачкою – мала хорошу роботу та була успішною. Але в якийсь момент зрозуміла, що потрібно зробити свій вклад у розвиток України. У цивільному житті любила грати у вуличні ігри, де люди переодягаються в дивних персонажів.
"Я створила собі такого персонажа, який мав відповісти на деякі питання, які мене турбували на той час у житті, – розповідає військова. – Йшлося про значущі речі, світоглядні. На той час у мене в житті все було, але не відчувала, що роблю щось значуще. Щось, що буде вкладом у людство та Україну. У кінці гри той персонаж пішов до армії. Я ще довго роздумувала над цим випадком. Фактично тоді рішення вже було, але звикала до нього".
Тоді й вирішила служити. Аби реалізувати бажання, довелося зробити операцію через поганий зір. Далі вивчилася на бойового медика, стала найкращою випускницею свого набору і поїхала на фронт.
"Спочатку навіть міркувала про якісь бойові спеціальності, оскільки в мене такий характер, – зізнається Блискавка. – Думала стати кулеметником чи снайпером. Але це гарний настрій для бойового медика, оскільки бойовий медик має бути в першу чергу військовим, а вже потім медиком".
Тож у війську жінка з 2019 року. Спочатку допомагала воїнам 24-ї "Королівської" бригади. Зізнається: йшла служити туди, де були потрібні медики й куди погоджувалися брати жінку.
"Був випадок, коли хотіла потрапити в одну бригаду, яка дислокувалася недалеко від мого дому. Але вони категорично відмовлялися брати жінок, – каже Блискавка. – Був у них негативний досвід якийсь. Їм багато про мене розповідали, що я класна, що у бригаді буде хороший бойовий медик, але вони навіть не розглядали мою кандидатуру. Тому пішла в цю бригаду, де потрібна була моя допомога".
Читайте також: Герої України: "Він буде моїми крилами, а я буду його очима" – вдова найкращого льотчика ударної авіації Олександра Корпана
З 24-ю бригадою отримала перший бойовий досвід. Рятувала воїнів на Світлодарській дузі на Донеччині.
"Якось органічно в це влилася. І мені було зовсім ок, – каже Блискавка. – Знала, що можу витримати всі фізичні навантаження. Можу жити досить аскетично. Але до повномасштабного вторгнення ніколи не вважала, що стала аж настільки військовою. Бо в рамках системи ЗСУ вважалася трохи бунтарем: інколи навіть могла посперечатися з командирами".
Блискавка постійно була на фронті. Відлучилася лише в лютому цього року, бо треба було пролікувати руку.
"І тут Росія почала повномасштабне вторгнення. Вже було не до руки, – сміється жінка. – У свою бригаду потрапити не змогла, тож почала шукати шляхи, як допомогти на фронті".
Відтоді служить в Інтернаціональному легіоні ЗСУ. З екіпажем евакуйовує поранених з поля бою та рятує їх. Працювати доводиться у складних умовах, адже допомагає воїнам під час руху автівки. Та це не заважає професійному медику. Пишається, що за кілька років служби вдалося повернути до життя десятки військових.
"Це не завжди буває легко, – розповідає Блискавка. – Бо переважно ми їздимо по польових дорогах і машину дуже хитає. Був випадок, коли я за хвилину двічі вдарялася спиною у стінку. Мене тоді асистент узяв за шкірку броника і тримав, поки я працювала над нашим пораненим".
Жінка розповіла про найважчих поранених, яких вдалося врятувати під час контрнаступу на Сході України.
"Ми їхали забирати пораненого з поля бою, – пригадує Блискавка. – Дорогою наїхали на протитанкову міну. Машина була знищена, водій і та людина, котра сиділа поруч з ним, дуже важко поранені, мій асистент – контужений. А в мене лише синячки. Тоді я єдиний раз надавала допомогу не на ходу. Ми шість годин чекали на евакуацію. І коли нас уже привезли в медзаклад, я ще обурювалася, чому до мене ставляться, як до потерпілої. Але залишилася тоді в лікарні, тим паче, що всі в екіпажі отримали поранення. Усі живі й невдовзі повернуться у стрій".
Читайте також: Герої України. Воїн 103-ї бригади Сил ТрО Шаман: приїхав у відпустку, щоб одружитися
У легіоні Блискавка працює за двома професіями. Тут їй знадобилася англійська, щоб рятувати іноземних воїнів.
"Моя цивільна спеціальність дуже допомагає зараз. Якщо хтось з іноземців поранений, з ними легше, коли ти знаєш іноземні мови, – зазначає Блискавка. – Хоча іноземці вже теж починають вчити якісь слова типу "дякую" чи "Слава Україні". Є навіть такі, які хочуть залишитися після перемоги, отримати громадянство та стати українським офіцером. Дуже кумедний випадок був. Я привезла британця до шпиталю. Доки ми чекали на результати аналізів, він дивився на розбомблений Чугуїв. І тут запитує: "Як ти вважаєш, скільки тут коштує зараз квартира?" Я відповіла, що дуже дешево. Британець каже: "Може, я куплю собі, я хочу тут жити".
Блискавка не втомлюється повторювати що ми живемо в дуже класній країні І захоплення іноземців це підтверджує. Тому невтомно допомагає нашим воїнам, аби якнайшвидше перемогти ворога й жити в успішній Україні
Еспресо продовжує серію розповідей про Героїв України, які боронили та боронять країну від російських загарбників. Більше історій читайте в нашій однойменній рубриці "Герої України".
Стежте за подіями в Україні та світі разом з Еспресо! Підписуйтесь на Telegram-канал: https://t.me/espresotb